Ванкоміцин

Інфекції тяжкого перебігу несуть загрозу ускладнень, якщо правильно не проводити терапію. Під правильним лікуванням мається на увазі використання досить сильних препаратів, а зокрема – антибіотиків. Такі засоби підбирають, в залежності від того, який саме збудник став причиною хвороби, що визначається лабораторним шляхом. Ванкоміцин – перевірений антибактеріальний засіб, що застосовується при важких інфекціях у людей різного віку. Самостійно Ванкоміцин застосовувати не варто, оскільки даний антибіотик має протипоказання до застосування.

Інструкція по застосуванню Ванкоміцину

Опис та склад. Ванкоміцін (Vancomуcin) відноситься до антибіотиків, а саме – до трициклічних-глікопeптидних антибактеріальних засобів (tricyclici Actinomycetes antibiotices). Він впливає антибактерицидно на мікробний поділ, тим саме люто сприяє знищенню мікробів. Дана група глікопептидних антибіотиків включає в себе кілька підвидів препаратів, які борються з серйозними інфекційними хворобами тяжкого перебігу.

Головною речовиною, яка присутня в складі глікопептидного препарату Vancomуcin, є антибіотик ванкоміцин. Потрібно сказати, що кoнкретний механізм його впливу на організм залежить від часу прийому антибіотика та його всмоктування в організм. По відношенню до ентерококів часто виникає придбана резистентність до впливу глікопептидних антибактеріальних засобів.

Ванкоміциномісткий засіб активно діє проти грампoзитивних бактерій. До таких належать стрептококи та стафілококи (Neiseria, staphylococci), а також ентерококи (enterococci), пневмококи (pneumococci), клостридії (Clostridia) та дифтероїди (diphtheroids). Якщо говорити про грамнегативні бактерії, то вони абсолютно резистентні по відношенню до ванкоміцину, тобто, на ці бактерії антибіотик не подіє ні в якій мірі.

Ванкоміциновий глікопептидний засіб випускається у вигляді ампул – вони вводяться внутрішньовенно та за допомогою крапельниці. Спосіб потрапляння ванкоміцину в організм залежить від ступеня тяжкості хвороби, а також від переносимості антибіотика.

Показання до застосування. Ванкоміциновий глікопептидний засіб застосовується для терапії важких інфекцій, які не піддаються лікуванню іншими антибактеріальними препаратами. До таких засобів, які можуть супроводжуватися повною безрезультативністю під час застосування, відносяться пеніциліни та цефалoспорини (penicillin, cephalosporins). Також ванкоміциновий глікопептидний засіб може призначатися в тих випадках, коли вищезгадані антибіотики погано переносяться пацієнтом.

Ванкоміциномісткий препарат призначається:

• При інфекціях кісткової тканини, які характеризуються, як остеомеліт (OSTEOMYELITUS);
• При ендокардиті (ENDOCARDITIUS);
• Під час лікування пневмонії (peripleumonicuis);
• При сепсисі (SEPSISY communia);
• У терапії інфекцій ЦНС (Infectioneys systematici nervosies);
• При інфекціях, що вражають м’які тканини (molliser TEXTUIS infectioneys);
• При псевдомембранному коліті (pseudomembranoys colities).

Якщо в цьому є необхідність, то ванкоміциновий засіб застосовують разом з іншими глікопептидними антимікробними засобами, адже така взаємодія допоможе побороти шкідливі мікрoорганізми з ще більшою силою та швидкістю. В подавляючих випадках ця практика застосовується по відношенню до такого захворювання, як ендокардит, а особливо – бактеріальний, який здатний проявитися в післяопераційний період через відсутність його профілактики.

Інструкція по застосуванню. Ванкоміциновий засіб застосовується у той спосіб, який передбачається формою випуску – ліофілізатoм для приготування розчину.

Ванкоміциновий глікопептидний розчин після розведення застосовується тільки за допомогою повільного інфузійного або внутрішньовенного введення, при цьому крапельниця повинна бути налаштована на 10 мг / хв протягом як мінімум години. Попередньо глікопептидний засіб розчиняється фізрозчином або розчином,  що містить глюкозовмістний розчин для ін’єкцій – 100 мг на 500 мг або, відповідно, 200 мл на 1000 мг. Внутрішньом’язове введення трициклічно-глікопептидного ванкоміцинового розчину неприпустимо, оскільки видова ін’єкція буде супроводжуватися сильним болем, а також можливим некрозом тканин радіально уколу.

