Омепразол

У наші дні люди систематично купують продукти харчування, які в більшості своїх випадків напхані «хімікатами». І звичайно вся ця «хімія» згубно позначається на здоров’ї людини в цілому. Особливо це стосується шлунка і дванадцятипалої кишки.

На тлі цього розвиваються такі поширені патології, як виразка. Це серйозне захворювання, яке вимагає безпосереднього втручання кваліфікованого фахівця даного профілю, а в ускладнених випадках і хірургічного. На даний момент більшу популярність і високу результативність отримало лікарський засіб Омепразол.

Інструкція результативного медикаменту Омепразол

Медикаментозний препарат починає проявляти свою цілющу дію, як тільки проникає в кисле середовище. Він бактерицидно впливає на бактерію хелікобактер пілорі, яка і є основною «призвідницею» виразкової і гастритної патології. При пероральному прийомі омепразолу приходить в норму водневий показник шлункового соку, а також зменшується симптоматика патології. До того ж лікарський засіб не тільки відновлює стан хворого, але і істотно зменшує ймовірність відновлення патології і виникнення її погіршень. Діяти засіб починає вже по закінченню шістдесяти хвилин після застосування довгостроковістю до двадцяти чотирьох годин. В основному виходить з уриною, а залишилася незначною частиною через кишечник.

Виробники Омепразолу постачають свій лікарський засіб в аптечні мережі в трьох лікувальних видах:

• У вигляді капсул з дозуванням десять або двадцять міліграмів активної складової частини;
• У вигляді розчину, який вводиться внутрішньовенно. Кожен флакон містить сорок міліграмів активного інгредієнта;
• У таблетованім вигляді з дозуванням від десяти до сорока міліграмів діючого з’єднання.

Капсули Омепразолу представляють собою гранули біло-кремового відтінку в формі найдрібніших кульок. Активною складовою частиною є омепразол. Другорядними інгредієнтами є:

• Е129 (барвник);
• Гліцерин;
• Вода, що пройшла ступінь очищення;
• Діоксид титану;
• Лаурилсульфат натрію;
• Медичний желатин.

До головних обмежень при застосуванні даного лікарського засобу можна зарахувати:

• Ниркова і печінкова недостатність важкого перебігу .;
• Нетерпимість в індивідуальному порядку складових інгредієнтів лікувального засобу;
• Вікова категорія – особи, які не досягли вісімнадцяти років;
• Періоди виношування дитини і годування грудьми (численні випробування показали, що використання медикаменту в перші три місяці вагітності можуть спровокувати ускладнення розвитку ембріона);
• При гастрітних патологіях, які супроводжуються низькою кислотністю;
• Хворим, у яких виявлені підозри на онкологію, оскільки є відомості, що даний лікувальний засіб спонукає до зростання пухлини;
• Остеопороз, оскільки вимивається кальцій за рахунок дії омепразолу, а це може погіршити ситуацію. В обставинах гострої потреби лікар може призначити терапію даними медикаментом, але поряд з прийомом вітамінів групи D і звичайно кальцію.

Перш ніж призначати хворому Омепразол, фахівець з високою кваліфікацією повинен упевнитися, що у нього немає подальших станів, таких як:

• Недостатність ниркова, оскільки на тлі такої патології лікарський засіб виходить набагато повільніше;
• Інфікування сальмонелою, оскільки медикамент тільки збільшить їх репродукування;
• Недостатність печінкова, оскільки розвивається запальний процес печінкових клітин токсинами.

Як приймати? Капсули Омепразолу використовуються перорально, причому їх слід проковтнути повністю, не пошкоджуючи і запити деяким об’ємом рідини. Приймаються капсули за тридцять хвилин до прийому їжі або в ранкові години в той час, коли снідаєте. Якщо потрібен вторинний прийом омепразолу, то його, як правило, залишають на вечірні години. Якщо в ролі цілющого медикаменту виступають таблетки, то їх допускається розчиняти в йогурті або різноманітних соках.

При виразці дванадцятипалої кишки у фазі загострення – одна капсула або таблетка (20 мг) в день. Довгостроковість медикаментозної терапії варіюється від двох до трьох тижнів. У разі гострої потреби лікар може збільшити терапію до п’яти тижнів. В таких обставинах слід застосовувати капсули з дозування активного інгредієнта – 10 міліграм.

При рефлюкс-езофагіті, що протікає у важкій формі – дві капсули (дві таблетки) в день (40 міліграм). Довгостроковість терапевтичного курсу складає близько восьми тижнів.

Хворим, у яких діагностована хвороба Золлінгера-Еллісона лікар призначає 60 міліграм лікарського засобу за два або три прийоми. При необхідності лікуючий фахівець може збільшити дозування від 80 до 120 міліграм щодня, але приймати медикамент слід в два прийоми (в ранкові та вечірні години). Для профілактичних цілей виникнення виразкової патології призначають одну капсулу омепразолу щодня.

