Папаверин

Багато людей змушені вдаватися до допомоги кваліфікованих фахівців із-за такої відомої проблематики, як спазми. Ця проблема обумовлена больовим синдромом різного ступеня тяжкості, а часом болі бувають нестерпними. В таких обставинах досвідчені фахівці призначають своїм пацієнтам лікарський засіб під назвою Папаверин (Papaverine, C20H21NO4). Цей медикамент виготовляється з макової соломки, але в законному порядку не визнається наркотичним засобом. Папаверин піддає блокаді роботу деяких ферментів, розслаблює м’язові тканини, знижує больовий синдром та тиск.

Детальна інструкція по використанню спазмолітика Папаверин

Препарат-спазмолітик включає до свого складу гідрохлорид папаверину та випускається у декількох лікувальних видах з подальшим дозуванням активного інгредієнта:

• Свічки (супозиторії ректальні) – 20 міліграмів на одну супозиторію.
• Уколи (ін’єкційні розчини) – 20 міліграмів на один мілілітр.
• Таблетки для дорослої категорії – 40 міліграмів активного інгредієнта.
• Таблетки для дитячої групи – 10 міліграмів активного інгредієнта.

Склад 2-статечних з’єднань одного й того ж медикаментозного виду може різнитися, оскільки Папаверин виготовляється різними компаніями. Тому перш ніж придбати даний препарат детально ознайомтесь з інструкцією із застосування.

Лікувальна ефективність спазмолітика полягає в наступному:

• При високому дозуванні мають заспокійливий вплив на центральну нервову систему людини.
• Завдяки розслабляючому впливу на м’язи знижує рівень артеріального тиску.
• Купірує спазми внутрішніх органів, при цьому, не впливаючи на серце людини.

Підводячи підсумок, можна відповісти на питання переважної більшості пацієнтів: «Для чого потрібен Папаверин?». Для зняття спазмів, зниженню рівня артеріального тиску, для розслабляючого ефекту гладких м’язів.

Лікарський засіб швидкоплинно абсорбується в кров при будь-якому способі застосування. Виходить разом з уриною. П’ятдесят відсотків введеного дозування виходить по закінченню близько двох годин.

В анотації зазначено деякі рекомендації щодо застосування Папаверину:

• Для досягнення негайної медикаментозної результативності, зокрема це стосується першої доби перебігу патологічного процесу, найкраще застосовувати ін’єкційні розчини. Якщо у пацієнта не порушена здатність ковтати, то по закінченню двох – трьох діб слід перейти на таблетований прийом або скористатися ректальними супозиторіями. Фахівці не радять протягом усього курсового лікування застосовувати лише ін’єкції, оскільки вони обумовлені великою ризикованістю по відношенню до таблетованого вживання. Уколи потрібно використовувати у разі крайньої необхідності. Багато кваліфікованих фахівці радять скористатися звичайною обумовленістю – протягом всієї курсової терапії застосовувати або таблетовану форму препарату або супозиторії.
• Якщо у пацієнта діагностована патологія шлунково-кишкового тракту, йому дозволено скористатися таблетками та супозиторіями. Але варто зазначити, що від застосування супозиторій терапевтична результативність досягається набагато швидше таблеток.
• Якщо виникають спазми в сечовидільній системі, то найкращою варіацією буде використання свічок, оскільки активний інгредієнт без зволікання наздожене вогнище ураження та продемонструє найсильніший медикаментозний ефект.
• Для малюків виробники випустили спеціальні таблетки з мінімальним дозуванням спазмолітичного компонента, тому не можна давати малюкам таблетки, призначені для дорослої категорії, ламаючи їх надвоє.
• Папаверин не призначений для довгострокового використання. Максимальна кількість застосувань – двіі або три доби. Якщо по закінченню цих днів не настав очікуваний терапевтичний ефект, то необхідно в обов’язково звернутися за консультацією до фахівця, тому що відсутність результативності може говорити про перебіг серйозного захворювання, наприклад, про перитонітном процесі, кровотечах.
• Зазвичай лікар визначає довгостроковість лікування від 1 до 2 тижнів. У певних випадках терапія затягується на деякий час, поки не зникне вся симптоматика хвороби.
• При перевищенні допустимого дозування потенційні небажані явища: млявість, зниження рівня артеріального тиску. За таких обставин пацієнту необхідно промити шлунок та дати ентеросорбентий засіб.
• Папаверин дозволений до застосування у новонароджених з 3-місячного віку, причому в будь-якому лікувальному вигляді. В анотації сказано, що спазмолітик допустимий до використання з шестимісячного віку. Але переважна більшість педіатрів, покладаючись на свій багаторічний досвід застосування даного медикаменту, призначають маленьким пацієнтам вже з трьох місяців, оскільки вважають це нешкідливим та не безпідставним. До складу відомого лікарського засобу під назвою Омнопон, який використовується під час пологів в якості анестезії, входить Папаверин.
• У дітей до року Papaverine використовується в цілях усунення коліків у кишеківнику та спазмів. У дітей старшого віку – у цілях купірування спазмів у бронхах, а також у складі комбінованого лікування панкреатиту. Якщо у малюка піднялася температура та при цьому у нього руки та ноги холодні, то в подібних обставинах використовують Папаверин за двадцять хвилин до того, коли дається засіб для зняття жару, щоб розширити судини.

