Аугментин

Аугментин – антибактеріальний лікарський засіб, що володіє широким спектром терапевтичної дії щодо бактеріальних мікроорганізмів. Антибіотик відноситься до ампіцилінового ряду препаратів та дуже часто використовується в лікарській практиці для лікування інфекційних захворювань, викликаних мікроорганізмами чутливими до нього.

Інструкція по застосуванню

Антибіотик Аугментин складається з двох активних компонентів, а саме ампіциліну та клавуланової кислоти. Він випускається у вигляді таблеток та порошку для приготування суспензії для прийому всередину.

Таблетки з плівковою оболонкою та написом Augmentinum містять:

• ампіцилін – 250 мг;
• клавуланова кислота 125 мг;
• допоміжні компоненти: целюлоза, стеарат магнію, діоксид кремнію.

Таблетки з позначкою АС у своєму складі мають:

• ампіцилін – 500 мг;
• клавуланову кислоту – 125 мг;
• допоміжні речовини, як в першому варіанті.

Аугментин 200 – порошок для приготування суспензії: 200 мг ампіциліну та 28,5 мг клавуланової кислоти.

Аугментин 400 – порошок для приготування суспензії, в складі якого присутній 400 мг ампіциліну та 757 мг клавуланової кислоти.

Аугментин 1000 – таблетки, які містять 875 мг ампіциліну та 125 мг клавуланової кислоти.

Показання до застосування

Препарат антибактеріального ряду призначається при інфекційних процесах бактеріального походження з наступною локалізацією:

• бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (ангіна, тонзиліт, ларингіт тощо);
• запальні процеси бронхіальної та легеневої тканини;
• інфекції сечовидільної сфери;
• бактеріальні недуги геніталій, венеричні інфекції;
• гнійні ураження шкірних покривів, ускладнений перебіг опікових травм, розвиток підшкірної флегмони, інфіковані укуси тварин;
• септичні стани в гінекології;
• запалення кісткової тканини й хрящів, зокрема, остеомієліт;
• інфекції зубного ряду, які супроводжуються формуванням абсцесів або розлитого запалення.

Дозування препарату Аугментин 200, 400 та 1000

Перед тим як призначити препарат, пацієнту слід визначити чутливість патогенної мікрофлори до ампіциліну та клавуланової кислоти. Для цього необхідно зробити посів інфікованого біологічного матеріалу на спеціальне середовище. Дозування Аугментину встановлюється в індивідуальному режимі, в залежності від ступеня тяжкості патологічного процесу, активності збудника, локалізації інфекції та особливостей організму хворої людини.

Дітям грудного віку препарат призначається у вигляді крапель за наступною схемою:

• до 3 місяців разова доза становить 0,75 мл, а після 3 місяців – 1,25 мл;
• у важких випадках препарат призначається маленьким пацієнтам від 3 до 12 місяців в дозі 30 мг/кг маси тіла та вводиться кожні 6-8 годин;
• недоношеним дітям препарат дають в дозі 30 мг/кг маси кожні 12 годин;
• курс терапії не повинен перевищувати 14 днів.

Дітям до 12 років призначається у вигляді суспензії або сиропу. Аугментин суспензія дітям від 1 до 2 років в дозі 2,5 мл 3 рази на добу, від 2 до 7 років в дозі 5 мл 3 рази на день, від 7 до 12 років – 10 мл тричі на день. У важких клінічних випадках сироп або суспензія призначається в подвійному дозуванні.

Дітям від 12 років та дорослим рекомендується призначати таблетовані форми препарату. При легкому перебігу хвороби слід вживати по 1 таблетці (0,375 г) тричі на день, а при важких варіантах захворювання – 1 таблетку (по 0,625 г) або 2 таблетки (по 0, 375 г) три рази на добу. Максимальна допустима добова доза антибіотика становить не більше 7,2 м. Медикамент слід вживати протягом 7-14 днів кожні 6-8 годин.

Препарат заборонено застосовувати разом з алопуринолом або пробіцилом. Його не змішують в одному шприці з аміноглікозидами. Не рекомендується також одночасний прийом Аугментину та білкових препаратів крові, жирових емульсій.

Ціна Аугментину та як його зберігати

Скільки коштує Аугментин – залежить від форми його випуску та цінової політики розповсюджувача лікарських препаратів. В цілому по країні можна спостерігати середньозважений кошик цін на цей препарат.

