Ринофлуімуцил

ГРВІ – хвороба, при якій практично завжди закладає ніс. Подібне явище викликається густим та в’язким слизом, який збирається в носових ходах. Це велика проблема, ніж можна уявити, адже через утруднене дихання виникають супутні захворювання горлянки, пов’язані з її запаленням (фарингітні поразки). Ще одним ускладненням нежиті є синдром постназального затікання, коли кашель у хворого перетікає у хронічну форму. Уникнути всіх вищеописаних неприємностей допоможе своєчасне лікування нежиті за допомогою дієвого препарату у формі спрею. Одним з таких засобів є Ринофлуімуцил від Замбон С.п.А (Брессо, італійська провінція Мілан), що комбінує у своєму складі ацетилцистеїн C5H9NO3S (муколітик, протиоксидант) та туаміногептан сульфат C7H17N (вазоконстриктор, тобто судинозвужувальний).

Його дуже часто призначають й для лікування гаймориту. Перед його застосуванням слід обов’язково ознайомитися з інструкцією, оскільки препарат має протипоказання.

Інструкція по застосуванню Ринофлуімуцилу

Засіб від реніту, що йде у формі назо-спрея, не відрізняється будь-якою складністю під час застосування. Незалежно від захворювання, дорослим необхідно вводити по 2 дози спрею в кожну ніздрю. Процедуру повторюють не частіше, ніж 3-4 рази на добу. Слід зазначити, що одна доза ринопрепарату дорівнює одному натисканню на клапан.

Ринофлуімуцил нерідко прописують й дітям. При цьому дозування трішки відрізняється від його використання у дорослому віці. Пацієнтам, вік яких понад 2 роки, призначають одну дозу ліків 3-4 рази на день. І в першому, і в другому випадку лікування не повинне перевищувати один тиждень.

Якщо пацієнту здається, що препарат має малу ефективність та не дає необхідних результатів, то він не повинен завищувати дозування Ринофлуімуцилу до того, поки не порадився зі своїм лікарем. Це стосується й тривалості ринотерапії.

Форма випуску Ринофлуімуцил – спрей

Спрей – єдина форма випуску ринопрепарату. Іноді Ринофлуімуцил називають краплями, однак, при цьому мають на увазі саме спрей. Він являє собою муколітичний та судинозвужувальний лікарський препарат, часто використовується для місцевої обробки органів ЛОР-системи при багатьох захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Спрей виглядає, як прозора рідина, що має м’ятний та злегка сірчистий запах, що обумовлено складом противоринітного препарату.

Препарат виходить у формі спрею, щоб з його допомогою можна було лікувати дітей, починаючи від 2 років. Завдяки розпилювальній насадці цей лікарський розчин осідає на слизовій оболонці носової порожнини у вигляді дрібнодисперсного пилу – далі він не проходить. Якщо Ринофлуімуцил потраплятиме в гортань, то хворий зіткнеться з таким неприємним явищем, як подразнення горла.

Показання до застосування антибіотика Ринофлуімуцил

Багато пацієнтів, пройшовши курс лікування за допомогою Ринофлуімуцилу, залишають відгуки про препарат на просторах World Wide Web. Такі відгуки вельми корисні – вони допомагають заздалегідь визначити, наскільки ефективний той чи інший препарат. Прочитавши декілька таких відгуків про Ринофлуімуцил, можна впевнитися, що це насправді рятівний препарат, що допомагає швидко позбутися від таких хвороб, як:

• синусит;
• хронічний/вазомоторний нежить, що протікає гостро або підгостро (виділення з носа можуть бути, рідкі слизові та гнійні густі);
• гайморит (тут ринозасіб використовується в якості додаткової терапії до основного препарату, знімаючи набряк слизової оболонки носа).

Ринофлуімуцил необхідно вводити виключно у ніс.

