Пірантел

Глистові інвазії – одна з головних проблем сучасної педіатричної практики. Крім того, що глисти провокують розлади травної функції, вони також викликають ряд порушень, здатних у важких і запущених випадках привести до загибелі дитини.

Поразка організму малюка паразитами викликає розвиток складних інтоксикацій, порушує роботу всіх органів і систем, перешкоджає нормальному всмоктуванню в кишечнику поживних речовин тощо. На щастя, сьогодні проблема глистових інвазій у дітей і дорослих вирішується досить просто шляхом застосування такого популярного лікарського засобу, як Пірантел.

Інструкція по використанню

Лікарський засіб є антигельмінтним препаратом, що діє на глисти роду Nematoda. Він викликає блокаду нервово-м’язових структур у чутливих до нього гельмінтів і полегшує їх виведення з травного тракту через анальний отвір. При цьому не відбувається порушення і стимуляція переміщення уражених глистів.

Препарат дезактивує гельмінтів, які знаходяться на ранніх стадіях своєї життєдіяльності, а також зрілі форми нематод. Він не пригнічує впливу на їх яйця, тому його прийом слід повторювати. Лікарський засіб проявляє активність відносно гостриків, аскарид, збудників трихоцефалеза та анкілостомозу.

Медикаментозний засіб, незалежно від варіанту випуску, чудово всмоктується в харчовому тракті та досягає своєї максимальної концентрації в сироватці крові вже через 2-3 години після прийому. Інформації про проникнення препарату крізь плацентарний бар’єр і в грудне молоко в даний час немає. Велика частина активної речовини виводиться з організму людини кишечником в неокисленому вигляді.

Побічні дії після прийому ліків виявляються вкрай рідко. Якщо вони виникають, то є короткочасними та зникають після припинення застосування ліків. Більшість небажаних реакцій розвивається з боку травної системи. Це може бути нудота, епізодична блювота, відсутність апетиту або спастичний біль в області черевної порожнини.

Вкрай рідко препарат провокує появу симптомів інтоксикації, головний біль, запаморочення. В одиничних клінічних випадках після вживання лікарського засобу у пацієнтів виникають скарги на галюцинації, порушення слухової функції, парестезії. Випадки передозування в науковій літературі не описані.

Препарат практично не взаємодіє з іншими медикаментозними засобами. Винятком є ​​піперазин, який здатний виступати абсолютним антагоністом протиглистного препарату.

Препарат у вигляді суспензії

Це найкраща форма ліків для внутрішнього застосування у дітей від піврічного віку. Вона має зручну упаковку і розфасовується у флаконі по 5,0 мл кожен. Дана кількість протиглистного розчину містить 0,25 г пірантелу і додаткові інгредієнти, які надають засобу характерних органолептичних властивостей, зокрема, сахарозу, сорбінову кислоту, натрію бензоат, камедь і інші.

Ліки було створено спеціально для боротьби з глистовими інвазіями, спровокованими хробаками-паразитами типу аскарид і гостриків. В даному клінічному випадку препарат призначається в дозуванні 10-12 мг на кожний кілограм ваги дитини. Певне за допомогою формули кількість суспензії слід прийняти одноразово. Якщо слідувати загальноприйнятим рекомендаціям, то приймати медикамент проти гельмінтів потрібно в наступних дозуваннях:

• діти від 6 міс. по 125 мг (2,5 мл) на кожні 10 кг маси;
• діти після 12 років і дорослі до 75 кг – по 750 мг одноразово (15 мл за один прийом);
• хворі з масою тіла понад 75 кг – 1 г в один прийом (20 мг суспензії).

Схема лікування залежить від збудника захворювання. При ураженні анкілостомідами препарат призначається в дозі 20 мг на кожний кілограм маси. Отриману кількість бажано розділити на два прийоми на день. Курс терапії повинен тривати від 1 до 3-х днів. Рішення про необхідну дозу повинен приймати лікар, спираючись на особливості клінічної картини у пацієнта. Іноді фахівець приймає рішення про достатність 10 мг на кг на добу. Під час лікування інвазії слід строго дотримуватися всіх правил особистої гігієни, що дозволить збільшити шанси на повне одужання.

