Валокордин

Призначення в якості седативного зілля фітопрепаратів далеко не у всіх ситуаціях є виправданим з точки зору клініки – через їх порівняно низьку біодоступність, а як наслідок й результативність. Транквілізатори, що реалізують куди більш вагомий ефект, реалізуються тільки в рецептурному відділі. Альтернативою їм став валокордин.

Валокордин – інструкція із застосування

Призначення валокордина (як в монотерапії, тобто в разі вилікування тільки 1 ЛЗ, так і в складі комплексної терапії) виправдано у всіх ситуаціях, які згадані нижче:

• Нейроциркуляторна дистонія (НЦД або вегето-судинна дистонія – по – іншому) по нормотонічному, гіпо- або гіпер-тонічному типу. Якщо мають місце розлади виключно фізіологічної якості з боку серцево-судинної системи, але при цьому немає ніяких порушень анатомічної будови серця й судин (як варіант – симптоматична кардіалгія, синусова тахікардія). У цьому легко переконатися, провівши електрокардіограму (ЕКГ) та ліпідограму – ці інструментальні аналізи дозволять отримати впевненість у наявності або відсутності міокардичної ішемії (ІХС). Що ще цікаво – для зцілення наведеної патології валокордин також може бути застосований, оскільки він порядно пригнічує активність симптоматики, яка порядком обтяжує маніфест ІХС, проте в сукупності з валокордином доцільний прийом кардіологічних фармпрепаратів, які повинен підбирати тільки лікуючий лікар. Молодим людям в 18-20 років, схильним до перепадів САТ та ДАТ на тлі НЦД, валокордин треба мати в домашній аптечці – для них цей ЛЗ вибір номер один.
• Гіпертонічна хвороба (ГБ) есенціального характеру. В даному випадку практикується використання валокордина як допоміжного засобу, який потенціює клінічний ефект, антигіпертензивної терапії. Та й застосовується валокордин зазвичай у гіпертоніків не планово, а у випадку неускладненого ГБ-кризису, спровокованого вираженим нервово-психічним перенапруженням. Це допомагає людині заспокоїти та нормалізувати активність його симптоматики. Відповідно, знизиться частота серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ), а значить і піде клінічна симптоматика.
• Неврози, маніфест яких асоційований з невмотивованою дратівливістю, а також занепокоєнням та страхом. Тут не має істотного значення патогенетичний тип та походження неврозу, тому як валокордин реалізує вплив на патогенез маніфестованих розладів. В даному випадку використання валокордина актуально й в якості компонента комплексної терапевтичної схеми (адже зазвичай саме так він і призначається, в сукупності з анксиолітиками та / або транквілізаторами). Але ці всі питання розбирає тільки лікуючий лікар. В якості монотерапії валокордин може бути застосований лише у відносно сприятливих клінічних випадках.
• Безсоння (проблема засинання, пробудження в нічний час). Людина зазвичай не може заснути через активацію нервової системи (симпатики), ефективно пригніченою валокордином. Увага – на відміну від абсолютної більшості ЛЗ, що характеризуються вираженим седативним ефектом, валокордин майже не викликає звикання, що служить одною з його найважливішою якістю. Крім того, для покупки цього фармпрепарата немає необхідності йти за рецептом до лікаря, можна купити ЛЗ при необхідності та відразу ж прийняти.
• Стану нервово-психічного перезбудження, пов’язані з маніфестом патогенних вегетативних реакцій. Буває так, що після сильного стресу у людини не тільки зростає ЧСС, пульс та виникає тремтіння в тілі, а й «підкошуються» ноги, болить «за грудиною», паморочиться голова, а іноді й відзначаються порушення свідомості. У цій ситуації немає нічого кращого, ніж споживання валокордина – особливо якщо цифри АТ підвищенні неістотно – не більше 140-150 / 80-90 відповідно.

Відносно дозування – воно зазвичай підбирається в кожному випадку індивідуально, з урахуванням тяжкості стану пацієнта, наявності супутніх показань, використання в терапевтичній схемі інших препаратів та багатьох інших моментів. Але в переважній більшості випадків стартове дозування (або ж одноразове, тому як нечасто валокордин призначається курсами) призначається по 15-20 крапель тричі на добу. При виникненні безсоння одноразову дозу допускається самостійно збільшити (без попередньої консультації з лікарем) до 30 крапель. Приймати рішення про планове використання валокордина може тільки кардіолог або терапевт, тому як препарат має досить виражену дію на організм людини.

В принципі виключено прийняття валокордина (навіть 1-разове) в нижче наведених випадках:

• Індивідуальна непереносимість (інакше звана як гіперчутливість) до будь-якої з субстанцій з б / г активністю, включених до складу цього ЛЗ.
• ХНН (ниркова) і / або ХПечН (печінкова) недостатність незалежно від ступеня дисфункції фізіології.
• Лактація (час грудного годування) та вагітність (незалежно від гестаційного терміну).
• До 18 років.

