Амітриптилін

Рано чи пізно сучасна людина може зіткнутися з необхідністю придбання антидепресантів, які дозволять йому стабілізувати його психоемоційний стан. Ці препарати спеціально створені, щоб піднімати пригнічений настрій, витягати пацієнтів із затяжної депресії та створювати позитивний в емоційному плані фон.

Амітриптилін – один з найпотужніших психотропів, який широко використовується в клінічній практиці. Його активний компонент наділений декількома типами терапевтичної дії, зокрема, надає на організм пацієнта седативні, антибулемічні та антиневралгічні ефекти. Крім цього, у лікарського засобу зазначаються виражені противиразкові властивості. Ліки допомагають побороти величезну кількість психічних захворювань, серед яких нетримання сечі в нічний час, депресивні стани різного генезу, надмірна тривожність, фобії та панічні атаки.

Інструкція по застосуванню лікарського засобу та його фармакологічні властивості

Психотропи є антидепресантом першого покоління з розряду неселективних удержувачів поглинання однотипних амінів нейронами. Препарат володіє вираженим заспокійливим ефектом, покращує настрій та активізує психіку людини. Механізм його дії побудований на здатності головної діючої речовини пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та катехоламінових з’єднань в ЦНС. Крім цього, медикаментозна форма проявляє протигістамінну на периферії та адреноблокуючу дію, за рахунок якого й реалізується його головний терапевтичний ефект, який розвивається протягом 15-28 днів після початку курсу.

Речовина легко проходить гепатоенцефалічний бар’єр. Препарат розщеплюється печінкою з утворенням активних форм метаболітів. Період його напіввиведення з плазми становить від 15 до 60 годин. Виділення нирками знаходиться на рівні 75%, частково речовина залишає організм з жовчю. Остаточне виведення відбувається протягом 1-2 тижнів. Антидепресант проникає крізь плаценту та виділяється в грудне молоко у високих концентраціях, тому його прийом заборонений вагітним жінкам й в період лактації.

Застосування препарату доцільно в наступних клінічних випадках:

• депресивні стани різного походження;
• інволюційні психічні порушення;
• реактивні депресії;
• патологічна меланхолія;
• іпохондрія;
• гострий розлад психіки з симптомами шизофренії та втратою соціальних зв’язків;
• пригнічення психічного стану медикаментозної етіології;
• невротичні розлади;
• емоційні порушення поєднаного генезу.

До протипоказань лікарського засобу відносяться:

• індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
• захворювання серцево-судинної системи (гостра фаза ішемії та серцева недостатність, складні варіанти перебігу тахиаритмії, гіпертонії, порушення роботи кардіальної провідної системи);
• порфірія;
• виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у фазі загострення;
• гіпертрофічне збільшення простати;
• непрохідність кишечника нервово-паралітичного генезу;
• важка форма ниркової недостатності;
• маніакальний психоз.

Амітриптилін не призначається пацієнтам, молодше 16 років, вагітним жінкам та в період лактації.

При передозуванні виникає сонливість, дезорієнтація в просторі, сплутаність розуміння навколишнього середовища та підвищена температура. Крім цього, пацієнти скаржаться на задишку, розширення зіниць, збудження, судоми та галюцинації. Якщо людина підвищує дозування препарату та провокує отруєння, тоді вона може зануритися в кому або постраждати від різкого пригнічення дихальної та кардіальної діяльності.

Для лікування передозування вживають такі заходи:

• припинення прийому антидепресанту;
• негайне промивання за допомогою зонда шлунка;
• трансфузійне вливання рідини;
• симптоматична корекція патологічних проявів;
• підтримання балансу рідини та мінералів, стабілізація артеріального тиску.

Людині призначається контроль за серцево-судинною діяльністю (ЕКГ-моніторинг) протягом 3-6 днів, оскільки рецидив отруєння може настати через 36-48 годин та далі. «Штучна нирка» та дезинтоксикацію за допомогою діуретиків проводити недоцільно.

Таблетки Амітриптиліну

Таблетки призначені для внутрішнього прийому (перорально). Бажано вживати їх під час або після їжі. Початкова добова доза становить 0,025 г кожні 8-12 годин, потім ця кількість поступово збільшують на 0,05 г, що дозволяє отримати бажаний антипсихотичний ефект. Оптимальна добова лікувальна доза становить 0,15-0,2 м. При цьому велика її частина повинна вживатися перед нічним відпочинком. У разі розвитку у пацієнта депресії з важким перебігом, яка не піддається лікуванню, дозування препарату можна збільшити до 0,3 г в день.

Після отримання стійкого антидепресивного ефекту через 14-28 днів дозування лікарського засобу можна поступово та повільно знижувати. У разі появи ознак рецидиву захворювання на тлі прийому знижених доз необхідно повернутися до колишніх кількостей препарату.

У хворих похилого віку при легких порушеннях антидепресант може призначатися для лікування в домашніх умовах. В такому випадку використовують дози 0,025-0,05-0,1 г 1 раз на добу на ніч. Для профілактики мігреневих болів, хронічних больових відчуттів неврогенного характеру з тривалим перебігом рекомендовані дозування медикаменту становлять від 0,0125 г до 0,025 г (іноді 0,1 г на добу).

Амітриптилін потенціює пригнічення функціонування центральної нервової системи, якщо приймати його разом з такими препаратами, як нейролептики, заспокійливими та снодійними засобами, протисудомними лікарськими формами, анальгетиками центральної дії, наркотичними анальгетиками, наркозними речовинами, що містять спиртовий розчин.

