Протитуберкульозні препарати, засоби і таблетки нового покоління

Туберкульоз – стійкий до впливу множинних лікарських препаратів, є справжньою глобальною проблемою медичної галузі сьогодні. У зв’язку з цим, присутні і вельми невтішні дані ВООЗ – туберкульоз, як і ВІЛ, відноситься до інфекцій, які відрізняються високою смертністю. Множинний лікарсько-стійкий туберкульоз важко піддається лікуванню і передається від людини до людини немислимими темпами. На щастя, сьогодні існує чимало засобів, що відрізняються високою активністю по відношенню до мікобактерій туберкульозу. Тому хоч і не завжди, але шанс на терапію небезпечної інфекції все ж є. Далі ви дізнаєтеся більш широку інформацію, яка стосується тих мед-засобів, які застосовуються для терапії туберкульозу.

1. Ізоніазид;
2. Рифампіцин (Рифампіцин);
3. Стрептоміцин;
4. Канаміцин;
5. Віоміцин;
6. Циклосерин.

Протитуберкульозні препарати першого і другого ряду

Засоби для лікування туберкульозу – це зазвичай таблетки по своїй формі випуску, які приймаються всередину. До таких засобів першого ряду відносяться препарати гідразиду ізонікотинової кислоти (ГИНК). Їх застосування в медичній практиці проти цієї хвороби почали ще в 1952 році. До похідних ГИНК відносяться такі речовини:

1. Ізоніазид;
2. Фтивазид (Ftivazid);
3. метазід (Metasid);
4. Опініазід (Opiniazid).

Самий сильно-дієвий і високоефективний з них – це Ізоніазид. Причому, його ефективність досить висока, незалежно від форми і локалізації активно-протікає туберкульозу. При цьому активність ізоніазиду на атипові мікобактерії значно нижче. Застосовується для терапії дорослих і дітей.

Побічні дії

Ізоніазид – це, як вже відомо, сильне і дійовий засіб проти туберкульозу, яке має побічні ефекти. При передозувати застосуванні можуть спостерігатися дуже негативні і серйозні реакції з боку різних органів і систем:

• Печінки;
• Нервова система;
• Ендокринної системи;
• Органів травлення;
• Серцево-судинної системи.

Крім того, тут можуть також бути присутнім алергічні прояви у вигляді висипки і кропив’янки, а також інших її форм, інші реакції у вигляді гострого передозування даними протитуберкульозних лікарських засобом.

До протитуберкульозних засобів другого покоління відносяться рифаміцин, зокрема, це Рифампіцин і Рифабутин (Rifabutin). Вони застосовуються в боротьбі з туберкульозом відносно недавно – з 70-х років.

Рифампіцин має кілька обмежені показання до застосування з тієї причини, що туберкульозні бактерії швидко стають стійкими до речовини. З побічних ефектів може виникнути алергія, проблеми з роботою шлунково-кишкового тракту, лікарський гепатит (medicinalis diagnoses Hepatitis), тромбоцитопенічна пурпура (thrombocytopenic purpura) і ін.

Як правильно приймати протитуберкульозні засоби?

Туберкульоз, будучи серйозною медико-біологічної і соціальною проблемою, повинен лікуватися тільки в ізольованих від людей медустановах. Тільки так хворобу можна взяти під контроль, зупинивши її поширення в близькому від пацієнта суспільстві. Така терапія зазвичай тривала – навіть маленьких дітей з підтвердженим діагнозом поміщають в тубдиспансер як мінімум на 6 місяців. Саме таке мінімальний час лікується туберкульоз, якщо він не належить до множинне лікарсько-стійкої форми хвороби.

Для того щоб лікування туберкульозу було результативним, його процес повинен проходити по деяким вимогам:

• Необхідна тривалість, складова від 6 місяців. Однак якщо мова йде про хіміорезистентного туберкульозу (Mycobacteriume tuberculosi repugnant chemicalis), то терапія може становити цілих два роки.
• Для забезпечення необхідного результату протитуберкульозна терапія повинна включати як мінімум 4 відповідних препарату в інтенсивній фазі (2 місяці) і 2 препарати безпосередньо в підтримуючій фазі (4 місяці). Якщо справа стосується хіміорезистентного препарату, то тут має застосовуватися 5-6 препаратів протягом 6 місяців активної фази, а також 4 препарату в наступні 18 місяців.
• При розвитку резистентності до препаратів 1,2 або 4 ряди вживаються необхідні заходи.

Так як засоби проти туберкульозу дуже погано впливають на печінку, так як лікування ними дуже тривалий, іноді паралельно з ними призначаються гепатопротектори (gepatoprotektories). Тобто, мова йде про препарати, які захищають печінку від негативно-токсичного впливу протитуберкульозних засобів.

Багато хворих цікавляться – чим запивати протитуберкульозні препарати для їх кращої переносимості? Якщо мова йде про такі засоби, як Етіонамід (Ethionamide) і Протіонамід (Protionamide), то для їх запевняє можна використовувати апельсиновий сік або молоко. Таблетки від туберкульозу можна запивати водою, але ніяк не чаєм. Для отримання більш докладної інформації краще проконсультуйтеся зі своїм лікуючим лікарем.

Протитуберкульозні препарати нового покоління

Час не стоїть на місці і з кожним роком фахівці намагаються виявити всі більш сучасні методи лікування хвороб, в тому числі і туберкульозу. Ізоніазид і рифампіцин – це дуже сильні антитуберкульозної кошти, але пошуки більш сучасних рішень тривають постійно.

Зовсім недавно група найталановитіших білоруських лікарів-науковців неупереджено розробила абсолютно новий протитуберкульозний засіб, яке, згідно з численними дослідженнями, показав чималу ефективність під час лікування. Проводився спец-експеримент, в ході якого для лікування стійких до ліків форм туберкульозу застосовувався препарат нового покоління під назвою бедаквілін (Bedaquiline). Результат даного експерименту була такою, що 80% пацієнтів, що приймали бедаквілін, повністю одужали. Справа в тому, що механізм дії даного протитуберкульозного кошти в корені відрізняється від звичних чимало-ефективних антибіотиків проти цієї хвороби.

В ході експериментального анти-туберкульозного лікування пацієнти також смиренно стикалися з його побічними діями. Але, як і раніше, ці ефекти виявилися куди менш інтенсивними і вираженими, ніж очікували експерти. Принцип дії протитуберкульозного кошти бедаквіліна, на відміну від інших антибіотиків, ґрунтується на тому, що в результаті його систематичного і тривалого впливу пригнічується енергія туберкульозних мікобактерій.