З метою недопущення виникнення хвороби Мендельсона за шістдесят хвилин до оперування хворого слід йому дати 40 міліграм лікарського засобу. Якщо операція триває понад дві години, то пацієнту ще раз вводиться те ж саме дозування. При діагностуванні печінкової недостатності хворому дають 20 міліграм медикаментозного кошти щодня.

При діагностуванні виразки шлунка в загостреній фазі слід приймати від 20 до 40 міліграм щодня, при цьому дозування розділити на два прийоми. Довгостроковість терапевтичного курсу – від одного до двох місяців.

При хелікобактерної зараженні призначають по 20 міліграм медикаменту в ранкові та вечірні години. В середньому довгостроковість терапії займає близько одного тижня.

Терапевтичний курс йде в комплексі з антибактеріальними медикаментами.

Якщо хворий перебуває у важкому стані, зокрема це стосується знаходження в реанімації, даний лікарський засіб допускається підводити через катетер безпосередньо в шлунок або застосовувати внутрішньовенні розчини. Для підведення Омепразолу через катетер слід взяти двадцять міліграмів капсульного порошку і розчинити у воді об’ємом 30 мілілітрів. Потім почекати близько трьох – п’яти хвилин і підвести до шлункового зонту. Щоб поставити крапельницю, слід взяти 40 міліграм розчину для внутрішньовенних вливань (один флакон) розчинити в ста мілілітрах п’ятивідсоткового розчину глюкози або дев’яти процентного розчину хлориду натрію.

Цей різновид лікарського засобу має високу ефективність в боротьбі з печією. Але приймати препарат без консультації лікаря дозволяється тільки в рідкісних випадках у вигляді медикаменту невідкладної допомоги, не більше 10 міліграм в день.

Цілюща результативність від печії досягається після закінчення чотирьох – п’яти діб.

Лікуючий фахівець же призначає пацієнтові приймати 20 мг засобу щодня протягом двох тижнів. Вторинну терапію повторюють по закінченню чотирьох місяців.

Малюкам, яким не виповнилося п’яти років, як водиться, не допускається прийом омепразолу. Але при діагностуванні хвороби Золлінгера-Еллісона, а також при часткових патологіях травної системи гострого перебігу доктор може виписати рецепт даного препарату. При таких обставинах дозування визначається з розрахунку ваговій категорії малюка:

• Якщо вага малюка двадцять кілограм і вище – двадцять міліграмів лікарського засобу в день одноразово;
• Якщо вага малюка варіюється від десяти до двадцяти кілограмів – десять міліграмів на день;
• Якщо вага малюка менше десяти кілограмів – по п’ять міліграмів Омепразолу щодня.

У період виношування дитини застосування омепразолу заборонено, зокрема це стосується перших трьох місяців вагітності, оскільки на цих термінах велика ймовірність виникнення серцевих захворювань у ембріона.

Медикаментозний препарат виписують лише при гастритах, що супроводжуються високим ступенем кислотності. При інших різновидах гастриту застосування омепразолу заборонено, оскільки великий ризик виникнення гастриту атрофічного, що супроводжується нульовим ступенем кислотності. Висока результативність від одноразового використання з дозуванням в двадцять міліграмів досягається вже через дві години. Цілющі властивості діють протягом вісімнадцяти – двадцяти чотирьох годин. Саме з цієї причини при такому захворюванні призначають одну капсулу омепразолу.

Довгостроковість терапії варіюється від двох до трьох тижнів. Протягом терапевтичного курсу купірується головна симптоматика гастриту і нормалізується рівень кислотності. У випадках гастриту, пов’язаних із зараженням бактерією Хелікобактер пілорі вдаються до комплексної терапії поряд з антибактеріальним методом лікування, так звана потрійна терапія.

Лікарський засіб Омепразол має відмінну рису – міняти діяльність будь-якого цілющого з’єднання. Медикаменти, що перетворилися в печінці, здатні при контакті з омепразолом до уповільненого розпаду. Крім усього іншого, даний лікарський засіб пригальмовує висновок транквілізаторів з людського організму. При таких обставинах, можливо, знадобитися зниження дозування.

Як і ряд інших численних препаратів, Омепразол може спровокувати небажані реакції. Це трапляється вкрай рідко, як правило, при недотриманні встановленого дозування або при довгостроковому лікуванні близько двох – трьох місяців. У таких ситуаціях розвиваються подальші небажані ефекти: різі в області живота, порушення стільця (причому це може бути як запор, так і діарея), нудота. Частина хворих починає скаржитися на запаморочення і болю в голові. Як правило, вся симптоматика зникає сама по собі після переривання терапії.

