Віброцил

Закладеність носових пазух, а також виділення з носа – неприємні симптоми риніту. Причиною запалення слизової оболонки носа може стати як бактеріальна або вірусна інфекція, так й алергічні реакції на всілякі подразники. Для успішної боротьби з нежиттю існує безліч різних лікарських засобів. У цій статті ви дізнаєтеся про один з таких препаратів, який називається Віброцил. Ми розглянемо його різновиди, інструкцію по застосуванню, а також розповімо про альтернативні засоби для усунення симптомів нежитю.

Інструкція Віброцилу: фармакологічні властивості, побічні реакції, передозування

Для лікування риніту різної етіології існує кілька різновидів лікарських засобів:

• Гомеопатичні: Лімфоміозот, Афлубін, Енгістол, Коризалія та ін.
• Судинозвужувальні: Риназолін, Називін, Отривін, Нафтизин та ін.
• Препарати комплексної дії проти всіх симптомів застуди: Ефералган, Фервекс, Антигрипін.

Віброцил входить в групу судинозвужувальних медичних препаратів.

Медикамент має три форми випуску:

• Спрей назальний;
• Краплі назальні;
• Назальний гель – прозора субстанція блідо-жовтого кольору (або безбарвна), випускається в алюмінієвих тубах по 12 г. Рекомендовано приймати перед сном для полегшення дихання при утворенні сухих кірочок у носі. Ця лікарська форма Віброцилу протипоказана дітям до 6 років.

Фармакологічна група: протиконгестивний засіб. 

Фармакологічні властивості та фармакокінетика всіх форм препарату однакові. Це комбінований протиалергічний судинозвужувальний засіб, до складу якого входять дві активни речовини:

• Диметиндену малеат – чинить протиалергічну дію, блокуючи гістамінові Н-1 рецептори, які не знижує активність миготливого епітелію. Виводиться з організму за 6 годин.
• Фенілефрин – симпатоміметична речовина, стимулююча альфа (1) -адренорецептори, що знаходяться у венозних судинах слизової носа. Знімає набряк слизової носових ходів та придаткових пазух. Виводиться з організму за 2,5 години.

Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, консервант (хлорид бензалконію) фосфат динатрію безводний, сорбітол, екстракт лаванди детерпеновий, очищена вода.

За рахунок дії активних компонентів порожнину носа звільняється від бактерій та вірусів, а також пилу, алергенів, лейкоцитів та їх продуктів розпаду.

Показання до застосування Віброцилу наступні:

• хронічний, вазомоторний та гострий риніт бактеріальної іта вірусної етіології;
• риніт як алергічна реакція (у тому числі сінна лихоманка);
• симптоматичне лікування простудних захворювань, яким супроводить закладеність носа;
• хронічний та гострий гайморит й інші прояви синуситу;
• гострий отит середнього вуха (в комплексі з іншими препаратами).

Також використовується в період підготовки до діагностичного або лікувального оперативного втручання на ЛОР-органах, а також для зняття набряклості в післяопераційний період.

Ліки протипоказані до застосування при:

• Атрофічному риніті;
• Закритокутовій глаукомі;
• Підвищеній чутливості до компонентів ліків.

Будь-яка лікарська форма препарату не рекомендована до використання одночасно з прийомом інгібіторів моноаміноксидази, а також протягом 14 днів після їх відміни.

Пацієнтам з наявністю аденоми передміхурової залози, серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, епілепсії, захворювань щитовидної залози, при запамороченні та безсонні варто застосовувати з обережністю.

Що стосується прийому під час вагітності та грудного вигодовування – Віброцил приймати не рекомендується щоб уникнути системного судинозвужувального ефекту. У гострих випадках препарат призначається лікарем після зіставлення ризиків для плоду та корисної дії медикаменту на здоров’я матері, наприклад, при сильній закладеності носа матері для запобігання розвитку гіпоксії плода.

Побічної дії від прийому Віброцилу практично немає. У рідкісних випадках може відчуватися свербіж та печіння у порожнині носа та сухість.

При передозуванні лікарським засобом дуже рідко можна спостерігати у пацієнтів такі ознаки:

• артеріальна гіпертензія;
• запаморочення;
• підвищена втома;
• прискорене серцебиття;
• збуджений стан;
• безсоння;
• болі у животі;
• блідість покривів шкіри та слизових оболонок.

При виникненні вищеописаних симптомів потрібно прийняти активоване вугілля або інші сучасні сорбенти, запивши великою кількістю води. В окремих випадках необхідний прийом проносних засобів. Специфічного антидоту на даний момент не існує.

Взаємодія з такими лікарськими препаратами, як інгібітори МАО, а також з трициклічними антидепресантами та бета-адреноблокаторами заборонено.

Віброцил не впливає на здатність керувати автотранспортом та іншими складними механізмами, а також не дає седативного ефекту.

Тривалість прийому не повинна перевищувати тиждень. Тривалий прийом лікарського препарату може викликати звикання організму, яке проявляється постійним набряком слизової до введення кожної нової дози ліків. Якщо протягом семи днів у хворого не спостерігається поліпшення, варто звернутися в лікарню за отриманням необхідного лікування.

Перед використанням Віброцилу слід очистити порожнину носа від слизу. Для цього необхідно промити ходи носа будь-яким сольовим розчином. Підійде як розчин, приготований в домашніх умовах з половини чайної ложки солі та склянки води, так й спеціальний лікарський препарат, куплений в аптеці. До таких засобів відносяться Аква Маріс, Хьюмер, Аквалор, Фізіомер та ін.

