Лікопід

“Лікопід” (Licopid) – це хімічний аналог бактеріальних клітин синтетичного походження. Препарат активує набутий та природжений імунітет індивіда, допомагає стимулювати захисні сили організму проти вірусних, грибкових, бактеріальних інфекцій. “Лікопід” дозволяє стимулювати фагоцити, захисні клітини організму й відновити їх поглинаючий вплив на вірусні та бактеріальні агенти. “Лікопід” здатний підсилити дію лейкоцитів та підвищує активність специфічних кілерських клітин тіла.

Імуномудулятор “Лікопід” – інструкція для медичного застосування та опис

“Licopid” крім антивірусного впливу надає виражену протипухлинну активність. Засіб створений для купірування сильних хвороб, таких як:

• неуточнений туберкульоз без гістологічного й бактеріального підтвердження;
• неуточнений імунодефіцит;
• хвороби аденоїдів й мигдалин хронічного перебігу;
• неуточнений середній отит;
• сентицепія неуточнененого характеру;
• множинні інфекції дихальної системи з неуточненою локалізацією;
• герпес аногенітального походження;
• хронічний неуточнений бронхіт;
• легенева хвороба обструктивного характеру;
• синусит хронічний;
• доброякісні утворення в структурі шкірних клітин;
• хвороба очей на герпетичній основі;
• симплекс герпесу;
• ларинготрахеїт та ларингіт хронічного перебігу;
• карбункули, фурункули, абсцеси шкірних покривів;
• гепатит хронічний;
• інфекції м’яких тканин з неуточненим характером;
• піодермія;
• інфекції підшкірної клітковини й псоріаз.

Також, “Лікопід” застосовується в хірургічній практиці після видалення новоутворень шкірного спектра, хірургічного усунення фурункулів, чиряків та карбункулів.

Склад

Дізнавшись про склад лікарського засобу, можна визначити, підходить він для лікування конкретного пацієнта чи ні. Складові “Licopid”:

Глюкоза мінілмурамілдіпептид в кількості 1 мг. Курс лікування повинен становити в окремих випадках не більше 10 мг, особливо, для дітей.

Додаткові речовини у вигляді:

• лактоза моногідрат (Lactosium monohydricum (PhEur)), – 73,88 мг;
• сахароза (fructofuranosyl) – 5 мг;
• крохмаль картопляний (- 19 мг;
• метилцелюлоза (Е461, метилова целюлоза) – 0,12 мг;
• кальцій стеарат (Е470, стеариновий кальцій) – 1 мг.

Подібні речовини збагачують ліки, допомагають діючій речовині глюкозі мінілмурамілдіпептид краще всмоктуватися в порожнину шлунка.

Показання для лікування

Приймати ліки “Лікопід” потрібно в разі таких захворювань й недуг з наявністю імунодефіциту. Актуальний прийом засобу при:

• хронічних та гострих інфекцій структурних елементів дихальної системи у дорослих;
• гнійно-запальних недугах шкірних покривів й м’яких тканин епітелію гострого та хронічного характеру у дорослих;
• герпес у дорослих;
• профілактика та часткове зниження частоти сезонної застуди та ГРВІ, а також загострення запалень хронічних хвороб дихальних шляхів та ЛОР-органів у дорослих;
• рецедивуючі інфекції у дітей;
• запальні процеси на поверхні шкіри й всередині м’яких тканин в гострій або хронічній фазі у дітей;
• герпес у дітей.

Такі хвороби є прямим показанням до лікування препаратом “Лікопід”. Інші види хвороб вимагають ретельної консультації з фахівцем перед початком терапії.

Дозування

Оскільки “Licopid” можна приймати й для лікування захворювань та їх профілактики, дозування досить різниться. Також, доза засобу визначається віком пацієнта та показаннями для прийому ліків. Комплексна терапія, спрямована на лікування хвороб з вторинним імунодефіцитним станом, можлива тільки з трирічного віку конкретного індивіда. Для дорослих, дозування буде наступним, при окремо взятих захворювань:

• Гострі, хронічні та важкі інфекції структурних елементів дихальних шляхів: по 2 таблетки один раз на добу. Терапія повинна проводитися не більше десяти днів.
• Гнійно-запальні недуги епідермісу й м’яких сполучних тканин гострого й хронічного характеру (фурункульоз, гідраденіт, піодермія) – по 2 таблетки тричі на добу. Терапія триває не більше десяти днів.
• Герпесний збудник – по дві таблетки тричі на добу. Лікування – не більше десяти днів.

Профілактика сезонних ГРВІ та ГРЗ, а також зниження частоти недуг дихальних шляхів й ЛОР-органів (синусит, риніт, гайморит, отит, фронтит, ларингіт та ін.) – по одній таблетці “Licopid” тричі на добу протягом десяти днів.

Для дітей дозування засобу повинно бути таким:

• Хронічні й часто рецидивуючі хвороби інфекційного характеру дихальних шляхів – одна таблетка один раз на добу в моменти загострення й ремісії. Терапія триватиме три курси по 10 днів. Пауза в курсах повинна становити 20 днів.
• Герпес – по одній таблетці тричі на добу. Показана десятиденна терапія.

Приймати “Licopid” потрібно сублінгвально та обов’язково натщесерце. Прийом ліків всередину здійснюється за півгодини до їди. Пропущена доза засобу може бути прийнята протягом 12 годин. Якщо час запланованого прийому пройшов, приймати пропущену таблетку не варто.

