Цефтриаксон

Фармакологическая группа: Антибіотики
Осмотрено и одобрено 23.07.2018
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

За останні сто років було відкрито безліч різних лікарських препаратів, здатних справлятися з важкими захворюваннями, які ще не так давно вважалися невиліковними або важко-виліковними могли привести до летального результату. З появою антибіотиків медицина зробила крок далеко вперед. Сьогодні ми поговоримо про такий антибіотик, як Цефтриаксон. Цей препарат відноситься до антибіотиків широкого спектра дії, а значить, може впливати на мікроорганізми, які є збудниками самих різних захворювань – від інфекцій ЛОР-органів до хвороб, пов’язаних з органами сечостатевої системи людини. Прочитавши статтю, ви дізнаєтеся, від чого саме призначають медикамент, а також ознайомитеся з інструкцією по його застосуванню.

Інструкція до препарату Цефтриаксон: протипоказання і взаємодію з іншими лікарськими засобами

У більшості випадків Цефтриаксон переноситься добре, проте в окремих випадках все ж можуть виникнути небажані реакції організму.
Побічні ефекти з боку травної системи можуть бути такими:

  • Транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ;
  • Діарея;
  • Нудота і блювання;
  • Гепатит;
  • Холестатична жовтуха;
  • Псевдомембранозний коліт;
  • Порушення смакових відчуттів.

Деякі пацієнти можуть відчувати прискорене серцебиття.

Також у одного відсотка пацієнтів часом спостерігаються алергічні реакції:

  • Лихоманка;
  • Сверблячка;
  • Еозинофілія;
  • Кропив’янка;
  • Набряк Квінке.

Можуть зустрічатися порушення з боку нервової системи такі, як головний біль і запаморочення.

З боку кровоносної та сечостатевої системи побічні дії – це гипопротромбинемія і інтерстиціальний нефрит, кандидоз.

Протипоказань до застосування Цефтриаксона небагато:

  • гіпербілірубінемія у новонароджених дітей;
  • підвищена чутливість до активної речовини і інших цефалоспоринів, карбапенемів і пеніцилінів;
  • немовлята, яким призначено введення розчинів, що містять кальцій, внутрішньовенно.

Також існують деякі поради щодо застосування препарату. C обережністю слід використовувати пацієнтам, що страждають порушенням функцій печінки та / або нирок, колітом, викликаним антибактеріальними ліками, ентеритом, виразковим колітом. Якщо медикамент призначений недоношеним дітям, його потрібно використовувати тільки під суворим наглядом лікаря.

При вагітності рішення про можливість застосування приймає лікар після співвідношення користі для майбутньої матері і можливої ​​шкоди для плоду. Але це стосується тільки 2 і 3 триместрів, на 1 триместрі введення Цефтріаксона категорично заборонено.

У період грудного вигодовування призначення медикаменту передбачає припинення лактації на час лікування, тому що активна речовина легко проникає в материнське молоко.

Цефтриаксон несумісний з етанолом, а також з розчинами, в складі яких є будь-які антибіотики.

При одночасному використанні з деякими діуретиками може підвищитися нефротоксичний вплив.

Оскільки лікарський засіб пригнічує синтез вітаміну К, його застосування одночасно зі знижують агрегацію тромбоцитів препаратами (сульфінпіразон, нестероїдні протизапальні засоби) збільшує ризик розвитку кровотеч.

Передозування викликає зміни в крові, такі як тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія. У цих випадках лікування повинно бути симптоматичним.

Зберігати в недоступному для дітей місці, захищеному від сонячного світла, при t не більше 25 градусів.

Антибіотик Цефтриаксон – склад, форма випуску та механізм дії

Мікроорганізми, які є причиною захворювань, можуть виробляти резистентність до лікарських препаратів, тобто бути зовсім не чутливими до їх дії. Це може статися в результаті звикання, генних мутацій з боку бактерій, а також може бути пов’язано зі структурою їх клітин (мембрана не дає проникнути препарату крізь неї). Тому доводиться або збільшувати дозування ліків, що може викликати небажані наслідки, або ж переходити на препарати нового покоління, до яких у патогенних мікроорганізмів ще не з’явилася стійкість.

