Цукровий діабет (лікування)

Цукровий діабет (1 та 2 типу): перші ознаки, симптоми, причини та лікування

Що таке цукровий діабет (ЦД)? Це захворювання, яке за даними китайсько-американського дослідження вчених F.B. Hu, S.H. Ley (2018 р.), вражає одного дорослого з 11 у світі. При цьому, 90 відсотків випадків становить діабет типу 2. За статистикою, у більшості пацієнтів він призводить до різних ускладнень (в т.ч. серцево-судинних) й, отже, до підвищеної смертності.

У цій статті ви дізнаєтеся про симптоми, причини захворювання, чи можливо його вилікувати, а також про те, які таблетки пити та як скорегувати харчування (в загальних рисах).

Перші ознаки та симптоми цукрового діабету 1 та 2 типу

Захворювання відрізняється підступністю. На перших порах людина може не відчувати жодних неприємних симптомів. Щоб помітити перші симптоми прояву цукрового діабету та прийняти ранні заходи (які є надефективними), уважно прислухайтеся до організму.

Прояви діабету першого типу:

• жахливий голод, який не пригнічується прийомами їжі;
• постійна слабкість, втома;
• спрага;
• зниження ваги з незрозумілих причин;
• дратівливість, «стрибки» настрою;
• розмитість зору;
• у дітей: якщо дитина почала мочитися у ліжку, а раніше такого за ним не помічалося.

Діабет другого типу має схожу симптоматику та ознаки (на початкових стадіях):

• відчуття поколювання в пальцях, поколюють або трохи «горять» ступні;
• зменшення ваги;
• виражена спрага, сухість у роті;
• постійне бажання що-небудь з’їсти;
• уповільнене загоєння порізів;
• ділянки темної шкіри;
• часті візити в туалет («по-маленькому»);
• каламутний зір.

Причини цукрового діабету 1 та 2 типу

Від чого з’являється діабет 1 типу науці достеменно невідомо. Існує кілька теорій: расова (частіше зустрічається у людей європеоїдної раси), спадкова, вірусна (підозрюється що віруси Коксакі та краснухи можуть негативно вплинути на підшлункову), хімічно-лікарська (стрептозоцин та щуряча отрута Pyrinuron руйнує підшлункову). Зрозуміло, що ці чинники можуть грати роль, але вони не виняткові, адже діабет, наприклад, розвивається у людей, які ніколи не контактували з щурячою отрутою.

Однак точно відомо, що безпосередньо призводить до розвитку даного різновиду діабету. Імунітет, якщо людина здорова, веде нещадну боротьбу з «чужинцями» – шкідливими бактеріями або вірусами, в даному випадку збивається з правильного шляху, починаючи атакувати й знищувати клітини, що виробляють інсулін та локалізуються в підшлунковій залозі. Результат очевидний: інсулін повністю або частково «випаровується», що неминуче призводить до порушення фізіологічних процесів. Замість того, щоб транспортуватися в клітини, цукор (глюкоза) накопичується у крові.

На відміну від «побратима», ЦД другого типу має більш певні причини.

Відомі такі фактори ризику:

• Ожиріння або зайва вага. Чим більше кілограм важить людина, тим менше чутливість його клітин до інсуліну. Даний фактор є головним у розвитку недуги.
• Спадковість. Якщо в родині хтось хворів на дане захворювання (тато/мама, дідусь або бабуся), то ризик захворіти стає вище.
• Фізична неактивність. Фізичні вправи допомагають людині бути в тонусі, не набирати вагу (головний діабетичний ризиковий фактор), збільшувати чутливість клітин до інсуліну.
• Переддіабетичний стан. Переддіабет — це коли рівень цукру в крові збільшений, але цього недостатньо для визнання стану діабетом. Однак, якщо переддіабет запустити, він, цілком імовірно, може перерости в діабет. Знайте: це не вирок, а мотивація до дії.
• Гестаційний діабет. Під час вагітності може розвинутися такий стан, він підвищує ризик «звичайного» діабету. Крім того, якщо молода мама народила малюка вагою понад 4000 г, ймовірність захворіти у неї вище.
• Синдром полікістозних яєчників у жінок. При наявності полікістозу, що характеризується нерегулярними циклами, оволосінням, збільшенням ваги, ймовірність виникнення недуги підвищується.
• Області затемненої шкіри (особливо біля пахв та на шиї). Це може вказувати на наявність резистентності до інсуліну. Слід диференціювати ці затемненні плями від так званих печінкових плям («лентіго»).

