Захворювання щитоподібної залози (лікування)

Захворювання щитоподібної залози: ознаки, симптоми, лікування та профілактика

Щитоподібна залоза – ендокринна залоза, розташована на передній шийній стінці, що має форму метелика. Основною функцією є вироблення йодовмісних гормонів, залучених в обміні речовин. Наприклад, такий ендокринний гормон, як кальцитонін, бере участь в оновленні кісткової тканини, не даючи кісткам зношуватися. Недолік або підвищене вироблення гормонів здатні викликати фізичні розлади, впливати на репродуктивну систему, впливати на розумовий розвиток людини. Які бувають захворювання щитоподібної залози, як їх розпізнавати, який лікар лікує, розповімо далі.

Причини та ознаки захворювання щитоподібної залози

Ендокринними розладами страждає більша третина населення планети. При цьому деякі люди навіть не здогадуються про те, що хворі, поки хвороба не починає активно прогресувати, вражаючи системні органи.

Жінки більш схильні до впливу гормонів, через що хвороба щитоподібної залози у них зустрічаються частіше, чим у чоловіків.

Факторів, що викликають зміни в роботі ендокринної системи безліч:

• Важкі інфекційні захворювання, частіше в хронічній формі.
• Ослаблення імунного захисту або повна втрата імунітету.
• Побічна дія деяких лікарських препаратів при тривалому застосуванні.
• Депресії, тривале перебування в стресовому та напруженому психоемоційному стані.
• Високий фон радіації в зоні проживання або робочого середовища.
• Йододефіцит в харчуванні, незбалансований раціон відсутністю найважливіших мінералів, вітамінів, амінокислот.
• Спадкова схильність.

Більшість захворювань ЩЗ (щитоподібної залози) є виліковними, особливо на ранніх стадіях. Важливо прислухатися до свого організму, щоб помітити перші ознаки порушень.

Сигналом до негайного обстеження залози є поява таких ознак ендокринних змін:

• Стрибки артеріального тиску, часте зниження або стійке підвищення показників.
• Стрімкий набір ваги або різке зниження маси тіла.
• Дискомфорт в області шиї. Щитоподібна залоза стала помітно виділятися та відчуватися як чужорідне тіло.
• Безпричинна зміна настрою, емоційні сплески, істерики.
• Слабкість, млявість, апатичний стан.
• Розлад сну.
• Зниження або посилення апетиту.
• Задишка, утруднене дихання.
• Уповільнення або прискорення пульсу без видимих ​​причин.
• Відчуття жару або ознобу.

Вище перераховані загальні ознаки того, що зі щитоподібною залозою не все в порядку. Кожне захворювання має більш точні симптоми. Які – розповімо нижче.

Захворювання щитоподібної залози – симптоми та діагностика

Виділяють наступні захворювання щитоподібної залози:

• гіпертиреоз;
• гіпотиреоз;
• кретинізм;
• мікседему;
• аденома ЩЗ;
• рак;
• токсичний дифузний зоб;
• тиреоїдит.

Жіночий та чоловічий організм практично однаково реагує на розвиток патології, тому значних відмінностей в симптомах немає, крім того, що у жінок перебудовується менструальний цикл – виникають затримки, кров’янисті виділення стають рясними, або навпаки, мізерними.

До групи ризику потрапляють вагітні жінки. Організм стає більш чутливим до гормональних змін.

Гіпертиреоїдизм

При гіпертиреозі щитоподібна залоза починає виробляти трийодтиронін та тироксин в посиленому темпі, у результаті рівень гормонів досягає критично високої позначки. Великий вміст йоду сильно прискорює обмінні процеси, у результаті чого тканини споживають більше кисню, збільшуючи вироблення тепла в організмі.