Таблетки Пірантелу

Таблетки мають капсулоподібну форму і пофарбовані в жовтий колір. Кожна з них містить:

• головна діюча речовина – рyrantel рamoate в кількості 250 мг;
• допоміжні інгредієнти – крохмаль, повідон, мікрокристалічна целюлоза, магнію стеарат.

Інсектицидний препарат можна вживати в будь-який час дня. Прийом антигельмінтної речовини не залежить від раціону харчування. Також застосування засобу не потребує додаткової терапії проносними препаратами.

Терапія нематодозів відбувається за такою схемою:

• для боротьби з аскаридозом і ентеробіоз прийнято призначати по 10-20 мг / кг один раз незалежно від їжі;
• дитині старше 6-ти років дають по 1 пігулці на кожні 20 кг ваги одноразово;
• пацієнтам після 18 років з масою менше 75 кг прийнято призначати 3 таблетки один раз;
• хворі з вагою більше 75 кг вживають по 4 таблетки одномоментно.

При ураженні кишечника  лікування таблетками слід проводити на тлі суворого дотримання елементарних правил гігієни. Оскільки препарат не діє на яйця глистів, то для попередження реінфікування пацієнту слід прийняти повторну дозу медикаменту через 21 день після першого прийому.

Важкі варіанти перебігу нематодозів потребують більш високих концентраціях антиглістної речовини. На ендемічних територіях лікарі використовують такі дозування ліків:

• по 20 мг на кожний кілограм на добу, розділені на два прийоми протягом 3-х днів;
• дітям після 6 років по 1 таблетці на кожні 10 кг;
• дорослим до 75 кг – 6 таблеток в день;
• дорослим після 75 кг – 8 таблеток в день.

Якщо зараження гельмінтами визначається, як легке або помірне, тоді пацієнтові досить однократного прийому засобу. В важких клінічних випадках препарат застосовується протягом 2-3 днів.

Застосування ліків

Медикаментозний засіб з протипаразитною активністю застосовують переважно щодо таких гельмінтозів інвазій, як аскаридоз, ентеробіоз, ураження анкілостомами. Ліки можна вживати в період гестації та грудного вигодовування, але тільки під суворим контролем лікаря. Речовина проти черв’яків роду нематод можна використовувати у пацієнтів з ознаками міастеничного ураження або наявністю генетичної непереносності засобу.

Перед призначенням препарату слід обов’язково здати кал на аналіз. У разі інвазії гостриками необхідно приймати ліки всім членам сім’ї хворого, що дозволить попередити поширення інфекції. По закінченню терапії потрібно зробити повторне дослідження калових мас. Щоб уникнути повторного зараження рекомендується дотримуватися всіх правил гігієни, часто мити руки з милом, не допускати розчісування зони промежини та анального отвору, кілька разів на день міняти білизну і щодня перестилати ліжко. Після прання постільну білизну хворого необхідно попрасувати, щоб знищити яйця глистів.

Пацієнт обов’язково повинен повідомити лікаря про наявність у нього патологій печінки або нирок. Крім цього, під час застосування засобу з обережністю слід поводитися людям, діяльність яких пов’язана з необхідністю концентрації уваги та швидкістю реагування. Це пояснюється властивостями препарату чинити негативний вплив на нервову сферу, що проявляється уповільненням реакцій.

Дозування

Антигельмінтний засіб слід приймати всередину. Краще це робити після вживання їжі, але можна і під час трапези. Згідно з анотацією, ліки в таблетках будуть діяти, якщо застосовувати його в рекомендованих дозах:

• при ентеробіозі, аскаридозі, а також змішаних інвазіях використовують засіб одноразово 10 мг на кожний кілограм маси;
• в разі анкилостомідозі протягом трьох днів потрібно приймати по 10 мг ліків на кілограм маси;
• при некаторозі протягом двох діб пацієнтам дають по 20 мг на кілограм ваги.

Суспензію дозують наступним чином:

• немовлята від 6 місяців і діти до двох років – 2,5 мл (0,5 мірної ложечки) на прийом;
• діти від 2-х до 6-ти років – 5 мл розчину (мірна ложечка) одноразово;
• діти у віці 6-12 років – 10 мл суспензії (2 мірні ложки);
• діти після 12 років і дорослі до 75 кг – 15 мл (3 мірні ложечки);
• люди з масою тіла більше 75 кг – 20 мл або 4 мірні ложки.

