Прозерин

Не можна відноситься відчайдушно й безцеремонно по відношенню до деяких ліків. Прозерин в ампульній формі – це препарат, для отримання якого потрібен рецепт: ін’єктувати внутрішньом’язово розчин може створити масу проблем при неправильному застосуванні. Тому найважливішою умовою успішного лікування є спостереження медичного працівника. Без наявності показань уколи прозерином робити не бажано.

Прозерин – інструкція для застосування

М’язово-нервова тканина тісно переплетена й взаємопов’язана, забезпечуючи повсякденний рух та злагоджену роботу внутрішніх структур людини. Взаємодія здійснюється за допомогою спеціального ферменту холінестерази – вимкнувши або заблокувавши його, можна розбудувати нервово-м’язову інтеграцію. І спровокувати хворобу. Інструкція до прозерину вказує на те, що препарат здатний запобігти-усунути цей блокуючий фактор. Лікарський засіб в уколах забезпечує наступні основні корисні ефекти:

• підстьобує вплив на м’язову силу (зсередини та зовні – в стінці внутрішніх органів й в загальній мускулатурі);
• стимулюючий – на видільну-секреторну роботу залізистих органів;
• подавляюще-знижує – на тиск усередині очного яблука.

Війна з противником-хворобою в розпалі. Всі ці безсумнівно позитивні ефекти потрібні в певних ситуаціях і для позитивного впливу на повсякденні життєво-природні процеси. Не треба активно діючий препарат застосовувати просто так, без потреби, навіть у вигляді зовні нешкідливих таблеток.

Які бувають форми препарату

Хімічна формула – Neostigmin Methylsulfas. Всього 2 види – таблетки та рідина в ампулах. Ризик ускладнень вище, коли застосовується розчин: він діє в рази сильніше. Уколи прозерином треба робити в лікарняних умовах, де завжди є лікарський нагляд. Ампульна форма – це прозорий розчин в кількості 1 мл (можна гарувати внутрішньом’язово, під шкіру та у венозну судину). Лікар-офтальмолог може закапати ліки в око під кон’юнктиву. При цьому слід розуміти – для кожного пацієнта підбір ліків індивідуальний.

Варіанти застосування

Для кожного стану або захворювання потрібен свій алгоритм позбавлення від проблем. Щоб попередити тотальне розслаблення кишкової стінки, що веде до зупинки просування калових мас до виходу (що цілком реально в післяопераційному періоді) доктор відправить на уколи практично відразу після закінчення операції. І потім для більшого ефекту треба б колоти ще 3 дні. Приблизно така ж ситуація щодо міхура для виведеної назовні рідини – а не треба доводити до вкрай незручного й соромного положення, коли треба буде штучно спорожняти порожнину. Краще заздалегідь попередити слабкість у сечових шляхах. Якщо переслідується мета – лікування різних хвороб, то треба пам’ятати про те, що для кожної людини потрібна свій чіткий та ясний план для битви з ворогом.

Коли показано призначення уколів прозерином

У більшості випадків найголовніша мета антихолінестеразного засобу – відновлення роботи м’язів. Уколи потрібні у наступних ситуаціях:

• запобігання ослаблення стінок кишок й сечових проток, що виникають в післяопераційному періоді (лежання на ліжку без руху – основна причина того, що кал в кишках стоїть на місці та не просувається до виходу);
• боротьба із розслабленими м’язами (є недуги, коли м’язи зовсім не скорочуються);
• усунення проблем в дихальних шляхах (спеціальні ліки, дихання через апарат під час загального наркозу – все це зовсім недобре, й після завершення операції треба допомогти легким дихати);
• запалення в нервових стовбурах (мікроби здатні пошкодити тісний нервово-м’язовий зв’язок, тому потрібна допомога);
• хвороби та травми, що порушують рухові функції (якщо не ворушаться руки і ноги, то це жахливо);
• усунення наслідків тяжких інфекцій і травм в головному мозку (а вже це зовсім сумно, якщо нічого не робити);
• хвороби в очному яблуці з ризиком втрати зору (крапельки в очі допоможуть зберегти важливий орган почуттів).

Абсолютно ніяких сумнівів: застосування прозерину безпечно і завжди обгрунтовано – укольчики прекрасно подстимулюють кишки, тому майже завжди потрібні в перші дні постопераційного лежання. Ін’єкції будуть потрібні всім, хто переніс операцію під загальною анестезією. Решта потрібність – це постійна і невтомна боротьба з важкими м’язово-нервовими хворобами.

