Валокордин

Фармакологическая группа: Заспокійливі засоби, Невралгія

Классификация: N05CM

Осмотрено и одобрено 11.09.2018
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Призначення в якості седативного зілля фітопрепаратів далеко не у всіх ситуаціях є виправданим з точки зору клініки – через їх порівняно низьку біодоступність, а як наслідок й результативність. Транквілізатори, що реалізують куди більш вагомий ефект, реалізуються тільки в рецептурному відділі. Альтернативою їм став валокордин.

Валокордин – інструкція із застосування

Призначення валокордина (як в монотерапії, тобто в разі вилікування тільки 1 ЛЗ, так і в складі комплексної терапії) виправдано у всіх ситуаціях, які згадані нижче:

  • Нейроциркуляторна дистонія (НЦД або вегето-судинна дистонія – по – іншому) по нормотонічному, гіпо- або гіпер-тонічному типу. Якщо мають місце розлади виключно фізіологічної якості з боку серцево-судинної системи, але при цьому немає ніяких порушень анатомічної будови серця й судин (як варіант – симптоматична кардіалгія, синусова тахікардія). У цьому легко переконатися, провівши електрокардіограму (ЕКГ) та ліпідограму – ці інструментальні аналізи дозволять отримати впевненість у наявності або відсутності міокардичної ішемії (ІХС). Що ще цікаво – для зцілення наведеної патології валокордин також може бути застосований, оскільки він порядно пригнічує активність симптоматики, яка порядком обтяжує маніфест ІХС, проте в сукупності з валокордином доцільний прийом кардіологічних фармпрепаратів, які повинен підбирати тільки лікуючий лікар. Молодим людям в 18-20 років, схильним до перепадів САТ та ДАТ на тлі НЦД, валокордин треба мати в домашній аптечці – для них цей ЛЗ вибір номер один.
  • Гіпертонічна хвороба (ГБ) есенціального характеру. В даному випадку практикується використання валокордина як допоміжного засобу, який потенціює клінічний ефект, антигіпертензивної терапії. Та й застосовується валокордин зазвичай у гіпертоніків не планово, а у випадку неускладненого ГБ-кризису, спровокованого вираженим нервово-психічним перенапруженням. Це допомагає людині заспокоїти та нормалізувати активність його симптоматики. Відповідно, знизиться частота серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ), а значить і піде клінічна симптоматика.
  • Неврози, маніфест яких асоційований з невмотивованою дратівливістю, а також занепокоєнням та страхом. Тут не має істотного значення патогенетичний тип та походження неврозу, тому як валокордин реалізує вплив на патогенез маніфестованих розладів. В даному випадку використання валокордина актуально й в якості компонента комплексної терапевтичної схеми (адже зазвичай саме так він і призначається, в сукупності з анксиолітиками та / або транквілізаторами). Але ці всі питання розбирає тільки лікуючий лікар. В якості монотерапії валокордин може бути застосований лише у відносно сприятливих клінічних випадках.
  • Безсоння (проблема засинання, пробудження в нічний час). Людина зазвичай не може заснути через активацію нервової системи (симпатики), ефективно пригніченою валокордином. Увага – на відміну від абсолютної більшості ЛЗ, що характеризуються вираженим седативним ефектом, валокордин майже не викликає звикання, що служить одною з його найважливішою якістю. Крім того, для покупки цього фармпрепарата немає необхідності йти за рецептом до лікаря, можна купити ЛЗ при необхідності та відразу ж прийняти.
  • Стану нервово-психічного перезбудження, пов’язані з маніфестом патогенних вегетативних реакцій. Буває так, що після сильного стресу у людини не тільки зростає ЧСС, пульс та виникає тремтіння в тілі, а й «підкошуються» ноги, болить «за грудиною», паморочиться голова, а іноді й відзначаються порушення свідомості. У цій ситуації немає нічого кращого, ніж споживання валокордина – особливо якщо цифри АТ підвищенні неістотно – не більше 140-150 / 80-90 відповідно.

Відносно дозування – воно зазвичай підбирається в кожному випадку індивідуально, з урахуванням тяжкості стану пацієнта, наявності супутніх показань, використання в терапевтичній схемі інших препаратів та багатьох інших моментів. Але в переважній більшості випадків стартове дозування (або ж одноразове, тому як нечасто валокордин призначається курсами) призначається по 15-20 крапель тричі на добу. При виникненні безсоння одноразову дозу допускається самостійно збільшити (без попередньої консультації з лікарем) до 30 крапель. Приймати рішення про планове використання валокордина може тільки кардіолог або терапевт, тому як препарат має досить виражену дію на організм людини.

В принципі виключено прийняття валокордина (навіть 1-разове) в нижче наведених випадках:

  • Індивідуальна непереносимість (інакше звана як гіперчутливість) до будь-якої з субстанцій з б / г активністю, включених до складу цього ЛЗ.
  • ХНН (ниркова) і / або ХПечН (печінкова) недостатність незалежно від ступеня дисфункції фізіології.
  • Лактація (час грудного годування) та вагітність (незалежно від гестаційного терміну).
  • До 18 років.