Протипоказання до використання

Заборонено приймати протиглистову речовину наступним категоріям населення:

• люди, що мають підвищену чутливість (переважно спадкового характеру) до препарату;
• астенічний бульбарний параліч в період проведення лікування;
• діти у віці до 6 місяців.

Підводячи підсумки, не буде зайвим відзначити, що в результаті численних досліджень була підтверджена ефективність засобу по відношенню до нематод. Активна речовина препарату не здатна запобігти проникненню збудників глистових інвазій в організм, але чудово справляється зі знищенням, вже оселених колоній. Величезна перевага препарату – він не всмоктується в кров’яне русло і не осідає на внутрішніх органах. Тому не викликає їх токсичного ураження. Антигельмінтний препарат діє виключно в порожнині кишківника. Це дає можливість при необхідності застосовувати його у вагітних і годуючих грудьми жінок.

На відміну від більшості аналогів, лікарський препарат має дуже м’яку дію. Незважаючи на це, він надає токсичну дію на нервову систему гельмінтів, що призводить до їх знерухомлення і неминучої загибелі. Ще одна перевага – можливість використання для немовлят, а також низька токсичність і незначна кількість побічних ефектів. Після виведення глистів немає необхідності приймати адсорбенти. В результаті лікування паразити та продукти їх життєдіяльності самостійно виводяться з організму разом з фекаліями.

Ціна протиглистового засобу

Препарат відноситься до числа найпопулярніших протиглистових засобів, які володіють достатньою ефективністю і добре переносяться організмами пацієнтів. Скільки коштує лікарський засіб, і де його можна придбати (купити)? В даний час препарат знаходиться у вільному продажі практично в кожній аптеці населеного пункту. Крім цього, його можна замовити через інтернет, якщо немає можливості відвідати аптечний кіоск особисто.

Вартість засобу може відрізнятися. Це залежить від регіону розповсюдження препарату, цінової політики реалізатора, а також виробника медикаментозної форми. В цілому, ціна ліків є прийнятною, хоча її складно назвати бюджетною.

Аналоги відомого інсектициду

Препарат має чимало аналогів, але найвідомішими з їх числа є лікарські засоби Вермокс і Декарис.

Що краще: Вермокс або Пірантел. Порівнюючи ці два препарати, слід звернути увагу на рекомендації лікаря в кожному конкретному випадку. Вермокс відрізняється більшою ефективністю, тоді як його аналог має дуже м’яку дію і мінімум небажаних ефектів. Крім цього, Пірантел у важких випадках необхідно приймати повторно для знищення гельмінтів, які залишалися на момент його прийому в яйцях. З огляду на позитивні й негативні сторони кожного з препаратів, фахівці вважають за краще призначати своїм пацієнтам спочатку Пірантел, а при відсутності необхідного терапевтичного ефекту – продовжувати терапію Вермоксом.

Інше питання: Декарис або Пірантел? Що вибрати? Щоб засіб для усунення симптомів гельмінтозу виявилося дійсно ефективним, краще проконсультуватися у фахівця і провести дослідження фекалій на предмет диференціальної діагностики нематоза. Адже для успішної терапії важливо виявити збудника патологічного стану і визначити ступінь тяжкості глистової інвазії. Обидва препарати виявляють високу активність відносно аскарид, гостриків та анкілостом. Саме тому при виборі препарату лікарі покладаються виключно на свій досвід і переваги самого пацієнта.

Чим мотивується лікар, коли призначає той чи інший протиглистовий засіб? В першу чергу важливо звернути увагу на стан здоров’я дитини або дорослої людини. Важливо також враховувати фізіологічні особливості організму, наприклад, вирішальне значення має вагітність у жінок тощо. Серед основних факторів, що схиляють вибір фахівця до будь-якого з інсектицидних препаратів, виділяють:

індивідуальні характеристики людини (вік, вага, наявність алергій);

• хронічні патології, крім періоду стійкої ремісії;
• дисфункція печінки і нирок на стадії декомпенсації;
• імунодефіцитні стани.