Мікролакс

Мікролакс – лікарський засіб нового покоління, що відрізняється швидкістю настання терапевтичного ефекту, абсолютною безпекою для організму і простотою використання. Суспензія в тубі є мікроклізмою для одноразового користування, серед переваг якої сьогодні виділяють:

• швидку дію, так як проносний ефект настає вже через 5-10 хвилин після введення препарату в кишківник;
• гігієнічність, заснована на можливості одноразового використання засобу і відсутність необхідності попередньої обробки флакона;
• безпека: препарат діє виключно на консистенцію твердих калових мас і не всмоктується в кишківник з наступним проникненням у внутрішні органи;
• зручне використання без необхідності визначати потрібну кількість ліків і застосовувати допоміжні предмети для його введення в пряму кишку.

Перед використанням Мікролаксу обов’язково слід проконсультуватися з фахівцями та детально вивчити інструкцію, щоб виключити ризики розвитку небажаних ефектів і ускладнень.

Мікролакс – інструкція: показання, терміни зберігання

Мікролакс має виражений хімічниий і механічний вплив, який проявляється в здатності пом’якшувати щільні калові маси та евакуювати їх з кишечника. Такий процес називається пептизацією води та має на увазі витіснення зв’язаної води з фекалій, що сприяє їх розм’якшенню і полегшенню дефекації, що наступає приблизно через 5-10 хвилин після введення лікарського засобу в пряму кишку. До головних показань використання Мікролаксу відносяться:

• атонічні запори (як однократного використання);
• патологічні стани, які потребують періодичного спорожнення кишківника;
• необхідність спорожнити кишківник перед діагностичними процедурами або операціями.

Попри ледь не абсолютну безпеку, Мікролакс має ряд обмежень до використання. Серед основних протипоказань до застосування Microlax виділяють:

• непрохідність товстого кишечника;
• індивідуальна непереносимість компонентів;
• спадкова форма непереносності фруктози, яка входить до складу медикаменту.

Дослідження, що підтверджують вірогідність взаємодії Мікролакс з іншими лікарськими засобами, не проводилися. Але оскільки Мікролакс містить сорбіт, його не рекомендується використовувати спільно з медикаментами, призначеними для перорального або ректального лікування гіперкаліємії. Вважається, що подібне поєднання лікарських форм може спровокувати розвиток некротичного ураження кишківника.

Даних про передозування в даний час немає. Побічні ефекти від використання Microlax виникають дуже рідко. Вони нечисленні та спостерігаються переважно у вигляді порушень функціонування імунної сфери. Серед небажаних реакцій слід очікувати шкірні алергічні висипання та кропив’янку, а також свербіж шкірних покривів і їх локальне почервоніння. Дуже рідко у пацієнтів відзначається хворобливість в області черевної порожнини, рідкий стул, печіння в періанальної області. Терміни зберігання Microlax – 3 роки від дати його виробництва, зазначений на упаковці. Зберігати необхідно в затишному місці, куди немає доступу маленьким членам родини. Температура ліків при цьому не повинна перевищувати 25 С.

Клізма Мікролакс

Мікроклізма є розчином для ректального застосування. Це безбарвна рідина, що володіє опалесціюючими властивостями. В складі містяться маленькі бульбашки повітря. До складу Microlax входять:

• головні дійові компоненти: сорбіт, натрій, натрію лаурілсульфоацетат (sodium lauryl sulfoacetate);
• доп. інгредієнти: гліцерин, кислота сорбінова, вода очищена.

Всі активні речовини присутні в препараті в таких кількостях:

• цитрат натрію – 0,9 г;
• лаурілсульфоацетат натрію – 0,129 г;
• сорбіт – 0,89 м

Мікролакс не має вікових обмежень. Клізма має ряд незаперечних переваг у порівнянні з іншими формами випуску проносних засобів:

• її складові компоненти не всмоктуються в кров і не розносяться з її струмом по внутрішнім органам;
• мікроклізми можна застосовувати у дітей, починаючи з самого народження;
• не потребує використання додаткових пристосувань і легко вводиться в пряму кишку;
• має високий рівень безпеки та практично ніколи не викликає розвитку побічних ефектів;
• мікроклізма діє практично миттєво, на відміну від пероральних засобів, ефект від яких можна спостерігати лише через 6-18 років.

Застосування лікарського засобу

Медикаментозна форма застосовується виключно ректально, шляхом введення розчину через наконечник в пряму кишку. Склад вводиться в кишківник за 5-20 хвилин до очікуваного ефекту. Для дітей і дорослих клізма призначається в разовій дозі 5 мл (1 туба). При цьому дорослому слід вводити наконечник повністю в пряму кишку. Новонародженим і дітям у віці до 3-х років наконечник ставлять на неповну довжину, до спеціальної позначки. Дорослій людині мікроклізму можна застосовувати не частіше 1 разу на тиждень.

Інструкція з використання препарату

• прочитати інструкцію;
• ознайомитися з тубою і відламати пломбу на її наконечнику;
• легко натиснути на тубу, щоб на кінці наконечника з’явилася крапля розчину, яка послужить мастилом, що полегшує введення в пряму кишку;
• ввести наконечник ректально на рекомендовану в інструкції довжину;
• натиснути на тубу до повного введення рідини в пряму кишку;
• продовжуючи стискати тубу, витягнути наконечник.