Фармакологічна група, до якої належить Цефтриаксон, – цефалоспорини третього покоління.

Цефалоспорини об’єднують 5 поколінь медикаментів з бета-лактамних кільцем в основі структурної формули. Третє покоління (до якого відноситься Цефтриаксон) і вище – це підшкірні цефалоспорини, тобто призначені для ін’єкцій, що вводяться внутрішньом’язово або ж внутрішньовенно.

Форма випуску Цефтріаксона одна, він представлений у вигляді динатрієвої солі – мелкокристалічного порошку білого кольору, можливо білого з легким жовтуватим або оранжевим відтінком.

У складі кожного флакона, в яких випускається антибіотик, по 1г, по 0,5 і по 0,25 г діючої речовини -Ceftriaxone. Це значно полегшує розрахунок необхідної дози для дорослої людини або маленького пацієнта.

Таблетки Цефтріаксона не виробляють, тому, якщо з яких-небудь причин ви відмовляєтеся від уколів, лікар, що займається вашим лікуванням, повинен буде підібрати і призначити таблетований аналог.

Фармакологічна дія. Препарат має антибактеріальну та бактерицидну дію завдяки здатності активної речовини пригнічувати біосинтез стінок бактеріальних клітин. На відміну від пеніцилінових антибіотиків, незважаючи на те, що медикамент входить в групу бета-лактамних засобів, він дуже стійкий проти впливу ферментів, здатних руйнувати бета-лактамні кільце. І це є незаперечною перевагою ліків.

Цефтриаксон ефективний при інфікуванні наступними видами бактерій:

  • Грампозитивнімікроорганізми. До них відносяться: золотистий і епідермальний стафілокок, пневмококи і стрептококи.
  • Грамнегативні мікроорганізми: гонококи, моракселли, гемофільні палички, збудники кишкових інфекцій – сальмонели, ентеробактерії, кишкові палички, а також синьогнійної палички (псевдомонади), клебсієли, протей.
  • Анаеробні мікроорганізми, такі як пептострептококки, клостридії та бактероїди.

Завдяки можливості впливати на перерахованих вище збудників, антибіотик широко використовують в різних напрямках медицини.

Фармакокінетика. З огляду на те, що препарат застосовують у вигляді внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій, він не потрапляє в шлунково-кишковий тракт, а також не завдає йому шкоди, як пероральні антибіотики, за рахунок чого всмоктування відбувається моментально і повністю – 100%. Максимальна концентрація в плазмі також досягається досить швидко – вже через два-три години. Повністю з організму людини виводиться з жовчю і сечею через дві доби.

У зв’язку з віковим уповільненням функціонування нирок у пацієнтів похилого віку (старше 70 років) період виведення антибіотика значно більше. З цієї причини, можливо, знадобиться коригування добової дози препарату, а також введення її за один раз.

Як і чим потрібно розводити порошок Цефтриаксон?

Медикамент випускається у вигляді ліофілізованого порошку, хоча якби він був представлений в рідкому вигляді, це значно б спростило б його застосування і дозволило б надати допомогу потребуючому в ній пацієнтові негайно. На жаль, активна речовина в розчиненому вигляді досить швидко розпадається. Саме тому розведення препарату повинно проводитися кожного разу перед тим, як колоти укол.

Перед призначенням антибіотиків лікар повинен бути ознайомлений з можливими реакціями організму пацієнта на той чи інший препарат, а також на розчин, який планується використовувати для його розведення. У більшості випадків подібні ЦЕФТРИАКСОНУ медикаменти розводять дистильованою водою або ж за допомогою лідокаїну, на який у пацієнта може бути алергія, про що лікаря слід оповістити заздалегідь, щоб уникнути реакцій у вигляді анафілактичного шоку і, як наслідок, летального результату.

