Баралгін

На прилавках аптек є досить велика кількість знеболюючих препаратів. Переважна частина таких препаратів викликає звикання після певного курсу лікування, що є істотним їх недоліком. Інші ж ліки, що мають болезаспокійливий ефект, звикання не викликають – саме до них відноситься відомий засіб під назвою Баралгін (Baralgin) на основі метамізолу. Він випускається безпосередньо у вигляді таблеток, а також розчину для ін’єкційного введення.

Показання та спосіб застосування Баралгіну

Баралгін – це болезаспокійливі ліки, які, до того ж, здатні зняти спазм. Цей засіб хоч і є дуже сильним, проте, під час лікування його не варто боятися, що він небезпечний для організму хворого. До баралгіну можна звикнути, а також він не має на організм хворого сильного негативного впливу. Анальгетик можна застосовувати практично при будь-якому вигляді болю, незалежно від конкретної локалізації. Для того щоб досягти максимального терапевтичного ефекту від препарату за короткий проміжок часу хворому призначають ін’єкції. Як правило, Баралгін призначається для зняття болю при:

• Інфекційних, запальних хворобах, які виникли в органах малого таза;
• Сильних ниркових кольках;
• Недугах підшлункової залози та панкреатиті;
• Різного роду неврологічних проблемах;
• Інтенсивних та тривалих головних, зубних болях та мігрені, які неможливо усунути іншими знеболюючими;
• Переломах, вивихах, розтягненнях м’язів;
• Сильної дисменорії, яка не піддається лікуванню іншими спазмолітиками.

Баралгін відноситься до тих сильних знеболювальних препаратів, які найчастіше призначають безпосередньо в післяопераційному періоді. Використання знеболюючих засобів в цей період є дуже важливим та необхідним – у такий спосіб можна значно поліпшити комфорт та самопочуття хворого, забезпечивши його необхідним рівнем спокою.

Інструкція по застосуванню розчину для ін’єкцій

Одна з відомих форм випуску засобу Baralgin – це розчин для ін’єкцій, що випускається в скляних ампулах. Його застосовують внутрім’язовим або внутрішньовенним способом.

Для внутрішньом’язового введення слід використовувати від 2 до 5 мл медикаменту. Якщо біль повертається, то таку ж дозу слід вколоти вже через 6-8 годин. При цьому в добу можна застосовувати більш, ніж 10 мл розчину.

Що стосується внутрішньовенного введення препарату, то він повинен бути вкрай повільним. Тобто, протягом хвилини можна ввести не більше 1 мл ліків. При цьому хворий обов’язково повинен займати лежачу позу, а лікар повинен строго та уважно контролювати його артеріальний тиск, серцевий ритм та частоту дихання. Перед застосуванням розчин необхідно підігріти до температури тіла, що забезпечить більш зручне його введення. Протягом доби в вену можна ввести не більше 2 мл препарату. Тривалість лікування повинна при цьому відповідати 2-3 дням, що залежить від стану пацієнта. Далі хворого переводять на таблетки для досягнення потрібного терапевтичного ефекту, якщо це потрібно.

Інструкція по застосуванню таблеток

Таблетована форма метамізолового препарату дозволена навіть в ранньому дитячому віці, починаючи з 3 місяців. При цьому дозування розраховується, виходячи з такого важливого показника, як вага дитини. Для розрахунку дозування слід помножити 1 кг маси тіла пацієнта на 5-10 мг препарату (в залежності від віку). Отриману дозу необхідно розділити на 3-4 прийоми протягом доби. Грудничкам перед прийомом метамізолових ліків його слід добре подрібнити. Дітям Баралгін можна застосовувати не більше 3 днів.

Що стосується дорослих пацієнтів, то в цьому випадку добова доза ліків не повинна перевищувати 3000 мг. Її слід розділити на 2-3 прийоми.

Конкретне дозування препарату в будь-якому випадку повинен розрахувати лікар. Особливо, якщо мова йде про пацієнтів дитячого віку.

Баралгін в ампулах для уколів

Розчин для ін’єкцій являє собою прозору або злегка жовтувату рідину, яка поміщена в ампули по 5 мл. Основними речовинами в цьому препараті є метамізолу натрію (простий анальгін), пітофенону гідрохлорид, фенпіверинію бромід. Не менш важливими в складі препарату є і такі допоміжні компоненти, як соляна кислота в розведеному вигляді та вода, призначена спеціально для ін’єкцій.

