Еріус

Алергія – чумна напасть ХХI століття. З нею знайомі люди різного віку, але особливий ризик вона представляє для дітей, оскільки у них недосконало налагоджена робота імунної системи. Збільшення кількості випадків алергії змушує науковців та дослідників шукати все нові й нові ліки, ефективно купіруючі аномальну симптоматику. Одним з найпопулярніших антигістамінних препаратів є «Еріус», що реалізовується у формі сиропу та таблеток. Засіб зарахований до групи антагоністів H1-гістамінових рецепторів. Його міжнародне унікальне непатентоване найменування – «Дезлоратадин».

«Еріус» – інструкція із застосування сиропу та таблеток

Сироп «Еріус» виробник дозволяє давати дітям в будь-який час доби, без прив’язки до вживання їжі. В описі препарату вказано, що маленькі хворі – від 6 до 11 місяців – повинні приймати на добу по 2 мл засобу, від року до п’яти років – до 2,5 мл, від 6 до 11 років – по 5 мл. Якщо доросла людина вирішила пити не таблетки, а сироп, їй потрібно раз в день приймати по 10 мл препарату.

Діти від 12 років та дорослі повинні пити по 1 одній таблетці раз в день.

Продовжувати терапію рекомендується до повного зникнення симптомів алергії. Якщо вона з’явиться повторно – терапію доведеться повторити. Якщо хворий забув і не випив таблетку в той час, коли зазвичай це робить, йому потрібно прийняти ліки якомога швидше. Однак якщо пройшло вже занадто багато часу, приймати відразу подвійну дозу можна.

Те, як довго доведеться пити ліки, визначається занедбаністю патологічного процесу. Тривалість курсу розраховується алергологом в індивідуальному порядку. Часом лікування затягується на місяць та навіть більше.

Фармакологічна дія таблеток та сиропу «Еріус»

«Еріус» – антигістамін пролонгованої дії. Це первинний метаболіт лоратадину, широко застосовуваний лікарями від алергії. В результаті проникнення його активної речовини в організм відзначено зниження швидкісті поширення алергічної реакції:

• блокується виділення прозапальних цитокінів, у тому числі інтерлейкінів 4, 6, 8 та 13 типу;
• в меншій кількості синтезуються хемокіни та супероксидні аніони.

Перераховувати реакції, що активуються дезлоратадином, можна довго. Вони не зрозумілі середньостатистичній людині через хитромудрі наукові термінології. Головне те, що склад протистоїть негативному впливу гістаміну, полегшує перебіг та гальмує розвиток алергічних нападів, володіє сильним протисвербіжними та протиексудативними властивостями. З його допомогою пацієнт може уникнути появи явних набряків, судом, спазматичних пульсацій скоротних тканин, позбавлених смугастості.

Незаперечною перевагою «Еріус», в порівнянні з іншими антигістамінними препаратами, вважається те, що він не робить прямого впливу на ЦНС та майже не дає ефекту седації. Жодним чином не змінює швидкість реакції, не погіршує характеристики уваги, не знижує концентрацію, фокусування.

В інструкції із застосування робиться акцент на те, що «Еріус» починає працювати через 30 хвилин після проковтування таблетки та діє протягом всього дня та ночі. Це дозволяє пити препарат лише раз на добу, що дуже зручно.

Дезлоратадин швидко всмоктується та рівномірно розподіляється в шлунково-кишковому тракті. Максимальна його концентрація фіксується через три години. Виводиться він довго – близько 27 годин.

Показання та протипоказання до прийому таблеток «Еріус», особливі вказівки

Таблетки «Еріус» не виписують дітям. Обумовлено це високим вмістом в їх складі активної діючої речовини. Щоб не було передозування, таблетку потрібно було б ділити, але робити це не можна – засіб слід ковтати цілим, не розжовуючи та не розрізаючи. Тому при лікуванні алергії у дітей потрібно віддавати перевагу рідкій версії – сиропу.

Показання до застосування продукту наступні:

• алергічний риніт (виділяємий слиз рідкий, прозорий, без специфічного запаху);
• чхання, викликане алергією;
• шкірний висип, свербіж всього тіла або ізольованих його зон;
• сльозотеча, яка проявляється очними білками червонуватим / рожевим відтінком;
• кропив’янка;
• дерущий кашель алергічної природи (його не можна назвати продуктивним).

Засіб в обох формах випуску заборонено використовувати при персональній непереносимості будь-якої зі сполук, що входять до складу – як основного, так і допоміжного. Таблетки не підходять дітям до 12 років, сироп – немовлятам молодше півроку, а також при непереносимості фруктози, проблемі зі всмоктуванням глюкози-галактози, дефіциті сахарази-ізомальтази в організмі.

