1
Креон 10000 та Креон 25000
Креон 10000 та Креон 25000

2
Мезим та Мезим Форте
Мезим та Мезим Форте

3
Ензистал та Ензистал-П
Ензистал та Ензистал-П

4
Панзинорм 10000 та Панзинорм Форте 20000
Панзинорм 10000 та Панзинорм Форте 20000

5
Лідаза
Лідаза

6
Пензитал
Пензитал

7
Мікразим
Мікразим

8
Панкреатин
Панкреатин

Ферменти – що це таке? Класифікація та якими властивостями володіють

Обмін речовин у людському організмі – основа його життєдіяльності. У ньому постійно відбуваються різноманітні хімічні реакції: синтез, розпад, всмоктування, перетравлювання речовин, вивільнення, зберігання енергії та ін. Для координації та активації всіх цих процесів необхідний потужний каталізатор. Таким виступають ензими, або інакше – ферменти. Розглянемо детальніше, що таке ферменти, яка їхня будова та властивості, за яким принципом вони класифікуються.

Ферменти – що це таке

Ферментами називаються складні молекули протеїну, ферментативні РНК або комплекси рибозимів, що забезпечують достатню швидкість хімічних реакцій у живій клітині.

Назва походить від латинського слова «fermentatio», що значить бродіння. Друге найменування – «ензим» родом з грецького словника. У перекладі «en zyme» означає – у заквасці (або у дріжджах). Вивченням структури та поведінки описуваних білкових молекул займається окрема наука – ензимологія.

Важливість ферментативного каталізу в біохімії та медицині науково доведена та обґрунтована. Ензими синтезує сам організм. Кожна клітина містить у собі не менше сотні різноманітних білкових молекул. Без такого біокаталізатору будь-які обмінні процеси сильно б сповільнилися – в кілька сотень разів, а деякі й зовсім могли б стихнути та припинитися.

Активно беручи участь в перетворенні одних речовин в інші, сам каталізуючий фермент ніколи не перевтілюється в іншу форму, а залишається в початковому вигляді.

Будова, механізм дії ферментів

Всі ферменти поділяються на 2 групи за структурними та хімічними показниками:

  • Однокомпонентні або прості. Складаються тільки з поліпептидної нитки. Наприклад, пепсин, амілаза, уреаза.
  • Двокомпонентні або складні. Складаються з апоферментної (білкової) та коферментної (небілкової) частин.

Складні ензими називаються «холоферменти». До неактивного білка приєднується кофактор.

Кофактором називається маленьке з’єднання небілкової природи, своєрідна молекула-помічник у проведенні біохімічної реакції.

Кофактори бувають:

  • Неорганічними – іонами міді, заліза та інших металів.
  • Органічними – підрозділяються на коферменти (коензими) зі слабким апоферментним зв’язком та простетичної групи, де коферменти зв’язуються з пептидом ковалентно.

Реагенти в біохімічних процесах за участю ферментів іменуються субстратами, а кінцева речовина – продуктом реакції.

Молекули субстрату поступаються за величиною молекул ензимів. Утворюючи ензим-субстратні комплекси, з субстратом прямим чином взаємодіє лише відокремлена ділянка – активний центр.

Ця ділянка відповідає за забезпечення каталітичної функції та за специфічність, чому сприяють унікальні поєднання залишкових амінокислот.

Активний центр умовно поділений на:

  • Зв’язуючий центр – так звану «якірну» або контактну точку, функціональною дією якої є забезпечення специфічної спорідненості до субстрату, а також формування ферментно-субстратного комплексу.
  • Каталітичний центр – точка, прямо взаємодіє з субстратом.

Механізм дії ферменту при приєднанні до субстрату:

  • Очищення субстрату від оболонки води;
  • Просторовий розподіл субстратних молекул в потрібному для реакції порядку;
  • Підготовка до процесу реакції (наприклад, поляризація).

Після того, як субстратний ферментний комплекс сформується, починається стадія активації субстрату. Відбувається його зв’язування та деформація в активному центрі, у результаті чого він трансформується в абсолютно новий продукт. Після перетворення отриманий продукт ферментного комплексу піддається розпаду.