Також для промивання можна використовувати відвар лікарських трав: мати-й-мачухи, ромашки, шавлії або будь-якої трави, що надає протизапальну дію.

Відпускається з аптек без рецепта.

Краплі Віброцил – як використовувати

Краплі Віброцил випускаються у флаконі з темного скла з кришкою-піпеткою, 15 мл та являють собою безбарвний або блідо-жовтий прозорий розчин з лавандовим ароматом.

Краплі у ніс – єдина лікарська форма препарату, яка може використовуватися як для усунення закладеності носа у дорослої людини, так й у дітей до досягненні віку шести років. Провідні педіатри, у тому числі Комаровський Є.О., рекомендують використання Віброцил в краплях для лікування нежиті у грудних малюків, якщо він заважає дитині нормально смоктати материнське молоко або мати повноцінний сон. Але в кожному конкретному випадку перед використанням крапель необхідно порадитися з педіатром.

Дозування в залежності від віку:

• Грудничкам до 1 року – по 1 краплі в кожну ніздрю перед годуванням;
• Дітям до 6 років – по 1-12 краплі в кожну ніздрю;
• Дорослим та дітям старше 6 років – 3-4 краплі в кожну ніздрю;
• Закапувати Віброцил можна не більше 4 разів за добу.

Після очищення верхніх дихальних шляхів слід закинути голову та закапати ліки. Тривати голову у такому положенні потрібно ще близько 15-20 секунд.

Для лікування отиту краплі застосовуються в комплексі з іншими медикаментами спрямованої дії. Однак їх не потрібно закопувати безпосередньо у вуха, а слід використовувати так само, як й при нежиті. Ефект від виброцил обумовлюється тим, що порожнина носа повідомляється з середнім вухом. Отже, при введенні медикаменту в носові ходи набряклість спадає, а викликаний ним тиск у вусі зникає.

Зберігати краплі необхідно при температурі, що не перевищує 30 градусів не більше 3 років.

Віброцил спрей – особливості застосування

Віброцил у вигляді спрея вважається найбільш ефективною лікарською формою, адже завдяки флакону з розпилювачем, при натисканні ліки рівномірно розподіляється по носовій порожнини. У зв’язку з цим усунення набряку та полегшення дихання настає швидше, ніж при використанні крапель.

Спосіб застосування та дози:

• Дорослим та дітям від шести років слід робити 1-2 вприскування у ніс не більше 4 разів на добу.
• Розпилювач необхідно тримати у вертикальному положенні, вводячи наконечник в порожнину носа. Після чого коротким різким натисканням зробити впорскування та зробити невеликий вдих носом.
• Спрей заборонено приймати дітям, які не досягли шестирічного віку, тому що засіб під час використання виводиться під тиском, а у малюків поблизу носових ходів розташовуються слухові труби. Виходячи з цього можливе попадання в область вух слизу, зараженої вірусами та як наслідок – виникнення гострого отиту.
• Зберігати спрей необхідно терміном не більше 2 років при температурі не вище 25 градусів.

Аналоги Віброцилу, а також ціна на медикамент

Скільки коштує та чи є інша форма медикаменту в найближчих аптеках краще дізнаватися по телефону або особисто, тому що ціна на Віброцил може серйозно відрізнятися в залежності від регіону продажу, а також від лікарської форми.

Засіб належить до середньої цінової категорії. Найдешевше буде придбати ліки в краплях, на спрей же навпаки, ціна значно вища.

Існує досить багато інтернет-аптек, які пропонують препарати за нижчою вартістю, ніж в стаціонарних аптеках. Деякі з них можуть запропонувати безкоштовну доставку, що дуже зручно та економить час та кошти.

Різні аналоги Віброцилу мають відмінності за складом, більшість з них надає лише судинозвужувальну дію. Від того, до якої групи назальних деконгестантів препарат відноситься, залежить тривалість ефекту від дії активної речовини.

Всього виділяють 4 групи:

1. На основі фенілефрину: Віброцил, Назол бебі. Ефект настає через 5-10 хвилин та зберігається наступні 3-4 години.
2. На основі оксиметазоліну: Називін, Назол, Риназолін. Дія таких медикаментів відчувається протягом 8-10 годин.
3. На основі ксилометазоліну: Галазолін, Отривін, Ксимелін. Полегшують носове дихання до 7-8 годин.
4. На основі нафазоліну: Санорин, Нафтизин. Використання таких препаратів дозволяє вільно дихати через ніс від 4 до 6 годин.

Всі ці засоби полегшують дихання та знімають закладеність носа. Однак у більшості цих медикаментів відсутня активна речовина, що блокує гістамінові рецептори при алергічній нежиті, відповідно, усунути виділення слизу за допомогою цих медикаментів не вдасться.

Препарати, які повністю збігаються за складом та своєю дією – Грипоцитрон Риніс та Алергомакс. Вони надають точно такий же ефект, як й Віброцил, але його вартість у півтора-два рази нижча.

Слід пам’ятати, що назальні спреї, гелі та краплі слід застосовувати тільки в період протікання захворювання та ні в якому разі не використовувати в якості профілактичних заходів. Оскільки це може привести до медикаментозного риніту, тобто збереження набряку слизової навіть після усунення причин захворювання.