Протипоказання до використання крапель Ринофлуімуцил

Незважаючи на те, що препарат призначений виключно для місцевого застосування, він здатний принести пацієнтові велику шкоду. Це можливо у випадках, коли хворий, нехтуючи протипоказаннями до застосування препарату, використовує його для лікування. Ліки необхідно застосовувати виключно з тієї інструкції, яку прописав лікар. Протипоказання є станами пацієнта, при яких використання протиренітного засобу може нашкодити його здоров’ю. Деякі протипоказання представляють навіть загрозу життю пацієнта, якщо він буде застосовувати “нешкідливі крапельки”. Ринофлуімуцил не можна приймати в таких випадках:

• тиреотоксикоз;
• глаукома закритокутова;
• індивідуальна нестерпність, що виникає у пацієнта в результаті дії одного чи кількох компонентів препарату;
• одночасний прийом препарату з МАО-інгібіторами та трициклічними антидепресантами.

Крім абсолютних протипоказань до застосування ринозасобу, існують й відносні – ті, при наявності яких хворий повинен застосовувати його з особливою обережністю. Це стосується таких станів:

• дитячий вік до 2 років, при якому лікування має призначатися та контролюватися педіатром;
• пацієнт стикається з досить частими епізодами екстрасистолій;
• стенокардія, що відноситься до 2-4 функціональним класам;
• підвищений артеріальний тиск;
• бронхіальна астма.

При лікуванні Ринофлуімуцилом пам’ятайте: його можна використовувати не з усіма лікарськими препаратами. Наприклад, при одночасному прийомі препарату з антигіпертонічними ліками їх дія слабшає.

Склад Ринофлуімуцилу

У складі ринопрепарата є відразу два активних компоненти – ацетилцистеїн та туаміногептана сульфат. В якості допоміжних компонентів тут виступають такі речовини, як бензалконіюхлорид, етанол, м’ятна аромадобавка, вода очищена, моносодіум фосфат NaH2PO4 та інші.

Н-ацетилцистеїн, наявний у складі ліків, виконує розріджувальну функцію що до гнійних і слизових виділень під час нежиті та гаймориту. Крім того, цей компонент має протизапальний ефект. Саме завдяки цим здібностям Н-ацетилцистеїну закладеність носа проходить значно швидше. Що стосується другого активного компонента, туаміногептана, то його дія обумовлена ​​зняттям набряку та наданням судинозвужувальних дій.

Перед початком застосування антиринітного засобу слід оцінити його склад. Виходячи з того, які речовини є в ліках, можна зрозуміти, що при його тривалому застосуванні можливе звикання. Це ще одна причина того, що Ринофлуімуцил слід приймати згідно з інструкцією.

Побічні ефекти

Перевищення прописаних доз вкрай неприпустимо, як й більш тривалий прийом препарату. В іншому випадку у пацієнта можуть виникнути проблеми у функціонуванні слизової оболонки носа та придаткових пазух, а також звикання та залежність від спрею: навіть після закінчення хвороби пацієнт змушений користуватися ним, оскільки набряк слизової оболонки носа не проходить. Крім того, в окремих випадках не виключена й поява таких побічних реакцій ринопрепарата, як:

• запалення в сальних залозах;
• проблеми з сечовипусканням;
• зайва сухість, що виникає в порожнині носа та горла;
• АГ;
• тремор;
• порушення в серцевому ритмі;
• зайва збудливість;
• алергічні реакції, що виникають на шкірних покривах.

Якщо хворий зіткнувся хоча б з одною небажаною ознакою, треба терміново припинити прийом ліків та звернутися до лікаря, якщо цього вимагає стан.

Застосовуючи Ринофлуімуцил від нежиті, гаймориту або синуситу, необхідно враховувати, що препарат після відкриття флакона має малий термін придатності. Він становить всього 20 днів. З одужанням залишок ліків необхідно викинути, тому що зберігати його до наступного лікування не можна. Якщо флакон закритий, то його термін придатності з дати виробництва становить 30 місяців. Застосовуючи прострочений препарат, пацієнт може піддати своє здоров’я серйозній небезпеці, тому що виникнення побічних реакцій в цьому випадку значно зростає

Ціна Ринофлуімуцилу

Rhinofluimucil є дорогуватим, але він не втрачає своєї популярності у швидкому лікуванні нежиті та його ускладнень. При необхідності Ринофлуімуцил можна купити практично у будь-якій аптеці. З тієї причини, що препарат відрізняється високою вартістю, він завжди є на аптечних прилавках – деяка частина пацієнтів вважає за краще доступніші аналоги препарату.