При використанні Papaverine у ​​деяких пацієнтів можуть розвинутися небажані ефекти:

• Прояви алергії;
• Пожовтіння шкіри;
• Підвищене потовиділення;
• Порушення стільця;
• Зниження рівня артеріального тиску.

У даного різновиду медикаменту є подальші обмеження:

• Немовлята, яким не виповнилося півроку;
• Пацієнти похилого віку від шістдесяти п’яти років;
• Захворювання печінки;
• Глаукома;
• Нетерпимість в індивідуальному порядку складових частин лікарського засобу.

Існує ряд тимчасових обмежень. Це стосується таких станів, при яких Papaverine дозволено застосовувати лише після їх цілковитого одужання. До таких станів можна співвіднести:

• тахікардія;
• стан шоку;
• черепно-мозкова травма протягом півроку.

Рекомендації по використанню Папаверину у формі таблеток

Таблетки використовуються перорально. Ковтати слід повністю, не пошкоджуючи їх. Потім необхідно запити необхідним обсягом рідини (без газів). Вживання таблеток не залежить від прийому їжі. Але при виникненні спазму в шлунково-кишковому тракті, лікарський засіб слід вжити за півгодини до прийому їжі.

Дозування для дітей від п’ятнадцяти років та вікової групи пацієнтів при сильних спазмах варіюється від сорока до шістдесяти міліграмів спазмолітичного препарату.

Дозування даного лікарського засобу маленьким дітям безпосередньо обумовлюється віковими рамками малюка та йде подальшим чином:

• Хлопці від чотирнадцяти років – від 20 до 40 міліграмів тричі – чотири рази на день.
• Діти від десяти до чотирнадцяти років – від 15 до 20 міліграмів двічі – тричі на день.
• Діти від семи до дев’яти років – від 10 до 15 міліграмів двічі – тричі на день.
• Дошкільнята від п’яти до шести років – по 10 міліграмів двічі на день.
• Малюки від двох до чотирьох років – від 5 до 10 міліграмів двічі на добу.

Довгостроковість терапевтичного лікування визначається швидкістю усунення спазмів. При патологіях тяжкого перебігу – від двох до п’яти діб. При патологіях хронічного перебігу – від одного до трьох тижнів.

Рецепт на лат:

• Rp.: Tab. Papaverini hyjdrochloridi 0,04 N10
• DS. По 1 таб. 3-4 рази на день

Правильне використання Папаверину у формі уколів

Ампули містять 2-процентний папавериновий розчин, який вже повністю готовий до ін’єкційного введення. Суміш призначена для внутрішньом’язового введення або підшкірно. Також допускається розведення розчину, після чого його можна вводити внутрішньовенно.

Дітям від десяти років та дорослій групі укол роблять двічі – чотири рази на добу. Дітям до десяти років укол роблять двічі на день. Одноразове дозування безпосередньо залежить від віку та йде подальшим чином:

• Підлітки від п’ятнадцяти років та дорослі – від 1 до 2 мл ін’єкційного розчину.
• Підлітки від десяти до чотирнадцяти років – 0.75 мілілітрів.
• Семирічні діти – від 0.5 до 0.75 мілілітрів.
• Дошкільнята від п’яти до шести років – 0.5 мл.
• Малюки від двох до чотирьох років – від 0.25 до 0.5 мл.
• Немовлята від шести місяців до року – 0.25 мілілітрів двічі – чотири рази на добу.