Препарат у вигляді ін’єкційного розчину можна застосовувати особам, які ще не досягли 15 років. Справа в тому, що в ампулах присутня підвищена доза анальгіну, призначена для усунення сильного та інтенсивного болю. Для лікування підлітків та дітей можна застосовувати препарат у формі таблеток, в складі яких є більш низька концентрація діючої речовини.

Як правило, препарат у вигляді розчину в ампулах застосовують в умовах стаціонару. У рідкісних випадках ліки можна застосовувати вдома, за умови, що мова йде про внутрішньом’язове введення, яке може здійснювати медпрацівник або член сім’ї поза стаціонаром.

У разі, якщо після одно- або дворазового введення розчину потрібний терапевтичний ефект відсутній, лікування необхідно припинити. Як заміну баралгіну можуть послужити інші препарати, здатні швидко зняти біль будь-якої локалізації.

Баралгін у формі таблеток

Застосування таблеток баралгіну зручно тим, що це можна легко здійснювати навіть в домашніх умовах. Головне – це застосування тих доз препарату, які прописав лікар.

Дуже часто цей препарат у таблетованій лікарській формі призначається для підтримки знеболювальної терапії після застосування уколів. Для цього фахівець розраховує дозування ліків, виходячи зі стану та ваги хворого. Не менш важливим вважається й наявність супутніх захворювань у пацієнта. Як правило, їх присутність передбачає використання мінімально ефективних доз ліків.

Метамізоловий засіб, що випускається в таблетках, важливо мати в своїй домашній аптечці кожній людині, яка не має протипоказань до його застосування. Баралгін швидко допоможе при мігрені, менструальному або зубному болю.

Склад Баралгіну

“Пейнкіллер”, що випускається в таблетованій формі, має в своєму складі ті ж активні речовини – анальгін (500 мг), пітофенону гідрохлорид – pythophenone hydrochloride (5 мг) та фенпіверинію бромід – fenpiverinium bromide (0,1 мг). Саме ці складові препарату сприяють швидкому та  тривалого знеболюючого ефекту.

Перед застосуванням баралгіну необхідно дізнатися, які протипоказання він має (вагітність, лактація, астма, схильність до анафілактоїдних реакцій, порушення в роботі печінки або нирок, дитячий вік до 3 місяців та ін). В іншому випадку пацієнт може постраждати від серйозних наслідків.

Ціна Баралгіну

Баралгін – це лікарський препарат середньої цінової категорії. Мало кому він здається занадто дорогим, проте, деякі вважають за краще вибирати інші аналоги цього лікарського засобу для зняття больового синдрому. Однак слід знати, що вартість баралгіну повністю відповідає терапевтичному ефекту, який досягається після прийому препарату.

Одним з небагатьох недоліків баралгіну є те, що купити його можна виключно за рецептом від лікаря. Справа в тому, що метамізиловий препарат відноситься до дуже сильних анальгетиків.

Аналоги Баралгіну

Як і будь-який хороший знеболюючий препарат, Баралгін має чимало замінників. Хоч ціна ліків і є доступною, деякі пацієнти намагаються підібрати більш дешевий його аналог. Крім того, підбір аналога препарату може знадобитися і в тому випадку, якщо у хворого є одне або кілька протипоказань до його застосування.

Найбільш відомими аналогами баралгіну є такі лікарські препарати:

