Діувер

До теперішніх часів достеменно невідомо, звідки береться есенціальна гіпертензія, однак, деякі фактори все ж часто вказують на її можливий розвиток. Цією все більш часто зустрічаючою патологією, варто побоюватися людям з ожирінням або просто із зайвою вагою, малоактивним людям, цукровим діабетикам, а також тим людям, які не займаються медикаментозним лікуванням артер-ой гіпертензії. Хронічні стреси, високий рівень холестерину в крові, а також куріння та регулярне розпивання спиртних напоїв також можуть спровокувати прояв хвороби. Щоб якомога раніше почати лікування цієї патології, слід звертати увагу на симптоми в організмі – хвороба завжди проявляється набряками, високим тиском й шумом у вухах. Для терапії есенціальній гіпертензії, а також інших набрякло-випітним хвороб, часто призначають Діувер (Diuver).

Інструкція по застосуванню Діувера

Diuver – це високоактивний діуретик, який має необхідні сечогінні властивості. Випускається у вигляді таблеток, які дуже швидко всмоктуються з шлунково-кишкового тракту. Причому, це всмоктування практично повне. Пікові концентрації активного компонента спостерігаються в сироватці крові вже через годину-дві після прийому. Препарат показаний при:

• Есенціальній гіпертензії;
• Набряк, а також випотах, які зазвичай супроводжують застійну серцеву недостатність;
• Набряковому синдромі при якоїсь іншої хворобі.

Лікування із застосуванням Діувера по-розумному має починатися з попередньої корекції зниженого рівня калію, натрію в організмі пацієнта, якщо таке є. При есе-льно гіпертензії зазвичай призначають 2,5 мг препарату на добу шляхом одного прийому. Це дорівнює половині таблетки. Але, якщо є така необхідність й цього вимагає не стабільний стан пацієнта, то доза збільшується вдвічі й складає вже 5 мг (1 таблетка) на добу. Варто зазначити, що застосування більш високих доз препарату, ніж 5 мг на добу, не може стати причиною зниження кров’яного тиску. Той тиск-знижуючий ефект ліків, який необхідний пацієнтові, може бути досягти тільки після того, як він пройде мінімум 12 тижнів лікування без найменших перерв.

Для лікування набряківта випотів призначають 5 мг препарату на добу за один прийом. Ця доза є і рекомендованою, а також підтримує. Тому, якщо є така необхідність (якщо, наприклад, 5 мг на добу недостатньо для зняття набряків й випотів), то доза поступовимо чином підвищується до 20 мг на добу.

Незалежно від виду хвороби, препарат Diuver в літньому віці застосовується з великою обережністю. Причина великої обережності криється в тому, що немає достовірних даних про те, чи треба коригувати добову й рекомендовану дозу у даній категорії пацієнтів. Це ж стосується і пацієнтів, які мають порушення функції нирок або печінки.

Таблетки Діувера приймаються всередину без розжовування та розсмоктуючих маніпуляцій. Їх слід запивати чималою кількістю прохолодної води. Прийом має здійснюватися в ранкові години. Препарат можна застосовувати як до їжі, так і після неї – всмоктуваність активної речовини від цього аж ніяк не залежить.

Дітям Діувер, а також всі його можливі замінники та синоніми, не призначають. Інформація, яка говорить про ефективність препарату у дітей (а також безпеки), вкрай недостатньо для того, щоб ставитися до цього легковажно та призначати діуретик у цій категорії пацієнтів.

Склад таблеток Діувер

Як вже стало відомо раніше, Diuver випускається у вигляді таблеток. У їх складі міститься 5 або 10 мг активного компонента – торасеміду. Невід’ємними компонентами в складі препарату є кукурудзяний крохмаль, крохмаль натрію-гликолятів, магнію стеарат, колоїдний кремній безводний.

В одній упаковці міститься 20 або 60 таблеток. Як свідчать численні відгуки, Діувер є найкращим сечогінним засобом на сьогоднішній день. Якщо він здається пацієнтові занадто дорогим, що відбувається нечасто, то в такому випадку можна підібрати аналог засобу, про що було сказано раніше.

Чи доступна ціна Діувера сьогодні?

Пацієнти, яким лікарі призначили саме високоактивний діючий Діувер від Есс-ної гіпертензії, можуть не переживати з приводу вартості препарату – вона є відносно невисокою. До такого висновку можна прийти після об’єктивної оцінки більшості мед-ів даної категорії.