Розводити Цефтриаксон з анестетиками слід лише в тому випадку, якщо його призначили вводити внутрішньом’язово, таким чином, хворобливі відчуття при введенні антибіотика будуть не такими сильними. Якщо ж ліки буде використано для внутрішньовенних ін’єкцій, застосування анестетиків НЕ буде виправдано.

Отже, розчинити антибіотики можна за допомогою:

  • розчину хлориду натрію;
  • дистильованої води;
  • анестетиків (Лідокаїн і Новокаїн).

Терапевтичний ефект від медикаменту не залежить від того, що за речовина використовується як розчинник. Якщо розчину вийшло більше, ніж необхідно для однієї ін’єкції, то його залишки потрібно утилізувати. Зберігання в холодильнику і використання розчину для наступного уколу заборонено категорично.

При виборі анестетика потрібно керуватися тільки тим, чи викликає він алергічні реакції. Якщо організм переносить добре і Новокаїн, і Лідокаїн, то перевагу краще віддати анестетику номер два. Обгрунтуванням такого вибору є те, що бактерицидний ефект від антибактеріального антибіотика значно знижується при застосуванні Новокаїну.

Для внутрішньом’язових ін’єкцій слід розводити 1г антибіотика з не більше, ніж 3 мл однопроцентного Лідокаїну. Можна використовувати і двохвідсотковий, однак потрібно досягти 1% концентрації анестетика, для чого його потрібно розвести з водою в співвідношенні 1: 1.

Для введення внутрішньовенно препарат розводять фізрозчином або водою для ін’єкцій. В цьому випадку краще вводити Цефтриаксон за допомогою крапельниці. Для внутрішньовенних інфузій потрібно розчинити 2г препарату в 40 мл розчину без вмісту Ca2 + (іонів кальцію).

Отже, для приготування необхідної субстанції слід виконати певний порядок дій:

  • Відкрити ампули з розчинником.
  • Розкрити центральну частину алюмінієвої оболонки, яка розташовується на верхній частині флакона з Цефтриаксоном. При цьому не можна знімати ободок оболонки!
  • Під пошкодженим покриттям ви побачите гумову кришечку, яку слід протерти 70% або 95% спиртом, або спиртовим розчином борної кислоти.
  • У пятикубовий шприц набрати по черзі воду і Лідокаїн.
  • Проткнув голкою гумову кришку, суміш потрібно ввести у флакон з Цефтриаксоном таким чином: ввести половину розчину, потім ретельно збовтати і після цього додати решту.
  • Вилучити з кришки голку і збовтувати його вміст кілька хвилин.

Порошок повністю розчиняється в будь-якому з вищеописаних речовин, внаслідок чого виходить прозорий розчин янтарного або світло-жовтого кольору. Якщо ви помітили осад або ж помутніння розчину, його не слід використовувати.

В яких випадках призначають уколи Цефтріаксона, і як їх слід колоти?

Показання до застосування препарату найрізноманітніші.

Уколи Цефтріаксона або ж крапельниці з ним призначаються при інфекціях органів дихання і слуху:

  • при ангіні і тонзиліті;
  • при хронічному або гострому бронхіті;
  • при гаймориті;
  • при отиті;
  • приабсцесі легких;
  • при пневмонії.

Також медикамент використовується для лікування пацієнтів, які страждають інфекціями статевих органів (запалення яєчок і передміхурової залози, гонореї і сифіліс), інфекціями сечовивідних шляхів (запалення сечового міхура, гострий або хронічний пієлонефрит).

Крім того призначення Цефтріаксона доцільно для терапії під час інфекційних уражень кісткової тканини і суглобів, різних шкірних інфекцій (рожа, стрептодермія, опіки, ускладнені бактеріальною інфекцією), при перитоніті, запальних процесах в шлунково-кишковому тракті і інфекціях жовчовивідних шляхів.