• Парацетамол. Це також стосується інших засобів, які вироблені на основі парацетамолу. До них відноситься, наприклад, Панадол (Panadol). За допомогою зазначеного замінника баралгіну можна позбутися від помірного та слабкого головного болю, а також привести в норму підвищену температуру тіла при різних станах. Парацетамол – це один з тих знеболюючих препаратів, які дозволені під час вагітності та грудного вигодовування.
• Цитрамон. Випускається у вигляді таблеток та відмінно допомагає при зубному й головного болю. Крім того, Цитрамон можна приймати при болях в м’язах, які мають будь-яке походження. З тієї причини, що в складі цитрамона присутній кофеїн, його не можна приймати під час вагітності, а також лактації.
• Ібупрофен. Препарат відноситься безпосередньо до нестероїдних протизапальних засобів. Використовується не тільки для усунення болю, але й для зняття високої температури тіла. Ібупрофен, крім усього іншого, має слабовиражений протизапальний ефект.
• Баралгетас (Baralgetas). Баралгетас є дуже дорогим, тому замінити ним Баралгин можна тільки в разі крайньої необхідності. Його призначають при больовому синдромі різного походження. Найбільш часто Баралгетас призначається при нирковій коліці, сильних больових відчуттях в області шлунка та багатьох інших хворобах. Має виражений жарознижуючий ефект, завдяки чому Баралгетас можна використовувати для зниження температури тіла при інфекційно-запальних захворюваннях.
• Брав (Bral). Відмінний знеболюючий засіб, який можна використовувати при нирковій коліці, спазмах сечовивідних шляхів, а також кишечника та шлунка. Крім того, Брав рекомендується приймати при спастичній дисменорії та інших станах, що вимагають ефективного та швидкого болеусунення.
• Максиган. На відміну від баралгіну, цей засіб допомагає при слабких та помірних болях, які також можуть мати спастичний характер. Вартість максигану трохи нижча, ніж оригіналу.
• Реалгін. Показаний при шлунково-кишкових кольках, спазмах коронарних судин, болях в результаті нещодавно перенесеної хірургічної операції, геморою та ревматизму. Перед застосуванням Реалгіну рекомендується докладно вивчити інструкцію, оскільки він має протипоказання та побічні ефекти.
• Спазмадол. Цей болезаспокійливий препарат здатний усунути тільки ту біль, яка має середню інтенсивність та обумовлена ​​спазмом гладкої мускулатури. Основна частина показань до застосування Спазмадола збігається з показаннями баралгіну, однак, в протипоказанні є істотні відмінності.
• Ціклопар. Застосовується для усунення болю різної локалізації. Перед тим як придбати Ціклопар, слід порадитися з медспеціалістом.

Перебуваючи за кордоном, потрібно враховувати, що звичайного баралгіну в аптеках можна і не побачити. Суть в тому, що він може випускатися під іншими назвами:

• Dipirone Hospira (Діпірон Хоспіра) італ. виробництва (від Hospira Italia);
• Diprolar (Діпролар) з Домініканської республіки (Laprofar);
• Ditral (дітран) з Австрії (Austral);
• Dipirona Klonal (Діпірона Клонал) з Аргентини (Klonal);
• Dipirona Biosano (Діпірона БІОСАН) з Колумбії (Sicma);
• Dialgin (Діалгін) з Болгарії (Chemax Pharma);
• Di Shuang (Ді Шуанг) з “Піднебесної” (Jiqi Huakang Pharmaceutical);
• Adepiron (Адепірон) з Туреччини (Adeka);
• Cevagine (Цевагін) з Єгипту (Memphis Co.);
• Flemibar (Флемібар) з Венесуели (Roemmers);
• Dipirona Magnesica Genfar (Діпірона Магнезіка Генфар) з Еквадору (Genfar);
• Lexagin (Лексагін) з Індонезії (Molex Ayus);
• Laper (Лапер) з Колумбії (Blaskov);
• Novacid Oblong (Новацід Облонзі) з Єгипту (Cid);
• V-Dalgin (В-Далгін) з Ізраїлю (Vitamed);
• Domelicin (Домеліцін) з Іспанії (Gayoso);
• Dolocalma (Долокалма) з Португалії (Sidefarma);
• Algoremin (Алгоремін) з Румунії (Laropharm);
• Analgin Srbolek (аналгина Срболек) з Сербії (Srbolek);
• Analginas Liuks (Аналгінас Ліукс) з Литви (Liuks);
• Metapyrin (Метапурін) з Угорщини (Goodwill);
• Pyralgina (Піралгіна) з Польщі (Polpharma);
• Metamizol Will-Pharma (Метамізол Вілл-Фарма) з Нідерландів (Will);
• Metilon 25% (метілон 25%) з “Країни висхідного сонця” (Daiichi Sankyo);
• Re-Algin (Ре-алгін) з Польщі (Sopharma Zdrovit);
• Lexagin (Лексагін) з Індонезії (Molex Ayus);
• Refalgin (Рефалгін) з Боснії та Герцеговини (ReplekFarm);
• Sulpyrine (Сулпірін) з Японії (Hoei Mylan Seiyaku);
• Taxenil (Таксеніл) з Аргентини (Fabop);
• Fada Dipirona (Фада Діпірона) з Аргентини (Fada Pharma);
• Integrobe (Інтегробе) з Аргентини (Northia);
• Westepiron (Вестепірон) з Мексики (Bruluart).

Щоб не помилитися, в зарубіжній аптеці назвіть продавцеві-фармацевту базову активну речовину засобу – metamizole.