У деяких випадках на тлі застосування омепразолу можуть розвинутися такі небажані реакції:

• Больовий синдром в м’язах і суглобах;
• Смакові зміни, запальні процеси ротової порожнини;
• Зниження числа тромбоцитів і лейкоцитів;
• Здуття живота;
• Висока температура тіла, набряк Квінке, у виняткових ситуаціях – шок анафілактичний;
• Зміни в функціонуванні печінки;
• Лущення і почервоніння шкірних покривів, свербіж, еритема;
• Пригнічений стан, втома, занепад сил.

Дуже рідко зустрічаються такі небажані реакції, як: зменшення чіткості зору, набряклість ніг, набухання молочних залоз.

Найчастіше багато пацієнтів, заходячи в аптеку за лікарським засобом Омепразол, бачать ще одне медикаментозний засіб, тільки з назвою Омепразол Акрихин. Між цими двома лікувальними медикаментами існує тільки одна відмінність. Омепразол Акрихин проводиться тільки в одному лікарському вигляді – капсулах і з одним дозуванням активної складової частини – двадцять міліграмів.

Також на полицях аптечної мережі ви можете побачити ще один різновид Омепразолу – це Омепразол Тева. Єдиними відмінностями між цими двома лікарськими засобами є: ціновий аспект і виробник. Омепразол Тева виготовляється в Іспанії. В іншому відмінних рис між цими двома медикаментозними засобами немає.

Від чого прописують пацієнтам Омепразол

Значна більшість пацієнтів задають своєму лікареві не випадкове питання: «Від чого допомагає Омепразол?». Медикамент має бактерицидну дію і зменшує процес виділення хімічних сполук з клітки (секретів). Омепразол має здатність загоювати слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, а також зменшує ймовірність виникнення кровотеч. Як правило, даний лікарський засіб призначають хворим при подальших патологіях, діагностованих лікарем:

• При травних дефектах (найчастіше при невиразкової диспепсії).
• При гіперсекреторному стані патологічного характеру.
• При хвороби Золлінгера-Еллісона (супроводжується пухлиною дванадцятипалої кишки і підшлункової залози, яка швидко розвивається).
• При виразках шлунка загостреного перебігу, а також при патологіях слизової на фоні застосування протизапальних лікарських засобів.
• При рефлюкс-езофагіті – процес запалення, який вражає слизову стравоходу на тлі систематичного скидання в стравохід шлункового вмісту і дванадцятипалої кишки.

Перш ніж призначати дане медикаментозний засіб, досвідчений фахівець повинен переконатися у відсутності у хворого злоякісної пухлини, оскільки в таких випадках Омепразол безсилий.

Таким чином, відповідаючи на питання: «Для чого потрібен цей препарат?» Сміливо можна стверджувати: «Для лікування захворювань системи травлення та з метою їх профілактики».

Ціна актуального антисекреторного медикаменту Омепразол

У століття високих технологій лікарський засіб Омепразол можна придбати як в інтернет-аптеках, так і в звичайній аптечній мережі. Цінова категорія може дещо різниться, але в цілому, медикаментозний засіб Омепразол є бюджетною варіацією. Вартість препарату дуже дешева, але при цьому володіє високою результативністю. Саме з цих причин Омепразол користується великим попитом серед пацієнтів. Але варто зазначити, що даний медикамент відпускається провізорами аптечних пунктів строго по рецептурі від лікуючого лікаря.

Аналоги лікувальний засіб Омепразол

Оскільки лікарський засіб є недорогим, аналоги набувають тільки у випадках виключення, коли від Омепразолу у хворого розвиваються небажані явища. До аналогам можна зарахувати:

• Рабепразол – випускається у формі капсул. Є недорогим препаратом, відпускається строго по рецептурі.
• Лосек – аналог трохи дорожче. Надходить в аптечні мережі в трьох формах: таблетках, ін’єкційних порошках, капсулах. Даний лікарський засіб може викликати численні небажані реакції. Саме з цієї причини прийом ліків ведеться під контролем фахівця.
• Лансопразол – продається за прийнятною ціною і вимагає рецепта від лікаря. Медикамент протипоказаний при діагностуванні онкології.
• Паріет – є найдорожчим аналогом. Ціновий аспект визначається в залежності від дозування активного інгредієнта. Поставляється на фармацевтичний ринок у вигляді таблеток. Виготовлений популярним холдингом «Джонсон і Джонсон». Включає до свого складу рідкісне поєднання – натрію рабепразол.
• Езомепразол – аналог російського виробництва. Краща варіація омепразолу як за результативністю, так за ціновим критерієм. Продається в таблетованім вигляді і у вигляді розчину для ін’єкцій.
• Еманера – новоявлена ​​розробка. Медикамент дозволений до використання жінкам, які виношують дитину; дорослій категорії населення і дитячій групі. Людям з діагнозом цукровий діабет фахівці застосовувати препарат не радять. Вартість медикамент Еманер трохи висока.
• Пантопразол – відносно недорогий аналог. Лікарський засіб дозволено використовувати жінкам в період вагітності і лактації. При постановці діагнозу цироз печінки засіб застосовувати не радять.