Банеоцин

Поширеною формою дерматозів є бактеріальні інфекції шкірних покривів, які можуть бути первинними та вторинними. Первинні форми характеризуються неушкодженою шкірою в місці локалізації інфекції – фурункули, бешихове запалення, гідраденіт та ін. При вторинних інфекціях процес розвивається там, де є вхідні ворота для бактерій, тобто вже була порушена цілісність шкірного покриву – порізи, опіки, дерматози, екземи та ін. Порядку 90% клінічних випадків вторинного інфікування пошкодженої шкіри обумовлені появою в рані стрептококів та стафілококів. Провідним напрямком лікування таких патологій є застосування антибіотиків. Однак, пероральний прийом антибактеріальних засобів супроводжується загальносистемним впливом на організм, що підвищує ризик розвитку різних побічних реакцій.

У зв’язку з чим, при неважких інфекціях шкіри кращим виявляється застосування місцевої антибактеріальної терапії. Антибактеріальний препарат для зовнішнього використання повинен мати зручну форму випуску, високу ефективність та безпеку, володіти впливом на широкий ряд збудників інфекцій шкіри, мати можливість безпечного спільного прийому з пероральними антибіотиками. Зазначеним вимогам відповідає Банеоцин у формі мазі й порошку. Клінічний досвід застосування свідчить про його високу ефективність в лікуванні легких та середньо бактеріальних інфекцій шкірного покриву у дорослих, дітей та новонароджених. Призначається як в стаціонарних, так й в амбулаторних умовах, в якості монотерапії або в комплексі з пероральними антимікробними засобами.

Інструкція по застосуванню Банеоцину

Лікарський засіб Банеоцин являє собою комбінацію двох бактерицидних речовин; використовується для застосування зовнішньо з першого дня життя. Має два різновиди – порошок та мазь. Безпосередньо на зону ураження порошок наноситься безконтактним способом, мазь наноситься тонким шаром. Припустимо зверху накладати пов’язку. Кратність застосування – 2-3 рази на день. При опікових ураженнях, поширених на більш ніж 20% поверхні тіла, порошок наносять одноразово в день. Заборонено використовувати більш 200 г лікарського засобу на добу. Тривалість курсу – в середньому 7 днів, подальше застосування залежить від стану рани.

Перелік показань до призначення препарату наступний:

• Вторинні інфіковані рани шкіри та м’яких тканин будь-якого походження. Ефективний препарат при пролежнях та опіках, при лікуванні післяопераційних ран, трофічних виразок артеріального та венозного походження (при варикозноій хворобі, посттромбофлебитичному синдромі), післяопераційного та посттравматичного остеомієліту, гнійно-некротичних змін шкірних покривів на тлі цукрового діабету та ін. Вторинні піодермії – мікробна екзема , мікробні ускладнення атопічного й алергічного дерматиту, міхурових захворювань (вітряна віспа, оперізувальний лишай), корости та ін. Використовується для санації гнійних ран перед проведенням їх пластичного закриття.
• Первинні піодермії – фурункули, карбункули, імпетиго, фолікуліт, бешихове запалення та ін. Застосування засобу для позбавлення від прищів обгрунтовано, якщо має місце запальний процес бактеріального походження, наприклад, при вугревому висипі.
• У новонароджених застосовується для боротьби з пелюшковим дерматитом та для прискорення процесу загоєння пупкової ранки. Використовується порошкова форма медикаменту як дитяча присипка.
• Зовнішній отит.
• Для профілактики розвитку бактеріальних ускладнень та прискорення процесу загоєння незначних порізів, саден, подряпин застосовується коротким курсом.

Місцеве застосування препарату прискорює регрес запальних явищ, процес санації та загоєння відкритих гнійних ран, зменшує суб’єктивні неприємні відчуття, перешкоджає збільшенню зони ураження або появи нових висипань (при дерматозах), скорочує тим самим терміни терапії, а при необширних ураженнях позбавляє від перорального застосування антибактеріальних засобів. У рекомендованих дозах практично не всмоктується в загальний кровотік, не надаючи системного впливу.

Зазвичай препарат переноситься добре. В окремих випадках можливий розвиток місцевих алергічних реакцій у вигляді почервоніння та сухості шкіри, набряклості, свербежу; розлад вестибулярної функції; розвиток нервово-м’язової блокади; ураження нирок та слухового нерва. Алергічні реакції, як правило, вказують на непереносимість препарату та вимагають його скасування. При перебуванні під відкритим сонячним світлом або ультрафіолетом під час лікування можливий розвиток фототоксичної реакції.

Протипоказаннями до призначення Банеоцину є:

• Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату й антибіотиків аміноглікозидної групи – через імовірність розвитку перехресних реакцій.
• Спільний прийом з аміноглікозидами через ризик взаємного посилення ототоксичності.
• Виражені порушення роботи серцево-судинної системи та нирок.
• Поразки слухового нерва.
• Зовнішній отит з перфорацією барабанної перетинки.
• Глибокі рани й великі ушкодження, опіки, пролежні та дерматози, коли медикамент може всмоктатися й надати ототоксичний ефект.
• Вагітність. Неоміцин має здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр.
• Період лактації. В іншому випадку, на час використання препарату необхідно відмовитися від годування грудьми.