Валокордин – склад, рецептурна форма, нюанси ефекту

Фармпрепарат під валокордин визначено як єдиний седативний ЛЗ (лікарський засіб) з клінічно важливою ефективністю, що відпускаються без рецепта від лікаря. До складу валокордина включені:

• фенобарбітал – 18,40 мг,
• етілбромізовалеріанат – 18,40 мг.

А також додаткові біохімічні (далі за статтею – б / г) субстанції – фітомасла, деякі потенціюючі дію (м’ятна – 1,29 мг та хмелеві масла – 0,18 мг, етил 96% – 469,75 мг, вода дистильована – 411, 97 мг), а також ад’юванти – субстанції, наявність яких можна пояснити наявною важливістю стабілізації рідинної рецептурної форми, тому що вони не реалізують відчутного впливу на фізіологічні процеси.

Акцент на те, що валокордин класифікований фармпрепарат синтетичної, тобто – штучної етіології, тому як його основні б / г активні субстанції здобуті в лабораторії. Саме завдяки цьому вдалося сформувати повноцінну доказову базу валокордина (на відміну від усіх фітозасобів, що реалізують тотожний ефект) і цей ЛЗ може бути застосований навіть без докторської консультації – при появі в цьому потреби, звичайно ж.

Всі інші фармпрепарати, які можуть бути використані за тотожними приписами, не йдуть за своєю ефективністю ні в яке порівняння з валокордином, тому як вони мають виключно рослинну сировину. Валокордин містить штучно синтезовані молекули, які впливають безпосередньо на рецептори, завдяки чому активуються резервні механізми фізіології й організмом виконується коригування на молекулярному рівні виникнувших порушень.

Валокордин – ЛЗ складного складу, цілюща дія якого пояснюється лише фармвластивостями субстанцій з доведеною б / г активністю, взятих в його склад, а саме:

• Фенобарбітал реалізує клінічний ефект істотної седації й м’яке снодійне. Сприяє інтенсивному та порядному пригніченню збудження ЦНС (фізіологічної активності КГМ – кори головного мозку), прискорює природний процес відходження до сну.
• Етилбромізовалеріанат забезпечує яскраво виражений седативний, снодійний та спазмолітичний вплив на ЦНС і ССС (серцево-судинну систему).

Всі інші компоненти фітопоходження  потенціюють всі згадані раніше ефекти, а також гарантують фармпрепаратам специфічний аромат та присмак.

Роздрібний продаж валокордина здійснюється виключно у флаконах-крапельницях по 20 або 50 мл; в картонній коробці – тільки 1 флакон. Використовується цей фармпрепарат тільки для ентерального прийому (тобто всередину).

Про препарат Валокордин – доксиламін

Доксиламін – це ЛЗ синтетичного характеру, активної в б / г плані субстанцією якого визначено N, N-диметил-2- [1-феніл-1- (2-піридиніл) етокси] етанамін. За фарм. класифікацією визнаний блокатором Н1-рецепторів, завдяки чому реалізується його антигістамінний ефект, а в якості снодійного ЛЗ він став застосовуватися через свої побічної дії (аналогічні димедролу). Об’єднати цю субстанцію в одному ЛЗ з валокордином – хороша ідея, тому як валокордин застосовується здебільшого як заспокійливе (седативний засіб), а не снодійне, доксиламін – навпаки. Однак деякою мірою відзначається схожість між цими двома препаратами, тому як обидва застосовні для купірування активності симптоматики (якщо валокордин безпосередньо впливає, то доксиламін – опосередковано).

Для більшого сприйняття різниці між цими 2-ма ЛЗ, потрібно дивитися за списком ситуації, при яких доцільний один з цих фармпрепаратів:

• НДЦ по нормотонічним, гіпер- або гіпотонічним типам – актуальне використання Валокордину, тому як тут непотрібна більшою мірою стабілізація роботи серцево-судинної системи.
• Приступ (без ускладнень) ГБ – також показаний Валокордин, тому що він дає седативний ефект.
• Безсоння – від чого актуальне застосування доксиламіну, але потрібно взяти до уваги, що використання цього ЛЗ виправдано тільки при відсутності на наступний день потреби керувати автотранспортним ТС.

Об’єднавши якості ЛЗ в одному препараті, з’являється можливість забезпечити різноспрямований ефект.

Валокордин – «ціна спокою»

Краплі «Валокордин» визнані доступним за ціною ЛЗ. Він не набагато дорожче інших седативних препаратів рослинного характеру, але на кілька порядків краще. Так що якщо стає питання з приводу того, що застосовувати – валокордин чи корвалол (седавіт, новопассит або ж якийсь інший фармпрепарат з Седативним ефектом), вибір очевидний. Крім того, валокордин, на відміну від діазепаму, не наркотик, завжди є і безпроблемно реалізується майже усіма аптеками.