Лімфоміозот

Лімфоміозот – гомеопрепарати на основі натуральних компонентів, розбавлених етанолом. Застосовується в складі комплексної терапії при лікуванні різного роду захворювань. Має протизапальну, дезінтоксикаційну, протиексудативну, імунокоригуючу дію, покращує відтік лімфи з тканин та органів. Виробник – німецька компанія Біологише Хайльмітель Хеель.

Лімфоміозот – інструкція із застосування

Як застосовувати? Засіб можна використовувати як дорослим, так і дітям. Рекомендовані дозування:

• Дорослі пацієнти та діти після того, як їм виповнилося 12 років – 10 крапель.
• Дітям 6-12 років – 7 крапель.
• Маленькі пацієнти 3-6 річного віку – 5 крапель.
• Від 1 до 3 років – 3 краплі.
• До 1 року – 1-2 краплі.

Лімфоміозот краплі застосовуються тричі на добу, наприклад, дорослі вживають по 10 кап. 3 рази на день. Засіб потрібно розчинити в 10-міліметровому об’ємі рідини й потім випити, потримавши протягом декількох секунд у роті.

При гострих захворюваннях вікове дозування рекомендується приймати кожні 15-30 хв протягом двох-тригодинного періоду, але не більше 8-10 разів. Далі слід перейти на звичайний режим дозування. При гіпертиреозі терапію слід починати з половинної дози, поступово збільшуючи на 1-2 кап. в день до досягнення разового вікового дозування. Зазвичай терапія препаратом триває 2-5 тижнів.

Показання. Згідно з інструкцією до лімфоміозот, його можна використовувати в таких випадках:

• лімфаденіт, лімфангіт, набряклість лімфовузлів;
• постопераційні й посттравматичні набряки;
• алергії;
• наслідки тривалого впливу різних токсинів (фізичні, хімічні та біологічні фактори, в т.ч. тонзилогенна інтоксикація й інтоксикація при туберкульозі);
• аденоїди.

Препарат не слід застосовувати при хворобах щитовидки без попередньої лікарської консультації.

Активні компоненти Лімфоміозоту

Гомеопатичний препарат містить велику кількість активних компонентів. Варто зупинитися на кожному з них окремо.

• Araneus diadematus (Аранеа діадема) D6. Це екстракт павука-хрестовика звичайного. Згідно з даними Dailymed, гомеопатичні засоби на «павуковій» основі допомагають при симптомах застуди.
• Calcium phosphoricum D12. Це гомеопатична сіль для здоров’я кісток й тканин, а також тимчасового полегшення симптомів прорізування зубів.
• Equisetum hiemale D4. Являє собою екстракт хвоща зимуючого з сімейства хвощевої. Основні ефекти Equisetum надає при лікуванні захворювань сечових органів. Зокрема, він допомагає при болях в сечовому міхурі, прискореному сечовипусканні, постійне бажання мочитися, енурез тощо. Також сфера його застосування включає болю в крижово-клубових суглобах, колінах й спині.
• Ferrum іodatum (залізо йодисте) D12. Допомагає при вираженій анемії, хореїчних м’язових посмикуваннях, неможливості сконцентруватися, загальмованості у вечірній час, відразі до спілкування, поплутаних та лякаючих снів, пітливості вранці та ін. Також діє при гострому нефриті після вулканічних захворювань, при порушеннях апетиту.
• Fumaria officinalis D4. Це лікарська рослина, його укріїнська назва звучить так: димьянка лікарська (або дика рута). Належить до сімейства Димьянкові, які деякі фахівці з ботаніки відносять до підродини Макові. Відповідно до словника Академік, гомеопатичні розведення фумарії використовуються при болях в шлунково-кишковому тракті, зокрема у правому підребер’ї, вираженій нудоті, як правило, при хронічних недугах жовчовивідних шляхів.
• Gentiana lutea D5. Це теж лікарська рослина. Українська назва – тирлич жовтий. Належить до сімейства тирличевих. Препарат може викликати як посилення апетиту (претендуючи на звання т.зв. «позитивного тоніка»), так і його зниження. Покращує процеси травлення, захищає печінку та покращує її функціонування.
• Geranium robertianum D4. Ця рослина під назвою герань Роберта (сімейство Геранієві). У гомеопатичної практиці застосовується при афтах, хронічній катарі шлунково-кишкового тракту, хронічних запаленнях очей, опущенні лівого віка. Крім того, згідно з Riley D.S. (2012), Geranium robertianum у великих дозах викликає занепокоєння, пов’язане з мріями, яскраві сни, швидкість пульсу, головні болі гострі та натискні, підвищений метеоризм, болі в спині та ін. Відповідно, гомеопатичні розведення герані допомагають боротися з вищевказаними симптомами.
• Juglans regia ssp. regia D3. Являє собою гомеопатичне розведення волоського (царського горіха). Даний горіх має дивовижну схожість з людським головним мозком. Лікування даними засобом відповідає так званої доктрині сигнатур, коли захворювання певних органів лікували схожими на них рослинами. Juglans regia сприяє емоційній гнучкості і адаптації. «Було сказано, що в золотий вік, коли люди жили на жолудях, боги жили на волоських горіхах» (The Treasury of Botany, 1870).
• Levothyroxinum (Льовотіроксин) D12. Впливає на метаболізм, збільшує функціональну активність судинно-серцевої системи та ЦНС.
• Myosotis arvensis D3. Незабудка польова – дуже впливає на емоційну сферу людини. За легендою, коли Творець дав всім рослинам імена, одне з них забуло своє. Ніхто – квіти, птахи та вітер – не міг згадати ім’я, й ​​рослина звернулося до Творця, який лише сказав: «Не забудь мене». Myosotis arvensis впливає на травний тракт, а також слизові оболонки носа та очей.
• Nasturtium officinale D4. Жеруха звичайна (Водяний крес) – лікарська водна або напівводна трава сімейства Капустяні. Є їстівною, крес культивували й вживали в їжу ще стародавні римляни. У гомеопатичній сфері застосовується в тому числі для лікування хвороб печінки та нирок.
• Natrium sulfuricum (натріум сульфурікум) D4. Діє насамперед на сечову систему, секрецію жовчі й процеси перетравлення їжі. Вважається підходящим засобом при проносі, хронічної астмі, погіршується при перебуванні в сирих приміщеннях, бронхоектатичне захворювання, гастродуодениті.
• Pinus sylvestris D4. Це всім відома сосна звичайна. Показана при схудненні нижніх кінцівок, слабкості голеностопа у рахітичних і скрофулезних маленьких пацієнтів, які почали пізно ходити.
• Scrophularia nodosa D3. Ранник вузлуватий або норичник шишкуватий – рослина, що знайшла застосування в народній медицині й гомеопатії. Показаний при збільшенні лімфовузлів, ураженнях шкіри, епітеліомії, больових відчуттях в м’язах-згиначів.
• Smilax D6. Це ліана з сімейства Смілаксове. Інші назви – сассапаріль й сассапарель. Сарсапаріловий корінь застосовували проти сифілісу та застарілого ревматизму ще починаючи з 16 століття в Європі, після того як іспанці завезли цю ліану на континент. Засоби на основі Смілакс мають протизапальну, жовчогінну, кровоочисну дію.
• Teucrium scorodonia D3. Дубровник лісової – допомагає при нервозності, похмурому настрої, млявості, високої психічної збудливості й т.п.
• Veronica officinalis D3. Вероніка лікарська з сімейства Подорожникових. Вероніка оффіціналіс корисна при хронічних бронхітах, бронхіальній астмі, проносі, шкірних захворюваннях, ниркових розладах. Входить до складу трав’яних засобів. Великий звіт з доказами її ефективності був опублікований David S. Riley в 1995 році.

