Вінпоцетин

Вінпоцетин – це дієвий лікарський препарат, який застосовується безпосередньо при хворобах мозкового кровообігу. Його використовують в лікуванні цілого списку захворювань, які пов’язані з мозковим кровообігом. Крім того, Вінпоцетин вельми активно використовується й в інших медичних галузях, де показує відмінні результати лікування.

Інструкція по застосуванню Вінпоцетину

Прийом препарату обумовлений поступовим збільшенням добової дози. У лікуванні більшості хвороб перші два дні необхідно приймати Вінпоцетин 15 мг на добу, розділивши на 3 прийоми по 5 мг (що відповідає 1 таблетці). Якщо потрібно, то добова доза препарату може збільшитися до 20-30 мг. Тривалість курсу лікування повинен визначати лікар, виходячи зі стану хворого та виду захворювання, яким він страждає. Найбільш часто ліки приймають протягом 3 місяців.

В інструкції із застосування препарату сказано, що його можна застосовувати виключно особам, які вже досягли 18-річного віку. Тобто, дітям Вінпоцетин заборонений.

Незважаючи на це, вказаний медикаментозний засіб все ж призначають пацієнтам дитячого віку для лікування різних недуг, де він показує непогані результати. Вінпоцетин включають й в схему лікування новонароджених та немовлят, які страждають на перинатальну енцефалопатію. Якщо говорити про дітей більш старшого віку, то їм препарат призначають для відновлення після ЧМТ та при розумовій відсталості. Дозування препарату безпосередньо у дитячому віці встановлюється індивідуально, де до уваги обов’язково береться недуга, яку необхідно лікувати за допомогою ефективного Вінпоцетину.

Якщо у пацієнта є деякі проблеми з нирками або печінкою, то дозування препарату у такому випадку міняти не варто. Окремої уваги потребує застосування ліків при вираженій нирковій або печінковій недостатності, де вони повинни бути вкрай обережними у застосуванні. У деяких випадках Вінпоцетин замінюють іншим лікарським засобом.

При завершенні лікування за допомогою Вінпоцетину, незалежно від причини його застосування, препарат слід відміняти поступово. Для цього дозування необхідно зменшувати. Різке припинення прийому ліків вкрай не рекомендовано.

Вінпоцетин у формі таблеток

Однією з форм випуску зазначеного медикаментозного препарату є таблетки. У кожній таблетці є 5 мг активної речовини, у ролі якої виступає Вінпоцетин. Допоміжними компонентами є такі речовини, як картопляний крохмаль, тальк, лактоза та ін. Таблетки мають білий колір та стандартну форму для ліків у цьому виді. Таблетки призначені виключно для внутрішнього прийому під час лікування різних хвороб.

Беручи Вінпоцетин у таблетованій або іншій лікарській формі, слід пам’ятати, що застосування будь-якого іншого препарату паралельно має суворо контролюватися медичним фахівцем. Наприклад, оральні контрацептиви безпосередньо комбінованого типу, антибактеріальні засоби макролідної групи, а також засоби, що застосовуються для боротьби з мікробами, здатні у кілька разів збільшити вираженість впливу Вінпоцетину. Разом з цим у рази збільшується й ймовірність появи небажаних та не завжди безпечних побічних ефектів. Якщо говорити про одночасне застосування Вінпоцетину разом з протисудомними препаратами, то тут все відбувається навпаки – вираженість ефекту зазначеного препарату дещо зменшується.

Якщо пацієнту життєво необхідно приймати препарати центральної нервової дії, то лікування за допомогою Вінпоцетину має бути дуже обережним. Це стосується й тих засобів, які характеризуються, як протиаритмічні та антикоагулянтні.

Вінпоцетин Форте

Вінпоцетин з приставкою Форте – це той же самий Вінпоцетин, однак, він має інше дозування активного компонента. У складі однієї таблетці є вже не 5, а 10 мг діючої речовини. Що стосується інших складових препарату, то вони такі ж, як й в стандартному Вінпоцетині.

Вінпоцетин в зазначеному дозуванні застосовується у випадках, коли в лікуванні того чи іншого захворювання потрібний прийом підвищених доз препарату. Завдяки тому, що посередині кожної таблетки є розділова ризка, є можливість приймати й більш низькі дози ліків. Йдеться про ті випадки, коли одноразовий прийом препарату не повинен перевищувати 5 мг – для цього таблетку 10 мг потрібно розділити навпіл.

Вінпоцетин у формі ампул

Ця форма випуску лікарського препарату передбачає його внутрішньовенне або внутрішньовенно-крапельне введення. Другий варіант більше призначений для лікування захворювань безпосередньо у гострій фазі. В одній ампулі міститься 10 мг активної речовини.

На самому початку лікування добова доза повинна становити 20 мг препарату, який перед введенням необхідно розчинити в 500-1000 мл розчину для інфузій. Якщо вага пацієнта становить приблизно 70 кг, то в такому випадку йому можна застосовувати 50 мг препарату на добу. У разі, якщо протягом перших днів у пацієнта не виникли реакції непереносимості або поганої переносимості Вінпоцетину, дозу піднімають до 1 мг на 1 кг маси тіла пацієнта. При цьому курс лікування повинен становити від 10 до 14 днів.

Після того, як стан пацієнта значно покращився після необхідного прийому препарату, лікування слід продовжувати за допомогою таблеток. Терапія при цьому повинна бути тривалою.