Валокордин – склад, рецептурна форма, нюанси ефекту

Фармпрепарат під валокордин визначено як єдиний седативний ЛЗ (лікарський засіб) з клінічно важливою ефективністю, що відпускаються без рецепта від лікаря. До складу валокордина включені:

  • фенобарбітал – 18,40 мг,
  • етілбромізовалеріанат – 18,40 мг.

А також додаткові біохімічні (далі за статтею – б / г) субстанції – фітомасла, деякі потенціюючі дію (м’ятна – 1,29 мг та хмелеві масла – 0,18 мг, етил 96% – 469,75 мг, вода дистильована – 411, 97 мг), а також ад’юванти – субстанції, наявність яких можна пояснити наявною важливістю стабілізації рідинної рецептурної форми, тому що вони не реалізують відчутного впливу на фізіологічні процеси.

Акцент на те, що валокордин класифікований фармпрепарат синтетичної, тобто – штучної етіології, тому як його основні б / г активні субстанції здобуті в лабораторії. Саме завдяки цьому вдалося сформувати повноцінну доказову базу валокордина (на відміну від усіх фітозасобів, що реалізують тотожний ефект) і цей ЛЗ може бути застосований навіть без докторської консультації – при появі в цьому потреби, звичайно ж.

Всі інші фармпрепарати, які можуть бути використані за тотожними приписами, не йдуть за своєю ефективністю ні в яке порівняння з валокордином, тому як вони мають виключно рослинну сировину. Валокордин містить штучно синтезовані молекули, які впливають безпосередньо на рецептори, завдяки чому активуються резервні механізми фізіології й організмом виконується коригування на молекулярному рівні виникнувших порушень.

Валокордин – ЛЗ складного складу, цілюща дія якого пояснюється лише фармвластивостями субстанцій з доведеною б / г активністю, взятих в його склад, а саме:

  • Фенобарбітал реалізує клінічний ефект істотної седації й м’яке снодійне. Сприяє інтенсивному та порядному пригніченню збудження ЦНС (фізіологічної активності КГМ – кори головного мозку), прискорює природний процес відходження до сну.
  • Етилбромізовалеріанат забезпечує яскраво виражений седативний, снодійний та спазмолітичний вплив на ЦНС і ССС (серцево-судинну систему).

Всі інші компоненти фітопоходження  потенціюють всі згадані раніше ефекти, а також гарантують фармпрепаратам специфічний аромат та присмак.

Роздрібний продаж валокордина здійснюється виключно у флаконах-крапельницях по 20 або 50 мл; в картонній коробці – тільки 1 флакон. Використовується цей фармпрепарат тільки для ентерального прийому (тобто всередину).

Про препарат Валокордин – доксиламін

Доксиламін – це ЛЗ синтетичного характеру, активної в б / г плані субстанцією якого визначено N, N-диметил-2- [1-феніл-1- (2-піридиніл) етокси] етанамін. За фарм. класифікацією визнаний блокатором Н1-рецепторів, завдяки чому реалізується його антигістамінний ефект, а в якості снодійного ЛЗ він став застосовуватися через свої побічної дії (аналогічні димедролу). Об’єднати цю субстанцію в одному ЛЗ з валокордином – хороша ідея, тому як валокордин застосовується здебільшого як заспокійливе (седативний засіб), а не снодійне, доксиламін – навпаки. Однак деякою мірою відзначається схожість між цими двома препаратами, тому як обидва застосовні для купірування активності симптоматики (якщо валокордин безпосередньо впливає, то доксиламін – опосередковано).

Для більшого сприйняття різниці між цими 2-ма ЛЗ, потрібно дивитися за списком ситуації, при яких доцільний один з цих фармпрепаратів:

  • НДЦ по нормотонічним, гіпер- або гіпотонічним типам – актуальне використання Валокордину, тому як тут непотрібна більшою мірою стабілізація роботи серцево-судинної системи.
  • Приступ (без ускладнень) ГБ – також показаний Валокордин, тому що він дає седативний ефект.
  • Безсоння – від чого актуальне застосування доксиламіну, але потрібно взяти до уваги, що використання цього ЛЗ виправдано тільки при відсутності на наступний день потреби керувати автотранспортним ТС.

Об’єднавши якості ЛЗ в одному препараті, з’являється можливість забезпечити різноспрямований ефект.

Валокордин – «ціна спокою»

Краплі «Валокордин» визнані доступним за ціною ЛЗ. Він не набагато дорожче інших седативних препаратів рослинного характеру, але на кілька порядків краще. Так що якщо стає питання з приводу того, що застосовувати – валокордин чи корвалол (седавіт, новопассит або ж якийсь інший фармпрепарат з Седативним ефектом), вибір очевидний. Крім того, валокордин, на відміну від діазепаму, не наркотик, завжди є і безпроблемно реалізується майже усіма аптеками.


Увага!

Використання Валокордин без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.