Як зберігати?

Ліки зберігаються в сухому та недоступному для дітей місці. Температура зберігання не повинна перевищувати 250 С. Приготовану суспензію необхідно тримати в холодильнику при температурі від 2 до 70 ° С протягом семи днів. Суспензію в нерозпечатаному флаконі можна зберігати в холодному місці до двох років від дати виробництва, вказаної на упаковці.

Побічні ефекти антибіотика Аугментин

Найбільш часто застосування цього препарату супроводжується розвитком у пацієнтів кандидозу та порушень з боку травної сфери у вигляді нудоти, болів в області шлунка, діареї. Всі ці прояви можна зменшити, якщо приймати препарат під час їжі.

З боку шкірних покривів нерідко може спостерігатися кропив’янка, свербіж та почервоніння. Також в літературі описані випадки системних алергічних реакцій після вживання медикаменту, а саме анафілаксії та ангіоневротичного набряку.

Гепатобіліарна сфера страждає вкрай рідко. Її порушення в основному проявляються підвищенням печінкових трансаміназ або розвитком токсичних гепатитів. Останні характерні переважно для пацієнтів похилого віку та чоловіків. У дітей ускладнень з боку печінки практично не фіксується. Порушення функціонування печінки після тривалого прийому мають поворотний характер, летальні випадки зустрічаються з частотою 1 випадок на 4 млн. пацієнтів.

З боку нервової системи небажані ефекти терапії антибіотиками – явище вкрай рідкісне. Це можуть бути головні болі та запаморочення. У пацієнтів, які страждають важкими патологіями нирок та отримують препарат у великих дозах, іноді виникають судоми.

Вкрай рідко в результаті антибіотикотерапії у хворих людей виникають зміни з боку сечовивідних органів: набряк та крововиливи в слизову оболонку уретри, інтерстиціальний нефрит, поява кристалів солей в урині.

У разі розвитку будь-яких побічних ефектів від застосування препарату, його прийом необхідно припинити негайно та звернутися до фахівців для призначення адекватного лікування патологічних змін. Як правило, при такому варіанті розвитку подій пацієнтам показана симптоматична терапія.

Препарат потрібно з обережністю застосовувати під час вагітності та годування груддю. Його призначення не рекомендується пацієнтам, у яких в анамнезі є алергічні реакції на антибіотики з групи ампіциліну. Прийом лікарського засобу протипоказаний при наявності у хворої людини підвищеної чутливості до компонентів медикаменту.

Особливі вказівки до застосування

Аугментин слід приймати суворо за інструкцією. Суспензію Аугментину потрібно готувати тільки перед її вживанням. При передозуванні препарату можуть виникати порушення з боку органів травлення, судоми, дисфункція нирок. Поява будь-яких схожих симптомів є прямим показанням для звернення за кваліфікованою допомогою.

Перед початком лікування антибіотиком слід переконатися у відсутності у пацієнта алергії на препарат. Аугментин не призначається людям, у яких є підозра на інфекційний мононуклеоз через високий ризик розвитку короподібного висипу, а також при вірусних інфекціях. Антибіотик не тільки є неефективним при вірусних захворюваннях, а й тягне за собою супресію імунітету й, як результат, поява симптомів ускладнення основної хвороби.

Під час тривалого застосування препарату необхідно:

• вести контроль нормальної мікрофлори кишківника;
• періодично оцінювати функціональність печінки, нирок, органів кровотворення.

Також не слід забувати, що тривалий прийом медикаменту може стати причиною появи резистентності мікроорганізмів до лікарського засобу.

Аугментин виводиться з організму разом з сечею, що може негативно позначитися на результатах її аналізів. Зокрема, змащується картина визначення глюкози в урині. У таких випадках для діагностики цукру в сечі доцільно використовувати глюкозоксидантний метод. Антибіотик впливає на стан зубної емалі, викликаючи її потемніння. Для запобігання подібних порушень досить двічі на день чистити зуби за допомогою зубної пасти.

Оскільки Аугментин може провокувати появу запаморочення, то його з обережністю слід застосовувати пацієнтам, які керують транспортними засобами. Препарат не сумісний з алкогольними напоями, які в обов’язковому порядку виключаються з раціону людини на весь курс лікування. В іншому випадку підвищуються ризики розвитку побічних реакцій та знижується в кілька разів ефективність терапії.