Ревалгін

Ревалгін (Revalgin) – це аналгетичний та спазмолітичний препарат, який бореться з болем та знімає спазми. Він володіє високодієвою комбінацію з трьох активних компонентів. Виробляється мумбайською компанією «Шрея Лайф Саенсиз Пвт. Лтд ».

Інструкція по застосуванню Ревалгіну

Як застосовувати? Препарат можна пити дорослим пацієнтам та неповнолітнім після досягнення п’ятнадцятиріччя. Краще пити таблетки після трапези в кількості 1-2 шт. з частотою прийому від 2 до 3 разів на добу. Максимально дозволена добова доза становить 6 таблеток. Препаратом можна лікуватися до 5 днів, не довше. Підвищення дозування та продовження тривалості терапії в принципі можливо, але тільки лише якщо відповідне призначення робить лікар.

Побічні ефекти. Як правило, прийом цього комбінованого засобу переноситься без ексцесів. Побічними діями можна «обзавестися» при використанні не рекомендованих підвищених дозувань та при прийомі Ревалгіну понад три дні. Отже, активні компоненти можуть зумовити такі побічні дії препарату:

• небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту (у вигляді болю та печіння в епігастрії, загостренні гастриту та виразоки, порушення стільця);
• небажані явища з боку центральної нервової системи у вигляді порушення гостроти зору, парезу акомодації (ослаблення циліарного м’яза ока, яка координує ступінь опуклості кришталика), а також запаморочень;
• артеріальна гіпотензія, в т.ч. ортостатичного характеру, неправильність серцевого ритму;
• почервоніння сечі, яке не має клінічного значення, порушення роботи сечовидільної системи;
• прояви алергії;
• зменшення потовиділення;
• відхилення з боку системи крові, в т.ч. агранулоцитоз – зниження кількості лейкоцитів зі збільшенням сприйнятливості організму до бактерій та грибків.

Застосування при вагітності та ГВ. У період виношування дитини не застосовується. Оскільки метаболічні залишки метамізолу пробираються в материнське молоко, Ревалгін не повинен застосовуватися при грудному вигодовуванні малюка. Якщо без препарату вже ніяк не обійтися, потрібно утриматися від годування протягом 48 годин після його вживання.

Взаємодії. Препарат може вступати у взаємодії з ненаркотичними анальгетиками, трицикліками, оральними протизаплідними, алопуринолом, барбітуратами, фенілбутазоном, циклоспорином, седативними засобами та транквілізаторами. Якщо є необхідність в прийомі зазначених препаратів разом з Ревалгіном, потрібна консультація лікаря.

Від чого призначається Ревалгін?

Ревалгін може бути призначений в ряді випадків:

• болю при спазмах гладких м’язів, наприклад, ниркові та печінкові кольки, спазми сечового міхура, шлунково-кишкові спазми, дискінезія;
• для тимчасового усунення болю при артралгіях, невралгіях, ішіалгіях (ішіалгія або ішіас – це защемлення / запалення сідничного нерва);
• в якості допоміжного «інструментарію» для зниження болю після операцій та діагностичних маніпуляцій;
• для боротьби з головним болем, мігренозними болями, проти міалгій (болів в м’язах).

Не завжди можна лікувати вищевказані стани Ревалгіном. Згідно з інструкцією із застосування, він протипоказаний при:

• підвищенній чутливості до компоненту або компонентів препарату, в тому числі, так званій «Аспіриновій тріаді» (виникнення поліпів в носі, реакцій гіперчутливості та бронхоспазму після прийому НПЗЗ);
• тяжких розладів з боку печінки та нирок;
• підозрі на патологію, яка вимагає втручання хірурга;
• закритокутовій глаукомі (закриття кута передньої камери ока);
• захворюванні пацієнта тахіаритмією;
• дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G-6-PD), найбільш часто зустрічається ферментативною недостатністю;
• гіпертрофії простати з наявністю тенденції до затримки нормального сечовипускання;
• кишкової непрохідності (ileus);
• атонічних порушеннях жовчного та сечового міхура;
• патологічних станах кровотворної системи, наприклад, при агранулоцитозі;
• колаптоїдних станах (колапсах), що мають на увазі під собою загрозливі для життя стани, при яких скочується вниз кров’яний тиск та руйнується кровопостачання життєво важливих органів.