Коли не можна застосовувати інгібітор холінестерази

Як у медалі дві сторони, так і у ліків – плюси та мінуси. Так, є суворі обмеження та бар’єри для розчину прозерину. Не можна вколоти ампулу, коли є такі проблеми:

• кардіальні розлади (немає того ритму, який потрібен для життя, у людини початково дуже рідкісний пульс, перенесений в минулому розрив серцевого м’яза, бляшки в судинах та грудна жаба);
• припадки епілептичного типу (навіть якщо це було давним-давно і всього лише один разочок);
• гормональні відхилення (серйозний ендокринний надлишок, що з’являється при токсичному зобі);
• небезпечні проблеми в нутрощах (закупорка кишок, виразковий очажок в шлунку);
• різноманітні й часто зустрічаються гострі або хронічні недуги-болячки (астма, сильна інфекція з яскраво-вираженими ознаками);
• неадекватно виражена активність в рухах кінцівок через нерви (розмашистість і незручність, яка часом виглядає смішно).

Прозерин – це не той засіб, яким можна користуватися в домашніх умовах без будь-якого контролю. Навіть якщо є рецепт, краще зайвий раз поспілкуватися з доктором та зробити все правильно.

Чи може бути щось несподівано-побічне

Це тільки здається, що вкололи і все, можна забути про проблеми. Образно кажучи, побочки – це ще одна негативна сторона медалі. І дуже неприємна. А часто й небезпечна. Виділяють наступні негативні моменти:

• кардиальне погіршення (пульсація судин стає ще більш рідкісною, може несподівано впасти вниз тиск, зіб’ється ритм);
• нервово-психічні зміни-відхилення (нічого неможливо утримати в руках за рахунок навалилася слабкість, вічне бажання спати, в будь-який момент можуть трапиться судоми, доводиться жити так, ніби зараз буде непритомність, ну, і найнеприємніше – головні болі);
• рухові проблеми (витягнуті пальці тремтять, дрібні суставчики ниють, і це ще нічого – буде гірше, якщо проблеми углублятся та посилюючи до судом);
• жахливі незручності при диханні (хочеться вдихнути, але не виходить через задишки, постійно накопичується мокрота, змушуючи вести себе непристойно, відхаркуючи її, й найжахливіше, якщо буде спазм з ризиком задухи);
• дуже незручний для життя дискомфорт в кишках (з нужника Не вийдеш з-за проносу, мучить рясне слюноістеченіе, коли постійно повний рот слини, незрозуміло звідки виникають больові відчуття десь в середині, каламутить, нудить і буває блювота);
• гірше із зором (гострота вже не та, мушки перед очима, можуть хворіти очні яблука).

Все це дуже і дуже серйозно. Ін’єкційний розчин, в порівнянні з таблетками, це сильна та могутня дія, яка не завжди на благо. В аптеці обов’язково запитають рецепт на латинській мові, який повинен бути виданий лікарем.

Які особливості та нюанси

У битві з хворобою застосовуються різні види озброєння. Не всі препарати-ліки виступають єдиним фронтом: вони можуть заважати один одному (добре, якщо хто в ліс, хто по дрова, гірше, коли допомагають ворогові). Пам’ятаючи про це, треба знати – колоти Прозерин можна не з усіма ліками. Особливо страшно й абсолютно неприпустимо, якщо АГС-інгібітор поєднати з кардіальним, антиаритмічними та послаблювальними засобами. Неприйнятно робити уколи дітворі (до 18 можна пігулки, але тільки при серйозних м’язових дефектах і під обов’язковим наглядом педіатра).

І навіть без питань – після уколу не можна їхати на машині та робити будь-яку роботу, що вимагає координації й концентрації уваги.

Рецепт на Прозерін

У лікарні цього не буде потрібно, а в поліклініці доктор візьме бланк і напише рецепт латинською. Стандартом буде наступний варіант:

• Sol. Proserini 0,05% 1 ml
• Dtd № 10 in amp.
• S. По 1 мл підшкірно.

Всі скорочення зрозумілі аптечному працівникові. А ось далі цікавіше – варто було б розшукати медичного працівника, який буде робити підшкірні укольчики.

Ціна препарату Прозерину

Все це дуже дешево. Ціна на Прозерин низька, і це дуже хороша новина для пацієнта. Безглуздо купувати про запас та багато – препарат нікуди не зникне з аптек.

Потужний, ефективний і доступний засіб. Це ж чудово, коли є чим битися з ворогом-недугою. Прекрасно, коли перемога над болячкою досягається малими втратами. Ідеально, якщо вдається запобігти потенційним проблемам в процесі битви. Але – треба бути обережним в домашніх умовах: цією зброєю можна перемагати, про нього можна і поранитися (ризик побічних явищ нікуди не зникає). І ось тут важлива роль полководця (лікаря), який навчить, як зробити все правильно та посприяти переможного завершення битви з хворобою.

Аналоги лікв

Основа ампульного розчину – Neostigmin Methylsulfas. Це однозначно синтетика. Точний хімічний аналог прозерином – український прозерин. Однак до АГС-інгібіторів відносяться:

• Нейромідин;
• Убретид;
• Армін;
• Оксазил.

Це зовсім не говорить про те, що ними можна замінити – ні в якому разі! У кожного з них свої показання-протипоказання. Навіть не варто думати про те, щоб міняти ліки.