Протипоказання та побічні ефекти крапель Лімфоміозот

Гомеопатичні засоби мають невелику кількість протипоказань. Згідно з інструкцією із застосування, ці ліки протипоказані лише при наявності підвищеної чутливості до його компонентів. Сумісно з іншими медикаментами.

Дуже рідко можуть виникати побічні дії у вигляді реакцій підвищеної чутливості.

Ціна лімфоміозоту в звичайних та онлайн-аптеках

Ціна лімфоміозот в звичайних аптеках та інтернеті трохи вище середньої. Це пов’язано з тим, що препарат випускається зарубіжною компанією. В онлайн-пунктах засіб можна придбати трохи дешевше.

Повних структурних аналогів лікам Lymphomyosot немає. Однак можна підібрати подібні препарати для лікування окремих хвороб:

Гайморин, ВОКАР, Пропротен-100, Хомвіотензін, Меркурід, Гомеовокс, Коккулін, Метро-АДНЕКСИТ-Ін’ель, Корізалія, Ангін-хеель, Гастрокінд, Гуна-Бовель, Гамамелис, Гастро-гран, Фарінгомед, Асініс, Артро-Гран, Гуна- мейл, Спаскупрель, Мікокс, Цефанейро, Глиоксаль, Арніка-Хеель, Ренель, Бронхо-гран, Пілозелла Композитум, Холе-гран, Ергоферон, Діетресса, мастит-гран, Стодаль, Нукс Воміка гомаккорди, Афлу Тайсс, Вульностімулін, Клімакт-гран і пр.

Критика гомеопатичних препаратів

Деякі люди вважають гомеопатію «маренням» та «сектою», розрахованої на довірливих людей, а гомеопатичні засоби вносять до списку так званих «розстрільних» препаратів (як, наприклад, це зробив вебсайт Encyclopatia). Це пов’язано з тим, що гомеозасоби мають дуже високе розбавлення, що входить у деяке протиріччя з принципами фармакології. Згідно із заявою РАН (Російської академії наук), основи цього виду альтернативної медицини не узгоджуються з біологічними, фізичними та хімічними законами. Federaal Kenniscentrum voor de Gezondheidszorg (Федеральний центр знань про охорону здоров’я) Бельгії вважає, що не існує достовірних доказів ефективності гомеопатії, крім ефекту плацебо.

Проте, відповідно до одного гарвардського дослідження (Dossett ML, Davis RB, Kaptchuk TJ, Yeh GY, 2016), багато освічених американці «витягують вигоду» з самолікування гомеопатичними засобами й відвідування професійних гомеопатів. Крім того, згідно з EPI3-LASER, масштабного епідеміолого-фармакологічному дослідженню, що проводились на території Франції протягом п’ятирічного періоду (2005-2010), гомеопатію було визнано як невід’ємний елемент системи охорони здоров’я. Було відзначено, що на тлі такого лікування пацієнти застосовують менше інших лікарських засобів.