Медикамент несумісний з наркозними засобами, міорелаксантами та анестетиками через збільшення ризику розвитку нервово-м’язової блокади. Вкрай небажаний спільний прийом з цефалоспоринами та деякими діуретиками (фуросемід) через зростання ймовірності розвитку ото- та нефротоксичності.

Схема терапії маззю та порошком Банеоцин

Мета використання комбінованого антибактеріального засобу Банеоцин полягає в ретельній санації інфікованої рани та її повному загоєнні, для чого успішно застосовуються дві лікарські форми препарату. Мазь та порошок призначають в певній послідовності на різних фазах патологічного процесу:

• Перша стадія раневого процесу – запальна. Обґрунтованим є використання порошкової форми медикаменту, завдяки її хорошим сорбційним властивостям. Така консистенція засобу забезпечує швидке вбирання ексудату, санацію та осушення рани, формування захисного антимікробного покриття. Застосування порошку Банеоцин прискорює процес переходу від фази запалення до фази регенерації – рана швидше очищається від гною, фібрину та некротичних мас, гнійний характер ексудації швидко змінюється на серозний.
• Друга фаза – регенерації. На даному етапі терапії ранового процесу доцільне застосування обох форм препарату для створення оптимальних умов перебігу процесів репарації.
• Третя фаза – епітелізації. На даній стадії обґрунтовано застосовувати мазь на основі з ланоліну та парафіну. Мазь формує плівку на поверхні рани, яка забезпечує захист ніжного молодого епітелію та молодих грануляцій сполучної тканини від впливу факторів, попереджає виникнення реінфекції. Такий механізм дії препарату значно прискорює процес епітелізації рани й організації рубця.

Клінічний досвід застосування препарату при дерматозах показав, що присутність явищ мокнутія, екзематизації, ерозій є показанням для використання порошкової форми Банеоцин для присипки висипань. На гнійні кірки та закриті гнійні фокуси доцільно наносити мазеву форму засобу, а також послідовно використовувати обидві лікарські форми за вищевказаною схемою.

Склад та принцип дії препарату

Банеоцин є комбінованим препаратом з високою бактеріологічною ефективністю, широким спектром дії. У 1 грамі мазі або порошковому засобу міститься дві активні антимікробні речовини:

• 250 МО поліпептидного антибактеріального засобу – бацитрацину цинку.
• 5000 МО антибіотика з групи аміноглікозидів – неоміцину сульфату.

Засіб має бактерицидну дію на патогенні мікроорганізми.
Бацитрацин пригнічує процес утворення пептідогліканів, є структурним елементом клітинної мембрани мікроорганізмів. Високоефективний відносно стафілококів, піогенного стрептокока, грампозитивних мікроорганізмів.

Неоміцин гальмує синтез білка бактеріальної клітини. Проявляє антимікробну активність відносно грамнегативних бацил, стрептококів та деяких стафілококів.

При спільному застосуванні речовини мають синергічну дію по відношенню до більшості мікроорганізмів, що викликають гнійні процеси в шкірі й м’яких тканинах. Так, синергізм відносно стафілококів проявляється наступним чином – бацитрацин збільшує проникність бактеріальної стінки для неоміцину, завдяки чому зростає концентрація неоміцина всередині клітини. На ділі це виявляється вираженим терапевтичним ефектом.

Чи є у Банеоцину гідні аналоги? У чому ціна питання?

Абсолютних аналогів Банеоцин з ідентичним складом та властивостями на російському фармацевтичному ринку не зареєстровано. При необхідності заміни препарату більш дешевими засобами, слід розглядати ліки зі схожим механізмом дії та лікувальним ефектом. Аналог Офломелід вітчизняного виробництва містить в своєму складі антибактеріальну речовину офлоксацин, речовина для прискорення процесів репарації – метилурацил та анестетик лідокаїн.

Призначення крему особливо актуально при інфікованих процесах шкіри, що супроводжуються вираженими болями – при опіках, пролежнях, трофічних виразках та ін. Протипоказаний до призначення дітям до 18 років. Мазь Левомеколь, яку також можна розглядати як аналог, містить метилурацил та хлорамфенікол (антибіотик). Засіб досить дешевий, популярний та безпечний, має більш широку сферу використання, ніж мізерний перелік показань в інструкції до препарату, але заборонений до призначення дітям до 1 року.

Негативною властивістю мазі є зниження її ефективності при тривалому використанні. Зазначені медикаменти є цілком гідними та недорогими замінниками оригіналу. В якості альтернативних засобів місцевої терапії інфікованих ран можна розглядати інші антимікробні мазеві форми, такі, як синтоміциневу, гентаміціневу, мазь Вишневського та ін.

Ціна на такі засоби значно нижча вартості оригінального препарату. З огляду на унікальний склад Банеоцину, високу ефективність та безпеку його застосування, не варто поспішати просити лікаря замінити його на більш дешевий близький за властивостями медикамент. У ряді клінічних випадків показано призначення виключно даного препарату, а його заміна виявляється не припустима та безглузда, тому що тоді не буде очікуваного від терапії ефекту.

Такі ситуації обов’язково необхідно обговорювати з лікарем. Для самостійного лікування невеликих саден, порізів, опіків, прищів в домашніх умовах цілком достатньо купити інші засоби за нижчою ціною.