Якщо стан пацієнта з психічним розладом не покращується протягом місяця після початку лікування, то подальшу терапію проводити недоцільно.

Амітриптилін: рецепт

Ліки відноситься до числа антидепресантів легкої дії, тому для його придбання рецепт від лікаря не потрібен. Незважаючи на це, перед вживанням лікарського засобу слід в обов’язковому порядку відвідати фахівця, який розрахує оптимальну дозу препарату для конкретного пацієнта, що дозволить уникнути передозування та отруєння.

Побічна дія

Побічні ефекти від застосування препарату пов’язані з дією лікарського засобу, спрямованим на усунення ефекту атропіну. Найчастішим небажаним наслідком подібної терапії є парез акомодації. Часто пацієнти, які вживають ліки скаржаться на погіршення гостроти зору, збільшення показників внутрішньоочного тиску, атонічного запору, розвитоку сухості в ротовій порожнині, непрохідності кишківника, припинення виведення урини, підвищення температурних показників. Як правило, подібні патологічні симптоми проходять самостійно після адаптації організму людини до основної діючої речовини.

При тривалому вживанні препарату можуть виникати реакції з боку центрального відділу НС у вигляді атаксичних розладів, сильної стомлюваності, головних болів розлитого характеру, запаморочення та порушення пам’яті, збою концентрації уваги.

Крім цього у більшості людей,  які довгий час приймають ліки, нерідко присутні скарги на сонливість або втрату сну, нічні кошмари, галюцинації та сплутаність сприйняття навколишнього світу, дизорієнтація в просторі, збудження та тремор кінцівок.

З боку серцево-судинної системи можуть виникати тахікардія, аритмічні розлади, порушення роботи кардіальної провідної системи, скачки артеріального тиску, збільшення інтервалу комплексу QRS на ЕКГ (порушення інтрашлункової провідності), симптоми серцево-судинної недостатності, запаморочення.

На прийом психотропних медикаментів часто реагує травний тракт. У пацієнтів діагностується нудота, епізодична блювота, гастроезофагеальний рефлюкс. Хворі нерідко починають страждати від анорексії порушення смакових відчуттів, дискомфорту в епігастральній зоні, болів в області шлунка, пожовтіння шкіри, проносу.

З боку ендокринної системи спостерігається збільшення розмірів однієї або обох грудей у ​​жінок, гінекомастія у чоловіків, галакторея, зміна секреції пептидного гормону гіпоталамуса (АДГ), погіршення сексуального потягу, зниження сексуальної активності. Рідко буває зміна концентрації цукру в сироватці, поява його в урині, порушення толерантності до глюкози, набухання зовнішніх геніталій у чоловіків.

Алергічні реакції розвиваються рідко та проявляються у вигляді шкірного висипу, свербіжу, підвищеної чутливості до прямих сонячних променів, ангіоневротичного набряку, кропив’янки.

При тривалому вживанні препарату у високих дозах різке припинення лікування викликає синдром відміни, який проявляється головним болем, нудотою з блювотою, розслабленням стулу. Також у таких пацієнтів виникає підвищена дратівливість, безпричинна агресія, порушення функції сну.

Показання до застосування препарату

Лікарський засіб Амітриптилін показаний до застосування при депресіях різного генезу. Він є препаратом вибору в терапії ендогенних форм захворювання, реактивних депресивних станів, а також медикаментозних та невротичних розладів психіки. Рідше Амітриптилін призначається для купірування психозів, асоційованих з шизофренією, патологій емоційної сфери змішаного походження.

Ціна препарату

Сьогодні купити Амітриптилін може кожен бажаючий, який хоче поліпшити своє психічне самопочуття людина, яка має в своєму розпорядженні мінімальну кількість грошових коштів на лікування. Препарат відноситься до числа дуже дешевих лікарських засобів, що робить його на порядок вище та популярнішим більш дорогих аналогів. Ліки знаходиться у вільному продажі в більшості аптек міста та є легким антидепресантом, тому відпускається без рецепта.

Незважаючи на можливість придбання препарату без рецептурного бланка, перед його вживанням рекомендується відвідати лікаря. Застосування медикаментозного засобу може потенціювати розвиток численних небажаних наслідків терапії, попередити виникнення яких можна лише завдяки порадам досвідченого фахівця.

Аналоги препарату

На сучасному фармацевтичному ринку аналоги Амітриптиліну представлені як структурними, так і груповими замінниками, найпопулярнішими з яких є:

• Саротен на основі діючої речовини амітриптиліна – відомий дженерик Амітриптиліну, який має з ним однакові показання, протипоказання та побічні ефекти;
• Анафраніл відноситься до групових аналогів Амітриптиліну (тобто має з ним схожу дію, але відрізняється за складом) та складається з речовини кломіпраміна, яка має виражену антидепресивну дію, що дозволяє використовувати препарат при затяжних депресіях, психопатіях, шизофренії, панічних атаках та фобіях;
• Доксепін, головним дієвим компонентом якого є однойменна речовина, призначається пацієнтам з невротичними розладами, тугою, МДП, депресією, тривогою, органічних формах неврозу та безсоння;
• Меліпрамін – сучасний аналог Амітриптиліну на основі іміпраміну та аскорбінової кислоти, яка застосовується при депресивних станах, неврозах та психопатіях, а також при лікуванні мігрені, кокаїнової залежності, алкоголь асоційованої депресії.