Лавомакс

Розробка високоефективних та безпечних засобів для лікування вірусних хвороб залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Вірус, що впровадили в клітину, часто неможливо видалити, не пошкоджуючи здорові клітинні структури. Одним із способів запобігти поширенню патогена в організмі є збільшення резистентності клітин, що досягається прийомом імуномодулюючих засобів. Одним з представників даної групи є Лавомакс – препарат, який використовується в стандартних схемах лікування ряду вірусних патологій.

Інструкція по застосуванню та опис Лавомаксу

Сучасні противірусні медикаменти – група фармакологічно активних речовин, що пригнічують патологічні процеси, викликані впровадженням в тканини певних вірусних штамів. Для ефективного лікування захворювань вірусного генезу розроблений ряд механізмів впливу на організм, при яких фармакологічний засіб може перешкоджати абсорбції (осідання) вірусу на поверхні клітин й проникненню в них, пригнічувати синтез ДНК чужорідних частинок або підвищувати стійкість здорових клітин до вірусів. Лавомакс має імуномодулюючий ефект, тобто його активна речовина допомагає клітинам організму стати стійкими до патогенних інфекційних впливів.

Особливості лікування безпосередньо залежать від характеру та стадії патології. Можливе використання Лавомаксу в лікувальних цілях як самостійно, так й в комплексі з іншими ліками. Для терапії грипу, а також інших поширених респіраторних захворювань інфекційного генезу в перші 2 доби після прояву симптомів захворювання ліки приймається всередину після їди по 1 таблетці (125 мг) в день, потім по 1 таблетці раз на 2 дні. Повний курс складається з 6 прийомів (750 мг активної речовини).

У профілактичних цілях засіб приймають по 1 таблетці (125 мг) один раз на тиждень. Курс також розрахований на 6 прийомів (6 тижнів).

Для лікування герпетичної інфекції у перші 2 доби призначаються дози по 125 г (1 таблетка в день), потім – по одній таблетці раз в два дні протягом 2-4 тижнів.

Препарат призначається лікарем після виключення можливих протипоказань, дози й частота прийому можуть підбиратися індивідуально в кожному випадку, в залежності від клінічної ситуації, віку, ваги та інших анатомо-фізіологічних особливостей. Відпускається без рецепта, але для забезпечення ефективності та безпеки терапії перед прийомом обов’язкова консультація фахівця.

Лікарські форми та ціна Лавомаксу

Лавомакс відноситься до фармакологічної групи противірусних засобів й імуномодуляторів. Код медикаменту по АТС (міжнародної анатомо-терапевтично-хімічної класифікації) – J05AX. Призначається в профілактичних та лікувальних цілях при респіраторних захворюваннях й деяких інших патологіях, викликаних інфекцією.

Лікарський засіб випускається російським концерном «Нижфарм». Існує в єдиному форматі випуску – таблетки, з вмістом 125 мг активного з’єднання. У пластиковому ніздрюватому блістері по 3, 4, 6 або 10 таблеток від світло-жовтого до насичено-оранжевого кольору.

Лавомакс – противірусний засіб середнього цінового сегмента, широко поширений в аптеках України. Ціни на медикамент варіюють в прямій залежності від кількості таблеток, для повноцінної курсової терапії ГРВІ знадобиться від 750 мг.

Фармакологічна характеристика та аналоги Лавомаксу

Активний компонент – тилорон
(2,7-біс [2- (діетиламіно) етоксин флуорен-9-он) – це низькомолекулярне синтетичне з’єднання, здатне впливати на активність імунних реакцій. При попаданні в організм він активізує синтез інтерферонів. Інтерферон – один з найважливіших білків, що забезпечує захист від патогенних мікроорганізмів на клітинному рівні. Він виділяється в різних органах імунокомпетентними клітинами постійно, різке збільшення його синтезу відбувається у відповідь на впровадження чужорідних бактерій, вірусів та інших паразитарних агентів (антигенів). Інтерферон зв’язується з рецепторами клітин, в які проник вірус, й призводить до пригнічення його життєдіяльності, порушуючи процес складання вірусної ДНК всередині ураженої клітини. Таким чином, інтерферон не робить поза клітиною безпосереднього впливу на вірус, а підвищує клітинну опорність патогенів.

Механізм дії

При прийомі противірусної дії активної речовини розпочинається вже в шлунково-кишковому тракті – ініціюється посилена продукція інтерферонів клітинами епітелію тонкого кишечника. З’єднання тилорону, перейнявшись в кровоносне русло, впливає також на печінку, кістковий мозок, лімфатичну систему. В результаті активізується синтез інтерферонів нейтрафілами, лімфоцитами й гранулоцитами (білими кров’яними тільцями), гепатоцитами. Крім підвищення продуктивної активності імунних клітин, Лавомакс підсилює утворень антитіл, стимулює активність стовбурових клітин. Всі ці процеси призводять до вираженого посилення захисних властивостей організму, а в клітинах, уже уражених вірусом, пригнічується реплікація генів патогенного мікроорганізму, що веде до неможливості подальшого його поширення та загибелі.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Засіб приймається всередину (перорально), швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Загальна біодоступність, тобто кількість фармакологічно активної речовини в незмінному вигляді, яка досягає кровотоку, дорівнює 60% від прийнятої дози. При надходженні в кров приблизно 80% активної речовини зв’язується білками плазми, інша частина залишається у вільному вигляді, надходить з потоком крові в тканини внутрішніх органів та викликає терапевтичний ефект. Максимальних значень показники концентрації інтерферону досягають послідовно в тканинах кишечника, паренхимі печінки та в крові протягом 4-24 годин після прийому.

