Дихальна система (захворювання)

Дихальна система людини – будова та анатомія. Функції. Захворювання.

Людина може проіснувати до 2 місяців, абсолютно нічого не вживаючи в їжу, прожити без води – від 3 до 14 днів, при цьому залишаючись у свідомості. Якщо ж кисень перестане насичувати клітини, то незабаром мозок загине. Рахунок йде вже зовсім не на дні, й навіть не на години, а на хвилини. Всього 10-ти хвилин без надходження в кров кисню достатньо, щоб в головному мозку відбулися незворотні зміни, результат яких – смерть. Надходження такого важливого ​​газу в людський організм забезпечує дихальна система. Розглянемо її будову та функції, а також коротко розберемо захворювання, що вражають дихальні органи.

Дихальна система людини – що це? Основні показники

Люди не можуть отримувати життєво важливий газ шляхом дифузії, еволюція дала людині здатність до повітряного дихання.

Дихальна система являє собою об’єднану систему органів, які служать для передачі кисню з атмосфери в малий кровотік та виведення назовні вуглекислого газу.

Потрапляючий в тіло кисень окисляє поживні речовини, допомагаючи вивільнятися необхідній для життєдіяльності енергії.

У пульмонології важливі такі показники:

• ДО (дихальний об’єм). Вказує кількість повітря, що надходить в легені при 1 вдиху в стані спокою. Норма – 500-600 мл.
• ЖЕЛ (життєва ємність легень) – граничний обсяг повітря, здатного наповнити легені при одноразовому вдиху. Залежить від фізичної форми та варіюється від 3,5 до 7 л.
• РВВС (резервні обсяги вдиху). Показує, скільки повітря максимум може надійти в організм людини за 1 вдих, що знаходиться в спокійному стані. У нормі – від 1,5 до 2,5 л.
• РОВид (резервні об’єми видиху). Встановлює, яка максимальна кількість повітря виходить з організму спокійної людину на видиху за 1 раз. Нормою вважається 1-1,5 л.
• ЧД (частота дихання) – дихальні цикли, здійсненні за хвилину (17-18 разів в нормі).

Невідповідність показників нормам свідчить про патології, але необхідно брати до уваги й вікові особливості пацієнта.

Нормальне функціонування усього організма забезпечить:

• чисте вдихаєме повітря без хімічних забруднень;
• нормальну частоту вдихів та видихів;
• глибоке ритмічне дихання;
• дотримання правил дихання при занятті спортом.

Дихання – вегетативна функція, яку, однак, можливо контролювати в своїй свідомості.

Будова та анотомія дихальної системи

Дихальна система складається з двох груп:

• Дихальні шляхи.
• Легені.

Будова дихальних шляхів:

• ніс/рот;
• глотка;
• гортань;
• трахея;
• бронхи;
• бронхіоли.

Дихальні шляхи в свою чергу бувають верхніми та нижніми. Кордоном їх зіткнення є верх гортані, де перетинаються респіраторна та травна системи.

Носоглотка є верхньою частиною дихальних шляхів. Носові ходи утворені кістковою тканиною та хрящовими перегородками, завдяки яким новосибірські канали відкриті для повітряних потоків. Роль вторинного дихального отвору виконує рот.

Решітчаста кістка ділить ніс навпіл. Вхід в ніздрі захищає безліч коротеньких волосків, на яких затримується повітряний пил.

Носова порожнина ділиться повітряносними кістьми на звивисті придаткові пазухи:

• Лобову.
• Пазуху гратчастого лабіринту.
• Гайморову.

Всю поверхню ходів носа вистилає шар слизової оболонки, утворенний миготливим епітелієм. Липкий слиз разом з лейкоцитами-фагоцитами, що виходять з тонких носових капілярів, знищує патогени.

Далі за ніздровими каналами розташовуються хоани, що ведуть у глотку, розгалужуються на 2 труби:

• задню (стравохід);
• передню (дихальну).

Верх дихальної трубки – це гортань, покрита слизовою та війчастим миготливим епітелієм.

Гортанний відділ – частина нижніх дихальних шляхів. Він утворений з рухомих хрящів, з’єднаних суглобами.

Непарні хрящі:

• Перстнеподібний  – основа гортані.
• Щитовидний  – найбільший.
• Надгортанних – прикриває дихальну трубку під час проковтування їжі.

Більш дрібні парні хрящі: клиновидний, черпакуватий та рожковидний.

Гортанна область оснащена голосовим апаратом, що складається з голосових м’язів та зв’язок. На зв’язках відсутнє слизове покриття.

З гортані при вдиху кисень відправляється в трахею, розділену на 2 відділи:

• шийну;
• грудну.

Складають трахею хрящові півкільця (16-20 шт.), А її довжина досягає 12 см.

Нарівні з четвертим грудним хребцем відбувається біфуркація трахейной трубки. Вона розгалужується, утворюючи первинні бронхи, один бронх відходить в ліву легеню, а другий – в праву.

Лівий бронх огинає аортну дугу, а правий – непарну вену. Бронхи в діаметрі поступаються трахеї та складаються з цілісних тонких кілець.

Великі бронхи діляться на часткові. У лівому легкому 2 частини, а в правому – 3.

Бронхи гіллясті, вони переходять в дихальні бронхіоли, що складаються з гладкої мускулатури. Здуття, утворення на них, називаються альвеолами. Легені пронизані дрібними капілярами, при диханні їх стінки стикаються з стінками альвеол, й кисень потрапляє в кров.