Симптоми:

• жар, пітливість, неможливість перебувати в теплі, бажання охолодити тіло;
• гіперглікемія;
• збільшення розмірів щитоподібної залози;
• швидка втрата у вазі, попри підвищений апетит;
• серцева недостатність;
• частота пульсу підвищується до 120 ударів у хвилину;
• блювота;
• напади епігастрального болю;
• діарея;
• біль в печінці;
• волосся стоншується, починає сивіти;
• тривожність, аж до маніакального стану;
• тремор;
• порушення пам’яті;
• синдром сухого рота;
• дратівливість;
• стомлюваність;
• гіпокортицизм.

У жінок спостерігається аменорея, у чоловіків знижується потенція, розвивається гінекомастія.

Гіпотиреоїдизм

Йодна недостатність змушує щитоподібну залозу працювати в посиленому режимі, через що вона збільшується.

У хворого з’являється наступна симптоматика:

• відсутність апетиту;
• постійний озноб, мурашки по шкірі;
• запаморочення;
• сплутаність свідомості;
• емоційна нестабільність, що супроводжується психічними порушеннями;
• загальмованість;
• закрепи;
• атрофія слизової шлунково-кишкового тракту;
• болі в суглобах;
• шкірний висип;
• безпліддя, дисфункція яєчників у жінок;
• відсутність сексуального потягу у чоловіків;
• гіпотонія;
• слабкість;
• одутлість;
• здавлене відчуття в області шиї, через що дихання утруднюється, стає сиплим;
• випадання волосся, вій, брів, облисіння по тілу;
• ламкість, шарування нігтів.

Запущене захворювання призводить до коми.

Симптоми хвороби у дітей практично ті ж, що й у дорослих. Важливо своєчасне визначення проблеми, наслідки хвороби досить жалюгідні. Недолікований або проігнорований гіпотиреоз у немовлят провокує розвиток кретинізму.

Кретинізм

Важка форма вродженого гіпотиреозу. Може виникати на стадії формування ембріона.

Характеризується такими відхиленнями від норми:

• незрощення у немовля джерельця тривалий час;
• відсталість в розумовому та фізіологічному розвитку;
• відсутність росту зубів в належний час, несвоєчасна їх зміна;
• низькорослість, в особливо важкій формі призводить до карликовості;
• недорозвиненість геніталій як у хлопчиків, так й у дівчаток;
• товстошкірість;
• широкий товстий язик, який може випадати з рота, оскільки не поміщається;
• непропорційність в конституції тіла – голова велика, кінцівки тендітні, короткі;
• широко посаджені очі – гіпертелоризм;
• сплюснутий ніс з западаючою спинкою;
• грубуваті риси обличчя на тлі набряклості.

Можливий мікседематозний набряк.

Важливий етап діагностики кретинізму у дітей – скринінг в перші дні життя. Почавши лікування до 21 дня з моменту народження, гарантоване повне лікування та подальший повноцінний розвиток малюка.

Мікседема

Слизовий набряк, при якому рідина не виводиться з тканин. Затримуючись в них, вона провокує одутлість обличчя, кінцівок. Є гострою клінічною формою гіпотиреозу.

Аутоімунний тиреоїдит

Тиреоїдит Хашимото – ще одна назва хвороби. Характеризується запаленням щитоподібної залози. Прогресує лімфоїдна інфільтрація, результатом якої стає повільна деструкція паренхіми ЩЗ, що переходить в первинний гіпотиреоз.

Паралельно з аутоімунним тиреоїдитом нерідко розвиваються інші соматичні аутоімунні розлади.

Травми, операції, інфекційні захворювання нерідко передують ендокринні порушення, стаючи пусковим важелем до його розвитку.

Діагностувати хворобу непросто – клінічні прояви схожі з іншими хворобами ЩЗ. Нерідко у пацієнтів з’являється зоб. У цьому випадку основний метод лікування – хірургія.

Дифузний токсичний зоб

Аутоімунний розлад, викликаний гіперсекрецією щитовидної залози, внаслідок чого виникає тиреотоксикоз – отруєння тиреоїдними гормонами.