Лавомакс не накопичуються в організмі та виділяється практично в незмінному вигляді. Близько двох третин дози речовини виводиться разом з калом, решта виводиться нирками. Медикамент не бере участі в реакціях біотрансформації в тканинах печінки або інших органів. Час, за який з організму видаляється половина прийнятої дози становить 48 годин.

Показання до застосування

У зв’язку із загальним імуностимулюючим механізмом дії, Лавомакс має широкий спектр противірусного ефекту. Призначається при наступних станах:

• ГРВІ у дорослих, що супроводжуються катаральним набряком верхніх дихальних шляхів;
• ураження герпетичної інфекцією;
• вірусний гепатит А, В, С;
• хламідіоз (урогенітальний, респіраторний типи);
• вірусний енцефаломієліт.

Медикамент застосовується також для попередження респіраторних інфекцій під час сезонних епідемій та при безпосередньому контакті з носіями інфекції.

Протипоказання

Лікування Лавомаксу протипоказано при:

• порушенні метаболізму у вигляді глюкозо-галактозної мальабсорбції;
• віці до 18 років;
• періоді лактації;
• алергічних, гіперергічених реакціях на основній або будь-яких зв’язувальних компонентів препарату;
• непереносимості фруктози;
• вагітності.

Обмеження прийому засобу під час вагітності пов’язано з тим, що тилорон порушує утворення простагландину у жінок, що може призвести до викидня.

Активна речовина медикаменту не змінює здатність керувати транспортом та заняття різними видами діяльності, які вимагають високої концентрації.

Сумісність з іншими ліками

Лавомакс сумісний з протимікробними засобами, антипротозойними, протигрибковими, антипіретиками (жарознижувальними), протизапальними. Успішно використовується в комплексі з даними медикаментами протягом стандартної терапії вірусних інфекцій. В ході досліджень не було виявлено клінічно значущих реакцій при поєднанні Лавомаксу та алкоголю, однак прийом спиртних напоїв в процесі терапії вірусних захворювань не рекомендується. Це може послужити причиною додаткового навантаження на систему імунітету та клітин печінки, й, відповідно, зниження загальної ефективності проведеної терапії.

Побічні ефекти

В інструкції із застосування відзначені такі побічні ефекти, прояв яких можливий на початку профілактичного або лікувального курсу:

• невелике короткочасне підвищення температури;
• тимчасові диспептичні явища;
• почуття ознобу.

При індивідуальній непереносимості можлива лікарська алергія. Патологічний процес розвивається при повторному застосуванні ліків, що містять алерген, і може проявлятися вираженим свербінням, лихоманкою, виникненням папул, шкірних висипань. У рідкісних випадках каскад алергічних реакцій може призвести до бронхоспазму, набряку Квінке, непритомного стану, генералізованої кропивниці. При розвитку симптомів алергії необхідно ввести антигістамінний препарат, по можливості здійснити промивання шлунка та виключити прийом алергену. Виражені форми реакцій непереносимості вимагають негайного звернення за медичною допомогою.

Експериментальне застосування та правовий статус

Активна речовина Лавомаксу має досить широкий спектр впливу на організм, що послужило причиною проведення експериментальних досліджень його застосувань, що виходять за рамки офіційних показань. Крім противірусної та протимікробної активності інтерферону, продукцію якого індукує активну речовину тилорон, здатний стимулювати протипухлинні механізми імунітету, а також має протизапальний ефект. Ці властивості були підтверджені в дослідах застосування тилорону у тварин, проведених в шістдесятих-сімдесятих роках минулого століття.

Лавомакс – один з перших синтезованих засобів, що володіє здатністю активізувати продукцію інтерферонів всіх типів. Вперше речовина тилорон була отримано в США, у другій половині XX століття синтезовано в СРСР, потім пройшла через ряд доклінічних та клінічних досліджень й була виведена на ринок. Даний медикамент та засоби з аналогічним діючим з’єднанням в складі пройшли регестрацію та дозволені до продажу тільки в Росії, Вірменії, Узбекистані, Україні, Киргизії, Молдові та Казахстані. В Україні засоби, що містять тилорон, включені до переліку життєво необхідних й найважливіших препаратів та значаться в стандартах лікування респіраторних інфекцій.

Існуючі аналоги

Лікарські засоби, головним дієвим компонентом яким є тилорон, мають аналогічну Лавомаксу противірусну дію. Такі засоби є структурними аналогами, мають ідентичні показання й ефект. Аналоги випускаються різними фармакологічними компаніями, мають деякі відмінні риси в виробництві, застосуванні, дозуванні, від чого й залежить їх вартість та поширеність.

Аміксин

Одним з прямих аналогів, що містить тилорону гідрохлорид, є аміксин. Його дія також ґрунтується на посиленні інтерферонової продукції. На відміну від Лавомаксу, випускається в двох варіантах дозування – 60 мг та 125 мг. Наявність форми випуску з меншою концентрацією активної речовини дозволяє призначати Аміксин дітям від 7 років. У педіатрії використання Аміксину обмежена, препарат застосовується виключно з метою лікування ГРВІ. Протипоказання й побічні ефекти даних ліків однакові.

За рахунок структурної ідентичності аналогічним механізмом впливу та ступенем ефективності мають такі засоби:

• Тілаксин, що відрізняється найбільш низькою вартістю серед всієї групи аналогів;
• Тилорон, що випускається у вигляді капсул й таблеток в дозуванні 125 мг та 60 мг московською фармацевтичною компанією;
• Тилорам – також ліки вітчизняного виробництва (ТОВ «Озон»), що мають дозування 60 мг та 120 мг.