Незалежно від причини виникнення, ЦД — небезпечна хвороба. Він загрожує ускладненнями: високою гіперглікемією (збільшеним рівнем цукру у крові) та діабетичним кетоацидозом (коли організм спалює жири замість вуглеводів, формуючи ацетонові тіла та викликаючи зневоднення, блювоту та навіть коматозний стан, ця кома при ЦД може бути небезпечна для життя). Також при захворюванні можливий напад гіпоглікемії — коли рівень цукру різко падає (зазвичай внаслідок неправильного використання інсуліну або пропуску прийому їжі). Крім того, до ускладнень належить діабетична полінейропатія, яка вимагає спеціального лікування, наприклад, за допомогою Тіогами.

Лікування цукрового діабету: медикаментозне та немедикаментозне

Як лікувати захворювання? У більшій кількості випадків діабет, як не прикро, невиліковний. Але невиліковність не означає те, що з захворюванням можна жити повноцінним життям. Головне, підтримувати нормальний рівень глюкози в крові.

Отже, лікування включає медикаментозну терапію та дієтотерапію. Пацієнтам виписують (1) цукрознижуючі засоби (такі як Діабетон) та/або (2) інсулін для підшкірного введення. До перших належать метформін, препарати сульфонілсечовини, меглітінід (похідні бензойної кислоти), тіазолідиндіони, інгібітори натрієво-глюкозних котранспортерів, агоністи рецептора GLP-1, інгібітори SGLT2 та деякі інші. Інсуліни також бувають різні: з короткостроковою дією, ультракороткі, монопікові, монокомпонентні, людські, бичачі, свинячі та ін.

Пацієнти з ЦД часто страждають супутньою гіпертонією й тому цікавляться — які найкращі ліки проти тиску при цукровому діабеті? Згідно зі статтею Н. Потешкіной та Е. Міріна, випущеній у світ в журналі РМЗ (№ 9, 2010 р.), клінічні рекомендації передбачають застосування інгібіторів АПФ (лізиноприлу та ін.) як засобів номер один в даних випадках. Від бета-блокаторів нерідко відмовляються через маскування симптомів гіпоглікемії.

При лікуванні діабету величезну роль відіграє дієта. Що можна їсти? Потрібно правильно харчуватися, вживаючи достатню кількість БЖУ (білків, жирів та вуглеводів), а також робити це по режиму. Збалансоване харчування допомагає знизити рівень холестерину та відповідних ускладнень. Рекомендується віддавати перевагу вуглеводам з низьким глікемічним індексом (ГІ), які не викликають різкого стрибка рівня цукру в крові. Замість солодощів можна вживати продукти зі стевією, додавати її в випічку, каву і чай.

Заборонені продукти: солодкі напої (кола, пепсі, інші підсолоджені газовані напої), білий хліб, паста, рис, підсолоджені йогурти, солодкі сніданки, мед, сушені фрукти, крекери та інші снеки, магазинні фруктові соки, картопля фрі. Це не означає, що їх не можна абсолютно (залежить від серйозності захворювання), але потрібно як мінімум звести їх споживання до дуже низького. Головна мета людини, яка страждає на діабет, — уникнути шкідливих для здоров’я жирів, рідких цукрів, оброблених зернових та інших продуктів, що містять рафіновані вуглеводи. Діабетики часто цікавляться, які фрукти можна їсти. Зокрема, це авокадо, вишні, персики, головне — не сухофрукти типу родзинок.

Профілактика захворювання

Найважливіше: дробове та правильне харчування, скорочення рафінованих вуглеводів (варення, джемів та ін.), плюс розумні фізичні навантаження.

Інформація для батьків: грудне вигодовування знижує ризик діабету у дитини (коров’яче молоко може негативно вплинути на секреторні здатності підшлункової).