При внутрішньом’язовій ін’єкції укол роблять у верхню ділянку плеча. При підшкірному введенні – в ділянку навколо пупка. При внутрішньовенній ін’єкції Papaverine слід розвести в десяти – двадцяти мілілітрах фізрозчину, а потім зробити внутрішньовенний укол, але дуже повільно.
Рецепт на лат.:

• Rp.: Sol. Papaverini hydrochloridi 2% 2 ml
• D. td in ampull. N. 10

Використання Папаверину у формі свічок

Багато пацієнтів запитують свого лікаря: «Куди вставляти супозиторії?». Супозиторії вставляють в пряму кишку через анальний отвір. Реалізовувати цю процедуру необхідно попередньо вимитими з милом руки. Дозування та довгостроковість визначаються подальшим чином:

• Вікова група – 1-2 свічки двічі – тричі на день.
• Діти від десяти років – один супозиторій двічі на добу.
• Діти до десяти років – свічку слід розрізати навпіл або на чотири рівні частинами та вводити відрізаними шматочками.

Необхідне дозування Папаверину при вагітності

В анотації зазначено, що про вплив папаверинового засобу на вагітних жінок нічого не відомо. Але переважна більшість фахівців вже багато років призначають даний медикамент для вагітних жінок. Багаторічний лікарський досвід показує, що ніякого негативного впливу на жінку в положенні й на сам ембріон препарат-спазмолітик не робить.

Вагітним жінкам Papaverine лікарі-гінекологи призначають при поширеному стані – гіпертонусі матки у вигляді супозиторіїв, оскільки вони обумовлюють швидкоплинне надходження активного інгредієнта в осередок ураження. Жінки в положенні використовують даний медикамент та при таких патологіях як: цистит, бронхіт та інші. Дозування ідентично звичайній віковій категорії.

Що собою являє гідрохлорид Папаверину

На полицях аптечних мереж можна побачити лікарський засіб під назвою гідрохлорид Папаверину. І тут назріває питання: «Від чого даний медикамент?». Насправді, це той же самий Papaverine, тільки виготовлений іншою компанією (ДНЦЛЗ або і з іншою комерційною назвою. Активним інгредієнтом є папаверин (точніше гідрохлорид папаверину)). Механізм дії, дозування та медикаментозні форми у цих двох різновидів абсолютно ідентичні. По факту – це стовідсотковий синонім Папаверину.

Ціна Папаверину на всі різновиди лікарських форм в аптечній мережі

Більшість пацієнтів вже звиклися з тим, що лікарські засоби в наші дні коштують дуже дорого. Про папаверин так сказати не можна. Він коштує дуже дешево та є бюджетною варіацією. Папаверин у формі уколів коштує трохи дорожче, а самими доступними, які не б’ють по гаманцю є таблетки. Причому вартість ніяк не відбивається на якості терапевтичного ефекту. Відпускаються провізорами в аптечній мережі строго по рецептурі.

Інші бренд-нейми: Papaverin Farmaprim (Папаверин Фармапрім) від Farmaprim, Papaverinum Hydrochloricum WZF від Polfa Warszawa, Papaverol (Папаверол) від Casa Industrial, Papavérine SERB від SERB Laboratoires, Papaverin Recip від Recip, Atroveran від Hypermarcas, Mesotina від Rivero, Nicopaverina від Enila.

Історичний аспект

Папаверин був виявлений у 1848 році Георгом Мерком (1825-1873). Георг був студентом німецьких хіміків Юстуса фон Лібіга й Августа Хофмана, а також сином Емануеля Мірка (1794-1855 рр.), засновника корпорації Merck, великої німецької хімфармкомпаніі.

Папавериновий препарат широко використовувався для терапії ЕД шляхом введення інтравенозних ін’єкцій. Почалася ця історія з курйозного випадку у вісімдесятих. У 1983 р. досліджував речовину англійський професор Жиль Бріндлі, який читав лекцію на міжнародному урологічному конгресі, раптом підійшов до трибуни, приспустив штани та продемонстрував колегам ерегований статевий член.

Попередньо він ввів ін’єкцію папаверину у своєму готельному номері. Потім екстраординарний вчений пройшовся по аудиторії, дозволивши всім зацікавленим помацати свій орган. Чотири або п’ять жінок в перших рядах підняли руки вгору, здивувалися, в унісон й голосно кричали.

Наукова гідність презентації була для них гіперболізована новим та незвичним способом демонстрації результатів. Крики, здивування, шокували Жиля Бріндлі, який швидко підняв штани, повернувся назад на подіум та припинив лекцію. Натовп розсіявся в приголомшеному та безладному стані. Результати його наукових розробок були опубліковані пізніше. Довгий час папаверинові ін’єкції були одним з основних методів анти-ЕД терапії, поки в кінці дев’яностих на світло не з’явилася Віагра.