При терапії препаратом “Licopid” потрібно враховувати взаємодію засобу з іншими препаратами. “Лікопід” підвищує антимікробну дію багатьох ліків й синергізм щодо протигрибкових та антивірусних препаратів. Не варто приймати лікарський засіб разом з сорбентами й антацидами через зниження біодоступного й біологічного ефекту препарату.

Протипоказання

Не дивлячись на свої лікувальні властивості й універсальність застосування, засіб має свої протипоказання для прийому. Їх потрібно враховувати та ні в якому разі не приймати “Licopid” при подібних станах:

• загострений аутоімунний тиреодит;
• вагітність;
• алергічна реакція організму на компонент, зокрема – глюкозу мінілмурамілдіпептид;
• захворювання з фебрильним температурним режимом до прийому ліків;
• грудне годування;
• аномалії та порушення обміну речовин вродженого характеру: непереносимість фруктози, нетравлення сахарози, алактазія, нестача лактази, дефіцит ізомальтози, лактози, нестача сахарази, глюкозо-галактозна мальабсорбація, галактоземія;
• аутоімунні недуги.

У разі таких хвороб не варто починати прийом препарату. Краще утриматися від терапії засобами на основі глюкози мінілмурамілдіпептид та імуномудуляторів з подібним складом. Лікар Комаровський радить застосовувати ліки тільки з трирічного віку.

Побічні дії на організм

Випадки передозування ліками “Лікопід” невідомі, але побічні ефекти на тлі прийому можуть проявлятися через неправильне вживання таблеток або некоректного передозування “Licopid”. До таких можна віднести:

• підвищення температурного режиму тіла до незначних, субфебрильних показників (не більше 37,9 градусів), носить короткочасний характер та проявляється на початковому етапі терапії;
• підвищення температури тіла до фебрильних значень – короткочасне;
• діарея – проявляється вкрай рідко.

Такі побічні явища дуже легко знімати за допомогою спеціальних засобів. Збити температуру можна із задіянням жарознижуючих препаратів, які абсолютно не зменшують ефект від засобу “Licopid”. Усунути розлади травлення можна за допомогою рослинних лікарських засобів або міцного чайного настою.

Препарат “Лікопід” – придбання та ціна

Даний імуномудулятор досить просто купити в будь-якому аптечному пункті. На покупку “Лікопіду” не потрібен спеціальний рецепт в зв’язку з вузькою областю застосування засобу та з невеликим переліком побічних ефектів. При придбанні обов’язковим є перевірка упаковки таблеток й перегляд дати виготовлення ліків.

Перед покупкою потрібно вивчити всі показання для застосування й ознайомиться з самим препаратом, щоб не помилитися з вибором імуномудулятора та купити ліки відповідно до клінічних показаннь.

“Лікопід” – аналоги імуномудулятора

Аналоги “Лікопіду” мають одну й ту ж базу – діюча речовина та подібні до нього. До таких можна віднести:

• “Анаферон”;
• “Іммунал”;
• “Головата”;
• “Трансфер Фактор”;
• “Препарат”;
• “Іммунорм”.

Дані ліки здатні частково або повністю замінити “Лікопід” при відсутності його в аптечних пунктах або непереносимості деяких компонентів.

Історія появи

Синтез чинного інгредієнта препарату “Licopid” стався ще в 1975 році, коли була виділена група мурамілпептидів японськими вченими. Цей клас органічних сполук послужив базою для виведення глюкози мінілмурамілдіпептид, а також N-ацетил глюкози мінилмурамілдіпептид радянськими вченими в Інституті біоорганічної хімії в 1976 році. Також, основою для створення “Лікопіду” став бластолізин – протипухлинна речовина, виведена вченим Богдановим з Болгарії. Створення бластолізина послужило якісною ідентифікацією ГМДП. Свою частку в виведенні мурамілпептидів внесли такі вчені, як Адронова Тетяна та Ледерер Едгар.

Не дивлячись на це, розробка препаратів на основі N-ацетил глюкози мінилмурамілдіпептид почалася тільки в 1980 році та тривала аж до 1985 року. Після пробного виробництва ліків, препарати з глюкози мінилмурамілдіпептид отримали успішну сертифікацію від організації GCP (Good Clinical Practice), в тому числі й “Лікопід”.

Препарат “Licopid” пройшов дослідження в Інституті біоорганічного синтезу в Латвії, (Huntingdon Research Centre в Лондоні, Інституті імунології в Москві, (Charterhouse Clinical Research Unit Limited в Великобританії, The Royal Masonic Hospital в Лондоні, лікарні Сейнт Джордж в Австралії.

На даний момент лікарський засіб “Лікопід” зареєстрований в десяти країнах:

• Республіка Білорусь;
• Російська Федерація;
• Республіка Арменія;
• Киргизька Республіка;
• Азербайджанська республіка;
• Республіка Молдова;
• Республіка Узбекистан;
• Грузія;
• Республіка Казахстан;
• Монголія.

Докліничні та якісні кліничні дослідження діючої речовини “Licopid” показали ефективність препарату без вікових обмежень. Вчені, що брали участь у створенні препарату отримали премію Уряду РФ, як новатори в «Розробці й створенні біотехнологічного виробництва Лікопіду – нового імунокоригуючого препарату»