Ревалгін таблетки: склад препарату

До складу препарату входить ударна трійка з трьох діючих речовин:

• Метамізол (Metamizole). Метамізол натрію (в західних країнах також дипирон, в Росії та Україні більш відомий як анальгін) – це фармацевтична субстанція з болезаспокійливими, жарознижуючими та спазмолітичними властивостями. Метамізол натрію є похідним піралозону. Подібно парацетамолу, речовина має невиражені протизапальні властивості. У деяких країнах його пропонують як безрецептурний засіб, проте в більшості він відпускається за рецептом, а де-не-де, наприклад, у Швеції, навіть заборонений через потенційну можливість викликання небажаних явищ, включаючи агранулоцитоз. За кордоном його продають під такими брендовими назвами, як Діалгін (Dialgin), Медфалгін (Medphalgin), Діпідол (Dipidol), Набалгін (Nabalgin), Міналгін (Minalgin), Андолор (Andolor), Металгіал (Metalgial), Новалгетол (Novalgetol), Паналгорін Panalgorin), Сантагесік (Santagesik) та ін. Згідно з даними англомовної Вікіпедії, засіб входить в сімейство лікарських препаратів сульфоната ампірона. Метамізол отримав патент в 1922 році, його синтезували в якості метильного похідного мелубріну. Цьому передував тривалий процес пошуку нових жарознижуючих анальгетиків, що почався після відкриття феназону (антипірину) Людвігом Кнорре, учнем Еміля Фішера – нобелівського лауреата з хімії 1902 року. Вперше метамізол випустили в Німеччині під торговою маркою «Новалгін» (Novalgin) в 1922 році. Точні механізми впливу засобу на організм невідомі вченим, проте є два припущення. Перше – анальгін залучений в пригнічення синтезу простагландинів, жироподібних молекул, які беруть участь в запальних процесах. Друге (непідтвердженою) – це те, що метамізол нібито дробиться на хімічні речовини (канабіноїди, кон’югати арахідонової кислоти) які вже по-свойму впливають на організм.
• Фенпівериній (Fenpiverinium bromide). Це фармакологічна речовин, що належить до м-холінолітиків. Вона має антиспастичні властивості – допомагає боротися зі спазмами за рахунок холіноблокуючої дії. Даний компонент також входить до складу препаратів Новоспазм та Спазмалгон. Цікаво, що засобу на основі чистого фенпіверенія броміду немає – його додають в комбіновані продукти. Інформаційна база по цьому компоненту дуже мізерна.
• Пітофенону гідрохлорид. Повна назва цієї речовини – метил 2- [4- (2-піперидин-1-ілетоксі) бензоїл] бензоат. Вона безпосередньо міотропно впливає на гладку мускулатуру органів та розслабляє її. Даний антиспазмодин зазвичай використовується в комбінаціях з двійкою вищеописаних компонентів. Також його можуть використовувати в поєднанні з диклофенаком.

Також в препараті містяться допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, діоксид кремнію (також його називають кремнеземом, SiO2), колоїдальний кремній діоксид та інші.

Ціна Ревалгіну – скільки коштує?

Препарат сильно не вдарить по гаманцю, його ціна досить доступна. До того ж, в роздрібному продажі можна взяти не повну пачку, а блістер. Купити засіб можна за рецептом лікаря. Але не секрет, що багато аптек іноді просто не питають наявність даного документа в особи, яка купує препарати.

Аналоги Ревалгіну в аптечних пунктах

Препарат також випускається у вигляді розчину. Він за своїм компонентним складом унікальний, повних аналогів Ревалгіну більше немає. Однак є схожі препарати на основі метамізолу натрію з додаванням інших фармацевтичних субстанцій:

• Андипал, Андипал-нео (на основі анальгіну, дибазолу та папаверину);
• Анальдім супозиторії (з метамізолом та дифенгідраміном);
• Беналгін, Седалгін (з метамізолом натрію, кофеїном та тіаміном);
• Кофальгін (метамізол натрієва сіль плюс кофеїн-бензоат натрію);
• таблетки 5ирчатка (П’ятирчатка), Пенталгін (на основі метамізолу натрію, кофеїну-бензоату натрію, парацетамолу та фенобарбіталу);
• Андіфен IC (з бендазолм, папаверином та фенобарбіталом);
• Тетралгін (на основі метамізолу натрію, кодеїнового компонента, кофеїну та фенобарбіталу).

Чистий метамізол, як згадувалося, випускається під назвою Анальгін.