З великою обережністю «Еріус» потрібно пити:

• при важких патологіях нирок;
• під час лактації;
• при вагітності.

Вагітні жінки повинні розуміти, що пити засіб їм можна лише за призначенням лікаря. Безпека його використання в період виношування малюка клінічно не доведена, тому в ідеалі потрібно обійтися у всіх трьох триместрах без «хімії», приділяти увагу заходам профілактики алергії.

Побічні дії «Еріус» такі:

• пронос, труднощі з вечірнім засипанням та незначне підвищення температури тіла у дітей;
• головні болі, зниження працездатності, болі в животі, помітне пересихання слизових оболонок порожнини рота у дорослих.

Також медикамент може провокувати появу галюцинацій, запаморочень, психомоторної гіперактивності. З боку печінки не виключені ускладнення у вигляді зростання концентрації ферментів, білірубіну, розвитку гепатиту або жовтяниці. У рідкісних випадках «Еріус» призводить до міалгії – відчуття м’язових болів.

Не можна перевищувати дози, зазначені лікарем. Якщо хворий випадково проковтнув більше препарату, ніж необхідно, йому потрібно провести промивання шлунка та прийняти будь-яку абсорбуючу речовину. Якщо буде потрібно, лікар додатково розробить схему симптоматичної терапії.

Особливу обережність слід дотримуватися і, якщо, крім «Еріус», пацієнт приймає додаткові лікарські препарати. Препарат добре сумісний з:

• «Азитроміцином»;
• «Циметидином»;
• «Еритроміцином»;
• «Кетоконазолом»;
• «Флуоксетином».

Але з деякими медикаментами поєднувати його небезпечно.

Примітно, що склад не підвищує вплив спиртовмістних напоїв на нервову систему. Це означає, що він в розумних межах сумісний з алкоголем. У розумних, оскільки вченими були зареєстровані кілька випадків сильної алкогольної інтоксикації, що стала наслідком вживання невеликої кількості спиртного в день прийняття «Еріус». Кожен організм унікальний, і передбачити, як він відреагує на те чи інше втручання, зі стовідсотковою впевненістю не може ніхто.

Ціна «Еріус» та умови продажу в аптеках

Медикамент відпускається вільно, тобто без лікарського рецепта. Купити його можна, не отримавши попередньої консультації алерголога-імунолога. Однак не слід забувати, що «Еріус» – серйозні ліки, у якого є побічні ефекти, протипоказання. Перед його використанням все ж важливо порадитися з фахівцем, що викликає довіру.

Термін придатності препарату становить два роки з моменту виробництва. Але зберігати його потрібно при температурі повітря, що не перевищує 30 ° С. Якщо є сумніви в свіжості «Еріусу», наприклад, дата виготовлення стерлася, в таблетках сформувалися вкраплення неоднорідного тону, краще придбати нову упаковку. Прийом неякісних медикаментів загрожує найсильнішій інтоксикації з усіма витікаючими з цього наслідками.

Що стосується ціни засобу, то вона середня, якщо брати в розрахунок найдешевші та найдорожчі медикаменти, розроблені для терапії проявів алергії. Точна вартість безпосередньо залежить від репутації та політики фармації, в якій буде придбаний препарат, кількості таблеток в упаковці, форми випуску, а також організації, що виготовила медикамент.

Найпоширеніші аналоги «Еріус»

У «Еріусу» досить багато аналогів, тому, якщо препарат відсутній в аптеці, можна без труднощів підібрати йому гідну альтернативу. Головне пам’ятати про призначене лікарем дозування.

Замінити препарат можна:

• Російський синонім «Еліза». Призначений при нежиті алергічного характеру та шкірного висипання.
• «Лордестін» угорського виробництва. Оптимальний при сезонних загостреннях алергії.
• «Блогір-3», що поставляється в Україну угорськими та хорватськими компаніями-виробниками. Точно збігається з «Еріус» за показаннями та протипоказаннями.
• «Езлор» – вітчизняний засіб. Бореться з нежитю та почервонінням білків очей алергічної етіології, висипом, тривалою кропив’янкою.
• Швейцарські таблетки «деза». Вважаються гідними, оскільки рідко викликають побічні ефекти. Але пацієнтам з дистрофією нирок використовувати цей засіб все ж потрібно з побоюванням.

Найдешевший та популярний аналог «Еріусу» – російський «Дезлоратадин». Його можна вибирати, якщо необхідно заощадити на лікуванні. Препарати виготовляються в однакових дозах та формах випуску, надають на організм людини однаковий вплив. Однак в ситуації з «дезлоратадином» побічні реакції проявляється частіше. До цього потрібно бути підготовленим.