У газообміні задіяні респіраторні альвеолоцити. Велика частина легеневої поверхні складається з них.

Покриття легень – це плевральні листи:

• Пристінкова плевра – покриття, яким вистелена грудна клітка зсередини.
• Легенева плевра  – міцно зрощена з легеневими клітинами, обволікає легені цілком.

Між листами є герметичний простір, який називається плевральною порожниною. У ній знаходиться серозна рідина, що служить своєрідною мастильною речовиною для легень, полегшує їх рух.

Управління диханням здійснюється:

• міжхрящевими внутрішніми м’язами;
• міжреберними дихальними м’язами;
• діафрагмою.

Якщо розширенню грудної клітини сприяє сплощення діафрагми, то такий тип дихання називають черевним, він більш властивий чоловікам.

Якщо грудну клітку розширює підняття ребер, то цей грудний тип, властивий жінкам.

Функції дихальної системи

Основною функцією респіраторної системи є дихання, в процесі якої кожна клітинка організму насичується киснем.

Дихальні органи мають важливе значення:

• Забезпечують газообмін, подаючи кисень організму та виводячи вуглекислий газ разом з продуктами метаболізму.
• Легенева тканина задіяна в ліпідному синтезі, сприяє продукуванню гепарину та інших біологічно активних речовин.
• Забезпечують терморегуляцію.
• Зволожують вдихаємі повітряні маси.
• Поверхня легенів бере участь в процесах метаболізму, полегшуючи всмоктування нікотину, ефіру та інших подібних речовин.
• Легені беруть участь в процесі кровотворення, в них проходить дозрівання базофілів та тучних клітин – лаброцитів.
• Сітки капілярів в легенях здатні накопичувати та депонувати великі обсяги крові.

Гортань відповідає за утворення голосу . Завдяки їй формуються звуки.

У носі знаходяться рецептори, що відповідають за нюх. Відчувши неприємний запах, людина інстинктивно затримує дихання, завдяки чому може уникнути отруєння.

Які бувають захворювання дихальної системи?

Респіраторні захворювання найбільш часто діагностуються у різновікового населення. Розглянемо найпоширеніші з них.

Застуда, ГРВІ та грип

Симптоми:

• озноб;
• різке підвищення температури (від 37,5 при застуді до 40 градусів у грипуючих);
• головний біль;
• слабкість та ломота в тілі;
• кашель та нежить (при грипі з’являється на 2-3 день хвороби).

Передача вірусів від носія відбувається повітряно-крапельним шляхом, при попаданні частинок носового слизу, слини або мокротиння з збудником в дихальний хід до здорової людини.

Для лікування застосовують: Флуімуцил, Синекод, Біопарокс, Аскоріл та ін.

Епідемії хвороб припадають на осінньо-зимовий період. Проти грипу існує вакцина, щеплені люди уникають ризику захворіти з інфекцією та злягти на лікарняний.

Онкозахворювання

Курці не замислюються, як впливає куріння тютюну на їхнє здоров’я. А тим часом смертність від раку легенів серед курців в кілька разів вища, ніж у тих, хто жодного разу не торкався до сигарети.

Злоякісна пухлина виростає з епітеліальних клітин бронхів та швидко метастазує. Тютюн нерідко викликає рак гортані, на ранніх стадіях високі шанси на ремісію.

Бронхіальна астма

Будучи найбільш поширеним хронічним захворюванням серед підлітків та дітей в усьому світі, астма нерідко стає причиною летального результату.

Симптоми:

• Задишка.
• Брак повітря.
• Свист в бронхах при кашлі.
• Здавленість в грудній клітці.

Напади задухи викликаються алергенами, такими, як шерсть, пилок або пилові кліщі. Провокуючий фактор – психоемоційне перезбудження, тому необхідно уникати стресових ситуацій.

Для полегшення симптомів та блокування задушливих нападів використовують Еуфілін, Пульмикорт та ін.

Туберкульоз

До недавнього часу захворювання, що викликається паличкою Коха, вважалося невиліковним.

Воно передається як по повітрю, так й через предмети особистого користування рушники, посуд, постіль.

Симтоми:

• Субфебрильна температура 38 градусів та вище тримається довго.
• Слабкість в м’язах.
• Задишка.
• Посилене потовиділення.
• Значна втрата у вазі.
• Кровохаркання.
• Ущільнення та збільшення лімфовузлів.
• Втрата апетиту.

Найперша ознака – кашель, який доводить до хрипоти та знемоги.

Діагностика, профілактика та лікування

Для постановки діагнозу потрібна діагностика – огляд пульмонолога, аналіз харкотиння та флюорографія. Необхідно проходити ФЛГ не рідше 1 разу на рік. При підозрі на онкологію потрібна гістологія.

Такими методами можна виявити:

• бронхіт;
• рак;
• туберкульоз;
• пневмонію;
• абсцеси;
• астму;
• кісти;
• емфізему;
• фіброз та ін.

Для профілактики респіраторних патологій та запобіганню розвитку хвороб потрібно провітрювати приміщення по 10 хвилин вранці та ввечері. Особливо, якщо це школи, дитячі садки, офіси з великим скупченням народу.

Тримайте в будинку побільше кімнатних рослин. Якщо повітря сухе, користуйтеся зволожувачем.

Регулярні прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність та відмова від тютюнопаління збережуть ваше здоров’я.