У процесі використання клізми з Microlax слід пам’ятати, що він може подразнювати слизову анального отвору і прямої кишки, провокуючи печіння і дискомфорт. Якщо подібні симптоми з часом не зникають, тоді необхідно спішно звернутися за лікарською допомогою. Важливо пам’ятати, що туба призначена для одноразового використання, тому, якщо в ній залишиться частина розчину, вводити його повторно вже не можна. Після застосування тубу потрібно утилізувати (викинути в сміття). Дія мікроклізми на організм вагітної жінки не досліджувалася. Немає даних про те, що в період вагітності препарат може негативно впливати на плід або викликати розвиток порушень з його боку. Microlax володіє мінімальним відсотком абсорбції, а тому не проникає в грудне молоко. Попри це, під час вагітності та лактації мікроклізма застосовується виключно після призначення лікаря.

Мікролакс: час дії

Активні компоненти Microlax починають діяти практично миттєво і сприяють швидкому терапевтичного ефекту. Як правило, в більшості клінічних випадків, усунення явища запору настає вже через 5-10 хв після введення рідини з туби в пряму кишку. У рідкісних випадках пацієнтам доводиться почекати дефекації близько 15-20 хв.

Свічки Мікролакс

У мережі нерідко можна знайти питання, про свічки Мікролакс, їх ефективності та вартості в порівнянні з аналогом у вигляді рідини. Відповіді на подібні питання дати неможливо, так як виробник випускає лікарський засіб виключно в одній формі – розчин для ректального застосування. У вигляді свічок Мікролакс не випускається.

Як з’явився Мікролакс?

Microlax micro-enema (він носив тоді таке ім’я) розроблений в Швеції Полом Гуннаром Ембрінгом (Paul Gunnar Embring) з Уппсали та Пер Ове Маттсоном (Per Ove Mattsson) зі Стокгольма для фармкомпанії Pharmacia. Стартова мета винаходу полягала в очищенні товстої кишки та прямої кишки перед рентген-дослідженням «без будь-якого ризику порушення рідинного балансу організму». Перша поява Microlax в продажу довелося на 16 червня 1960 року. У 1962 році Мікролакс зареєстрували в Штатах. У травні 1963 року рання медична стаття про засоби була опублікована в датському меджурналі Ugeskrift for Læger. У 1964 році Microenema, випробували при підготовці кишківника для Сігмоїдоскопії. Результати розміщенні в American Journal of Proctology.

Мікролакс: ціна препарату

Скільки коштує Microlax для усунення симптомів запору у людей різного віку? Сьогодні його можна придбати практично у всіх аптеках міста, села чи селища. Ліки мають величезну кількість аналогів, які відрізняються вартістю і головною діючою речовиною. Згідно з результатами порівняльного аналізу ціни Мікролакс і його замінників, можна з упевненістю стверджувати, що даний медикамент є одним з найдоступніших представників свого ряду, якому крім цього властива також висока ефективність і безпека. Вартість Мікролакс складно назвати бюджетною.

При одноразовому використанні його можуть дозволити собі багато, але при необхідності ставити мікроклізми часто, у більшості співгромадян можуть виникнути фінансові проблеми з вирішенням питання. Купити засіб можна в аптечній мережі або ж замовити через інтернет. Завжди потрібно цікавитися достовірністю ліків, що дозволить убезпечити себе від придбання підробки.

Аналоги і їх переваги

Microlax має величезну кількість аналогів, більшість з яких не є його структурними замінниками, а лише виявляють ідентичну з ним терапевтичну дію. Лікарські засоби з проносною активністю можуть використовуватися пацієнтами різного віку і підходити як для одномоментного, так і для багаторазового застосування. Серед найбільш популярних аналогів виділяють:

• мікроклізма Нормакол для ректального використання, яка застосовується для симптоматичного лікування хронічних закрепів у період загострення, як засіб для спорожнення кишківника перед діагностичними маніпуляціями, а також операціями на органах черевної порожнини;
• Лактулоза – розчин для орального застосування, за допомогою якого лікують хронічні запори, включають в схеми терапії печінкової енцефалопатії, сальмонельозу та гнильних інфекцій;
• Порталак – ефективний засіб проти закрепів з вираженим проносом, який випускається у вигляді сиропу для внутрішнього застосування і може використовуватися у дітей і дорослих;
• капсули Дефенорм – надійний проносний засіб рослинного походження, призначений для лікування запорів різної етіології; Дефенорм можна використовувати в схемах терапії вагітних і годуючих жінок;
• вазелінове масло – найдешевше проносне, перевірене часом (це засіб застосовується внутрішньо, а в дитячій практиці – виключно зовнішньо);
• Осмолак – структурний аналог Лактулози, який проявляє послаблюючу дію та активно застосовується в педіатричній практиці;
• таблетки Сенадексин – проносний засіб на основі трави сени, який призначається пацієнтам з хронічними запорами, але може провокувати розвиток ряду побічних реакцій, зокрема, атонічного запору, метеоризму і спастичних болів у животі;
• Гудлак – препарат з проносним ефектом на основі лактулози, який сприяє розмноженню нормальної мікрофлори, стимулює перистальтику кишечника, збільшення обсягу калових мас і їх евакуацію.