Якщо пацієнт переніс геморагічний інсульт, то застосування препарату у такому випадку має розпочатися тільки після часткового зникнення гострих симптомів хвороби. Це стосується не тільки парентерального введення, а й прийому препарату у таблетованій формі.

Показання до застосування

Як було заявлено раніше, Вінпоцетин, завдяки своїм широким можливостям, застосовується відразу у декількох галузях медицини. Зокрема, це стосується неврології, офтальмології та отоларингології.

Неврологія. Тут медикамент застосовують в лікуванні цереброваскулярної патології, яка може мати різні форми. Це стосується важкого стану пацієнта, недавно пережитого інсульту, а також судинної деменції, вертебробазилярної недостатності.

За допомогою Вінпоцетину різні симптоми цереброваскулярної патології значно зменшуються. Йдеться про симптоми психічного та неврологічного характеру.

Офтальмологія. У цій галузі препарат показує неймовірну ефективність під час лікування хронічних захворювань безпосередньо судинної оболонки, а також сітківки ока.

Отоларингологія. Препарат нерідко призначають для лікування старечої приглухуватості. Крім того, він здатний вилікувати й поразки слуху в результаті токсичного або шумового впливу. Не менш ефективним Вінпоцетин вважається в лікуванні шуму у вухах, що виник з різних причин.

Крім того, Вінпоцетин застосовується при ДЦП та дитячій розумовій відсталості, про що було зазначено раніше. У будь-якому з перерахованих вище випадків призначенням препарату повинен займатися виключно досвідчений лікар, який оглянув хворого та склав картину хвороби.

Протипоказання

Перед призначенням препарату лікар повинен поставити хворого до відома про те, що Вінпоцетин має деякі протипоказання. Якщо фахівець не розповів про протипоказання, то про це необхідно дізнатися самостійно – це допоможе уникнути багатьох побічних явищ у процесі лікування.

Ліки не можна приймати тим пацієнтам, які перебувають у гострій фазі інсульту геморагічного типу, а також страждають на виражені аритмії. Особливу увагу слід приділити й такому моменту, як виникнення реакцій гіперчутливості після застосування Вінпоцетину. Якщо хворий раніше стикався з такими реакціями, то подальше застосування препарату йому строго протипоказано.

Ще одним протипоказанням до застосування зазначеного лікарського засобу є вагітність та грудне вигодовування. Річ у тому, що в першому випадку активна речовина може викликати плацентарну кровотечу та навіть мимовільний аборт. Що стосується застосування ліків під час лактації, то на період лікування дитину слід перевести на штучну суміш.

Ціна Вінпоцетину

Популярність Вінпоцетину обумовлена ​​не тільки відмінною результативністю під час лікування хвороб, але й цілком доступною ціною. Більш того, зазначений препарат є одним з найдешевших, якщо порівнювати безпосередньо з аналогами. При цьому купити Вінпоцетин у потрібній пацієнтові формі можна в будь-якій аптеці міста.

Аналоги Вінпоцетину

Деякі ситуації вимагають термінової заміни Вінпоцетину іншими препаратами максимально схожого дії. До того ж, незважаючи на дієвість ліків, іноді пацієнти починають шукати його аналоги. Однією з найбільш поширених причин такого явища можна назвати економічну мету. Тобто, пацієнти намагаються знайти більш дешевий препарат для лікування захворювань нервової системи. Найбільш відомими аналогами Вінпоцетину є такі засоби:

• Гліцин. Цей препарат представляє ту ж фармакологічну підгрупу, що й Вінпоцетин. Їх відмінність полягає у складі, а також дозуванні активного компонента у ньому. Гліцин випускається безпосередньо в таблетованій формі. Безліч показань до застосування Гліцину збігаються з Вінпоцетином, однак, відмінності у складі передбачають й інші протипоказання. Вартість Гліцину є нижчою, якщо порівнювати безпосередньо з Вінпоцетином.
• Корсавін. Вироблений на основі такого чинного компонента, як вінпоцетин. На відміну від оригіналу, в одній таблетці Корсавіну є 10 мг активної речовини. Зазначений засіб часто застосовується у лікуванні неврологічних захворювань, а також в офтальмології.
• Кавінтон. Цей аналог істотно дорожче оригіналу, незважаючи на те, що вони мають практично ідентичний склад. Кавінтон призначають для лікування атеросклерозу головного мозку, а також безлічі інших захворювань.
• Комбітропіл. У його складі є відразу два активних компоненти – пірацетам та цинаризин у різних дозуваннях. Надає на організм хворого антигіпоксичну дію, завдяки чому застосовується безпосередньо для поліпшення мозкового кровообігу. Крім того, Комбітропіл має ноотропний та судинорозширювальний ефект. Препарат показує хороші результати лікування депресивних станів, порушень пам’яті та уваги. Випускається у формі капсул.
• Телектол. Форма випуску препарату – таблетки, що мають ідентичну оригіналу активну речовину. Отже, показання, протипоказання та побічні ефекти Телектолу практично відповідають Вінпоцетину. Головна відмінність між цими препаратами полягає у ціні – Телектол трохи дорожче Вінпоцетину.

Від чого б лікар не призначив Вінпоцетин, його заміну не рекомендується здійснювати самостійно, не звертаючись до фахівця. Особливо це стосується тих випадків, коли аналог препарату має іншу діючу речовину.