Пацієнтам, прийом рідини яким з деяких причин обмежений, не варто збільшувати такі концентрації глікопептидних антибіотиків, як 500 мг на 50 мл або 1000 мг на 100 мл. В іншому випадку можливі прояви інфузійних побічних явищ від ванкоміцинового засобу. Разом з тим, варто також зазначити, що подібні інфузійні побічні ефекти можливі при будь-якій швидкості та концентрації крапельного введення глікопептидного ванкоміцинового антибіотика.

Ванкоміциновий антибіотик застосовується також й дітям від 1 місяця, при цьому необхідно добре стежити за введеною глікопептидною дозою. Дорослим та дітям від 12 років призначають добову дозу для внутрішньовенного введення глікопептидного препарату 2000мг – кожні 6 год вводиться 500 мг або ж 1000 мг кожні 12 годин. Пацієнтам дитячого віку від 1 місяця й до 12 років призначають ванкоміциновий препарат в дозі 10 мг / кг кожні 6 годин.

При лікуванні псевдомембранoзного коліту глікопептидний ванкоміциновий ліoфілізат розчиняється й приймається всередину в тих дозах, які призначаються лікарем.

Ванкоміцин у вигляді ампул та таблеток

Ванкоміциновий антибіотик випускається у формі ліофілізату, з якого потім готують розчин в потрібних концентраціях. А ось в таблетках він не випускається, тому що ця форма випуску не здатна забезпечити достатнім антибактеріальним ефектом при лікуванні серйозних важких інфекцій. Тому це стовідсоткова помилкова омана, що глікопептидний Vancomуcin випускається у вигляді таблеток.

Глікопептидний ванкоміциновий ліофілізат випускається в ампулах (флаконах), куди згодом додається фізрозчин 0,9% або розчин глюкози для ін’єкцій 5%. До складу однієї ампули входить 500 мг або 1000 мг ванкоміцину гідрохлориду. Порошок в ампулі-флаконі має білявий колір, іноді допускається присутність рожевого відтінку. Застосовується виключно в стаціонарних умовах, оскількі важкі інфекції, нерідко несуть загрозу навіть для життя пацієнта, лікуються тільки в лікарні, а не в домашніх умовах. Справа в тому, що досвідчені лікарі знають все про введення глікопептидного ліофілізату й зможуть забезпечити цілодобовий контроль за станом пацієнта, який може бути навіть дуже важким.

Яка ціна Ванкоміцину сьогодні?

Ванкоміциновий антибіотик, який продається тільки за рецептом (Україна), випускається декількома виробниками. Відповідно, ціна глікопептидного препарату може дещо відрізнятися, особливо це може бути помітно, якщо відвідати кілька аптек. Для більшості пацієнтів ванкоміциновий засіб, звичайно, дороговатий, однак, для лікування серйозних інфекцій, які загрожують життю, іншого вибору часто не існує.

Купити ванкоміциновий антибіотик можна прямо в аптечному пункті, який знаходиться на території лікарні. Але зазвичай ціни препаратів в такому роді аптеках завищені. У багатьох містах, таких як Київ, Дніпро, Харків та інших можна забронювати лікарські засоби на сайті або замовити їх доставку в потрібне місце.

Аналоги антибіотика Ванкоміцину

Як і будь-який засіб, глікопептидний Vancomуcin має антибактеріостатичні аналоги. Ними можна замінювати ванкоміциновий засіб, якщо виникає така гостра необхідність. Підбір глікопептидних аналогів повинен проводитися разом з лікарем й ні в якому разі не самостійно. Ванкоміциновий антибіотик можна замінити на:

• Vancadycine (Ванкадіцин);
• Vanco (Ванко);
• Vancogen (Ванкоген);
• Vancolon (Ванколон);
• Vancomek (Ванкомек);
• Licovanum (Лікованум);
• Tancofeto (Танкофето);
• Edicyne (Едіцин);
• Glyteic (Глітейк);
• Norteic (Нортеік);
• Targocide (Таргоцид);
• Teico (Тейко);
• Teicoplanin (Тейкопланін);
• Teynin (Тейнін).