Аналоги Ринофлуімуцилу

Бувають такі ситуації, коли Ринофлуімуцил доводиться замінювати іншим препаратом, який має на організм ідентичну дію. Однак застосування обраного аналога слід починати тільки після його детального вивчення. Не зайвою буде й консультація у лікаря, через те, що багато лікарських препаратів, навіть судинозвужувальних, відрізняються певними побічними ефектами. До популярних замінників ринофлуімуцилу відносять такі лікарські препарати:

• Адріанол (Adrianol) від Здравле АТ. Потужний сербський вазоконстриктор, показаний при риніті будь-якої етіології, а також при синуситах. Нерідко Адріанол призначають і в ході підготовки до деяких процедур діагностичного характеру.
• Віброцил (Vibrocil) від Новартіс Консьюмер Хелс зі Швейцарії. Призначається дорослим пацієнтам, а також дітям від 6 років, для усунення симптомів застуди та нежиті будь-якого походження, синуситів (як гострих, так і хронічних). Vibrocil є ефективнішим препаратом, часто призначаються в комплексі з іншими засобами для лікування гострого середнього отиту. Даний замінник ринофлуімуцилу є невід’ємним при підготовці до хірургічних операцій, які проводяться в області носа.
  Перевага Vibrocil полягає в тому, що він випускається у формі гелю з Мікродозатором, яким можна користуватися для усунення сухості слизової оболонки носа. Є хорошим засобом для профілактики такого явища, як нічна закладеність носа.
• Гріппоцітрон (Grippocitron), Гріппоцітрон Ринос, Гріппоцітрон Хот Лемон від харківської фармфірми «Здоров’я». Найчастіше призначають при грипі та вірусних інфекціях, що супроводжуються нежитю, закладеністю носа, синуситом, гайморитом і т.ін. Відрізняється привабливою вартістю.
• Назол (Nazol) від флорентійського Інституту де Анжелі. Ефективний при лікуванні нежиті будь-якого походження, таких захворювань, як гайморит, фарингіт, синусит, отит середнього вуха (в комплексі з іншими ліками).
• Мілт (Milt) від київського Фармака. Представлений препарат випускається у формі назальних крапель і призначається навіть дітям, чий вік перевищує 1 рік. Мілт відрізняється високою ефективністю лікування такого сезонного риніту (сінної лихоманки). Зменшує набряк слизової оболонки носа перед і після проведення хірургічних операцій в області носа.
• Ізофра (Софартекс, Вернуйе). Це досить популярний препарат для усунення бактеріальної інфекції у верхніх дихальних шляхах. Ізофра є антибактеріальним препаратом на основі фраміцетину сульфату. Слід зазначити, що ізофра не слід застосовувати для лікування нежиті при вірусних хворобах, так як ефективність препарату в таких випадках практично ніяка. Більш того, при таких хворобах вказаний антибактеріальний препарат також пригнічує активність імунітету.
• Полідекса від Софартекса. Від ринофлуімуцилу представлений засіб відрізняється тим, що має протимікробний і протизапальний ефект. Ця властивість препарату пояснюється його складом, наявністю двох антибіотиків – неоміцину і поліміксину. З цієї причини Полідексу, як і ізофру, слід застосовувати не від закладеності носа, а від встановленої інфекції бактеріального походження.
  Санорин-аналергін (Sanorin Analergin) від Тева Чех Індасріс. Антіотечний і симпатоміметичний медикамент.

Практично всі зазначені вище замінники Ринофлуімуцилу мають більш низьку вартість, ніж оригінал. Цей факт слід враховувати тим людям, які хочуть заощадити. Крім перерахованих вище, існують й інші препарати, якими можна замінити Ринофлуімуцил – Назік (Nazic), Носолін + (Nosoline-Plus), Едем Ріно (Edem Rino), Евказолін і т.ін. Іноземні аналогові засоби:

• італійський Rinoflumil (Рінофлуміл) від тієї ж Замбон С.п.А. та з тим же ацетилцистеїном та туаміногептаном сульфатом;
• Afrin Comfort Mentollal (Афрін Комфорт Ментол) від канадсько-швейцарського Контракт Фармасьютікелз;
• Галазолін-Комбі (Galazoline-Combi) від польського MEDANA (Медана) PHARMA Spolka Akcyjna;
• Зікомб (Zycomb®) від австрійського Нікомеда.