Крім цього препарат потрібен пацієнтам в післяопераційний період для профілактики гнійно-септичних ускладнень. В цьому випадку Цефтриаксон застосовується не курсом, а одноразово.

Спосіб застосування та дозування. При гострій необхідності ін’єкції медикаменту можуть застосовуватися для лікування новонароджених дітей.

До досягнення двотижневого віку добова доза варіюється від 20 до 50 мг / кг. Більш 50мг / кг на добу таким малюкам вводити заборонено.

Немовлята з першого місяця життя і діти до 12 років можуть отримувати препарат в дозуванні 20-75мг / кг / добу. Для дітей з масою тіла, що перевищує 50кг, добова норма може бути дорівнює такій, як для дорослої людини. Якщо призначена доза перевищує 50 мг / кг / добу, її слід вводити внутрішньовенно за допомогою крапельниці протягом не менше півгодини.

Дорослим і дітям старше 12 років призначають 1-2г на добу одноразово або 0,5-1г раз о дванадцятій годині.

В особливих випадках дозування дещо змінюється. Так, наприклад, при бактеріальному менінгіті у немовлят початкова доза препарату становить 100 мг / кг один раз на добу. Гранично допустима добова норма в цьому випадку – 4г. Після виділення патогенної бактерії слід виявити її чутливість і зменшити лікарську міру.

При лікуванні гонореї в добу пацієнт може отримувати 250мг одноразово шляхом введення внутрішньом’язово.

В якості профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень перед інфікованими або імовірно інфікованими оперативними втручаннями 1-2г Цефтріаксона вводиться одноразово за півгодини або годину до операції.

Курс терапії не повинен тривати більше 14 днів, на 6-7 день лікування повинен бути призначений аналіз крові для контролю ефективності дії ліки.

Як правильно колоти призначений антибіотик? Це питання цікавить багатьох. Варто знати, що введення медикаменту внутрішньовенно повинно проходити тільки в умовах стаціонару. Пацієнтам, які лікуються амбулаторно, можуть бути призначені лише уколи в сідничний м’яз.

Після того, як розчин для ін’єкції готовий, необхідно змінити голку, якою була проколота кришка флакона, на нову. При бажанні можна скористатися і новим шприцом, а можна залишити той, який використовувався під час приготування суміші для уколу.

До ін’єкції препарату лівий верхній квадрат сідниці слід обробити спиртом, адже в цю зону буде ставитися укол. Голку потрібно вводити досить глибоко, після чого почати введення ліків. Його слід проводити повільно, до двох хвилин.

Аналоги Цефтриаксона, його ціна і відпуск з аптек

Цефтриаксон – це міжнародна запатентована назва медикаменту. Він внесений до РЛС (реєстр лікарських засобів). Торгові назви для нього придумують деякі вітчизняні та індійські компанії-виробники, тому препарат можна знайти в аптеках під назвою активної речовини. Ціна на ці лікарські засоби дуже низька і їх можна знайти в продажу в абсолютно будь-якій аптеці.

Повні аналоги Цефтріаксона, що випускаються в таблетках, – це міф. Їх не випускають. Також не існує цефалоспоринів третього покоління, які охоплюють такий же перелік мікроорганізмів, на які мають вплив.

Однак цілком реально знайти більш якісні та ефективні аналоги, але слід знати, що вони мають ціну, яка набагато вище, ніж вартість вітчизняних і індійських ліків. Це такі препарати, як:

  • Терцеф – болгарський варіант Цефтриаксона;
  • Цефтриаксон виробництва фармацевтичної компанії Хоффман Ля Рош, яка володіє патентом на цей препарат, тобто саме цей антибіотик є оригінальним;
  • Медаксон – виробляють на Кіпрі;
  • Лендацін – проводиться в Словенії.

Як на оригінал, так і аналоги лікуючим лікарем повинен бути виписаний рецепт. В іншому випадку провізор не має права продати ліки клієнту, це вважається протизаконним.


Увага!

Використання Цефтриаксон без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.