Зараз багато пацієнтів займаються тим, що порівнюють вартість більшості призначених лікарем препаратів. Це можна зробити за допомогою інтернету: існують сайти, на яких зібрані всі аналогові засоби разом з їх вартістю. У такій спосіб можна також дізнатися, якщо лікар, наприклад, продає тільки вигідний йому препарат (це буває нерідко). У будь-якому випадку, якщо Діувер або будь-який інший медикаментозний препарат, на вашу думку, є дорогим, то тоді можна підібрати його аналог, але разом з лікарем.

Можливі аналоги Діувера

Підбір аналогів Diuver може знадобитися з різних причин. Як було сказано раніше, це не варто робити самостійно – краще порадитися з лікарем. Список можливих аналогів зазначених засобів виглядає таким чином:

• Britomar (Брітомар);
• Sutrilneo (Сутрілнео);
• Toradiv (Торада);
• Toraz (Тораз);
• Toraren (Торарен);
• Torasemid-Sandos (Торасемід-Сандоз);
• Torasemid-Lygal (Торасемід-Лугал);
• Torasemid-Teva (Торасемід-Тева);
• Toricard (Торікард);
• Torixal (Торіксал);
• Top-Lup (Топ-Луп);
• Torsid (Торсид);
• Trigrime (Трігрім);
• Trisemid (Трісемід);
• Trifas (Трифас);
• Lazix (Лазикс);
• Lazix-Neo (Лазикс-Нео);
• Furosemidе (Фуросемід);
• Fursemide (Фурсемід);
• Furon (Фурон).

Найбільш доступним аналогом препарату для населення є Tорасемід. Тим більше, що він має практично такий же склад, як і оригінал. Його назва навіть по неспівпадінню сходиться з ак-ною речовиною. Переважно аналоги випускаються таблетовані, але є також ампули (ін’єкційно-вводяться).

Неважливо, який засіб буде вибрано в якості замінника Diuver. Найголовнішим є притримування інструкції із застосування ліків, а також відсутність зневаги з боку лікарських призначень.

Вибираючи замінник для Діувера, варто в обов’язковому порядку пам’ятати, що всі перераховані вище аналоги мають куди більшу кількість можливих побічних дій, ніж оригінал. У хворого, який лікується від есенціальної гіпертензії замінником Діувера, можуть проявитися такі побічні дії засобу:

• Ішемія, що має кардиальне або церебральне походження (cardiac ischemia / cerebri ischemia);
• ЖД-анемія (ferrum defectus anemia);
• Tромбоцитопенія (thrombocytopenia);
• Анорексичні симптоми (anorexia nervosa);
• Нудота та блювання;
• Світлочутливість вище норми (hypersensitivity);
• Набряк Квінке (angioedema);
• Гастралгія (stomachalgia);
• Зневоднення (siccitatibus conveniunt);
• Проблеми з калом (alvi deiectiones / constipation).

Найбільш небезпечним, хоч і майже не зустрічаються побічним ефектом більшості потенційних замінників Diuver є інфаркт міокарда. При перших відчуттях незрозумілого здавлювання грудини, болі в ній та області серця, а також інших раніше не виникало симптомах хвороби варто відразу ж дзвонити в швидку допомогу.

Протипоказання

Діувер є діуретиком на основі торасеміду, а це значить, що препарат має деякі протипоказання до застосування:

• Зайве-виявляється чутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин;
• Алергія, що виникає на фоні прийому сульфонамідів (в т. Ч., Препарати сульфонілсечовини);
• Ниркова недостатність, супроводжувана анурією;
• Печінкова кома, прекома;
• Гіповолемія (вона може бути самостійною, або супроводжуватися гіпотензією);
• Серйозний недолік калію в організмі;
• Серйозний недолік натрію в організмі;
• Різно-причинні порушення відтоку сечі (це стосується, в тому числі, й одностороннього ураження сечовивідних шляхів);
• Інтоксикація гликозидного типу;
• Аортальний та міттальний стеноз декомпенсованого типу;
• Гіпертрофічна-обструктивна кардіоміопатія;
• Підвищений ЦВТ (центрально-венозний тиск);
• Гіперурикемія (підвищений сечового-кислотне зміст);
• Лактаційний період;
• Непереносимість лактози;
• Дефіцит лактази;
• Неповнолітній вік.

Якщо Діувер призначили вагітній жінці, то вона повинна приймати його з обережністю та постійним наглядом лікаря-фахівця. При призначенні препарату людині, яка страждає від діареї будь-якого генезу, він також повинен проявляти максимальну обережність під час лікування.

Перед початком лікування варто обов’язково уточнити у лікаря (або в інструкції по застосуванню препарату), які лікарські взаємодії можливі в даному випадку, а з якими краще не зв’язуватися.