Класифікація ферментів

Всі ферменти поділені на 6 класів в залежності від їх специфічності та принципів каталізуючої реакції:

  • Оксидоредуктази. Цей клас охоплює всі ензими, які виступають каталізаторами в реакціях окислювально-відновного характеру. У нього входить кілька ферментних груп – аеробні та анаеробні дегідрогенази, оксигенази, пероксигенази, ліпоксигенази.
  • Трансферази. Відповідають за прискорення перенесення атомів між речовинами. Поділені на групи – фосфоферази (переносять фосфор), гексокінази (переносять аденозинтрифосфат фосфорної кислоти), аміноферази (переносять аміногрупи).
  • Гідролази. Ферменти класу беруть участь у реакціях з наявністю води. Поділяються на 13 підкласів. Серед них – протеази, амідази, глікозидази та ін.
  • Ліази. Розривають та приєднують речовини, що мають кратні зв’язки. Всі реакції проходять без рідини.
  • Ізомерази. Перегруповують атоми в молекулах речовини, не змінюючи якісний та кількісний склад.
  • Лігази. Під впливом ензимів даного класу прості речовини синтезуються у складні в прискореному режимі.

Кожен фермент зашифрований та має присвоєний йому код ферменту – КФ, що складається з чотирьох цифр, що читаються наступним чином:

  • Клас, до якого ензим належить.
  • Підклас.
  • Тип підпідкласу.
  • Порядковий номер у зазначеному підпідкласі.

Ферменти отримали укорочені назви, впізнавані по закінченню – «аза». Складаються назви з назви субстрату та типу біохімічної реакції, в якій залучений ензим.

Якими властивостями володіють ферменти? Значення в медицині

Кожен фермент наділений такими властивостями:

  • прискорення реакції – ензим змінює концентрацію елементів реакції на 1 одиницю часу;
  • специфічність дії – прискорення лише однією з одночасно залученими багатотисячними реакціями (абсолютна) або прискорення класу реакцій або класу речовин (відносна);
  • активність – здатність до прискорення хімічних процесів.

Ферментна активність безпосередньо пов’язана з показниками середовища та повністю від них залежить. Для кожного ензиму індивідуально повинні бути дотримані показники:

  • Специфічності.
  • Кількісної субстратної та ензимної концентрації.
  • Температурного режиму.
  • Індивідуального Рн ферменту.

Ензими реагують на зовнішні та внутрішні зміни, що відбуваються з клітиною, пристосовуючи її до сформованого середовища.

Ферменти енергообміну та ферменти, які синтезують білки та нуклеїнові кислоти, поширені по всіх клітках. Однак існують спеціальні ензими, що містяться в клітинах, які виконують певні функції. Це стосується органоспецифічних ензимів, вони властиві тільки строго певним органам.

Приклади:

  • печінкові (урокіназа, аргіназа);
  • травні (карбогідрази, гастриксин, хімотрипсин);
  • ферменти простати (кисла фосфатаза) та ін.

Розберемося, яку роль відіграють органоспецифічні ферменти. Достатня кількість даних ензимів дозволяє органам функціонувати правильно. Для виявлення патологій досить перевірити ферментний рівень, зниження якого показань про захворювання.

Так, для травлення важлива наявність ферментів тонкої кишки, підшлункової залози, шлункових ензимів. Розщеплення вуглеводів починається у ротовій порожнині, де на них діє слина, що містить мальтазу, амілазу та ін.

Фармакологічні корпорації навчилися виробляти ферментні препарати, які активно використовуються в медицині.

Список препаратів, що містять ферменти:

  • Мезим;
  • Мезим Форте;
  • Креон 10000;
  • Панзинорм 10000;
  • Креон 25000;
  • Пензитал;
  • Панзинорм Форте 20000;
  • Лідаза;
  • Ензистал;
  • Мікразим;
  • Ензістал-П;
  • Панкреатин.
Додаток доступний для завантаження

Всі матеріали описані мовою, доступною не тільки для медичних працівників і фармацевтів, але і для простих покупців. Проект зібрав найточніші і повні відомості більш ніж про 24000 рецептурних і безрецептурних лікарських засобах, що продаються, в тому числі, і на території США. Представлені дані регулярно оновлюються, а кілька способів сортування препаратів дозволяють знайти не тільки самі ліки, але і його можливі аналоги. Зберігання інформації в особистому кабінеті дозволяє зберігати знайдену інформацію.