Крім симптомів, характерних для гіпертиреозу, спостерігається:

• зоб;
• еритема;
• олігоменорея;
• асцит на тлі серцевої недостатності;
• каріозна поразка зубів;
• відставання від райдужної оболонки верхньої повіки;
• гіперпігментація навколо очної області;
• зіяння нижніх повік;
• пісок в очах;
• незмикання століття та ін.

При вагітності виникає небезпека для плода. Під час лікування показано запобігання бар’єрними засобами.

Аденома щитоподібної залози

Доброякісне новоутворення, характерне збільшенням залози. Виявляється за допомогою УЗД, біопсії.

Рак

Злоякісна пухлина ЩЗ. Часто ніяк себе не проявляє. Єдиним симптомом можуть бути вузлуваті утворення над трахеєю, відчутні при пальпації.

Група ризику – підлітки до 20 років.

Необхідно досліджувати кров на кальцитонін та раково-ембріональний антиген.

Хороший метод діагностики – біопсія залозистої тканини.

При підозрі на будь-який з перерахованих вище захворювань необхідно звернутися до лікаря-ендокринолога. Він призначить променеву діагностику, УЗД, аналізи на гормони або інші дослідження.

При різних вірусних інфекціях слід самостійно обмацувати шию, звертаючи увагу на те, які лімфовузли збільшені. Якщо по закінченні хвороби вузлуваті шишки не повернулися до нормального стану, потрібно відвідати поліклініку.

Захворювання щитоподібної залози – лікування та профілактика

Найкраща профілактика ендокринних розладів – здоровий спосіб життя:

• відмова від куріння;
• дотримання тверезості;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• якісна їжа;
• спортивні заняття.

Хоча б раз на рік необхідно проходити планове обстеження ЩЗ в ендокринолога. Якщо виявлений невеликий недолік йоду, з метою профілактики слід включити в раціон йодовмісні продукти:

• фейхоа;
• ламінарію;
• морепродукти;
• редьку;
• буряк;
• журавлину;
• чорнослив;
• полуницю;
• індичку;
• білу квасолю.

Пацієнтам з гіперфункцією ЩЗ таку їжу слід виключити.

Після збору анамнезу, огляду, на підставі отриманих аналізів ендокринолог розповість, що можна, а що не можна робити при наявності точного діагнозу.

Нерідко зустрічається питання – чи можна співати при захворюванні щитоподібної залози? Відповідь – так, співати дозволено. Інша справа, що якість вокалу при збільшеній залозі може значно погіршитися, тому повноцінні заняття краще відкласти до одужання.

Лікування залежить від захворювання, його занедбаності та прояву. Іноді досить дієти та курсу гормоновмісних медикаментів, іноді потрібне оперативне втручання та довга відновлювальна терапія. У будь-якому разі не слід нехтувати рекомендаціями фахівців та затягувати зі зверненням по медичну допомогу.

Список препаратів при захворюваннях щитовидної залози:

• Еутірокс 100 мкг №100.
• Еутірокс 50 мкг №100.
• Еутірокс 125 мкг №100.
• Генотропін порошок 16 МО 5,3 мг №1.
• Метізолон крем 1 мг / г 15 г №1.
• L-Тироксин 50 мкг №50.
• Мерказоліл-3 5 мг.
• Тирозол 5 мг №50.
• Тиреоідеа Композитум 2.2 мл №5 розчин для ін’єкцій.
• Метформін Сандоз 500 мг №120.
• Тирозол 10 мг № 50.
• Егістрозол 1 мг №28.
• Метипред 16 мг №30.
• Елігард порошок 7,5 мг №1.
• Антиструмін-Дарниця 1 мг №100.
• Йодомарин 200 мг №50.
• Йод-актив плюс 0,25 г № 80.
• Натумін Йод 100 мкг №36.
• Йод активний 0,25 г № 80.
• Бетайод-Фармекс песарії 200 мг №14.