Дигоксин

Серцева недостатність – це хвороба, якою страждають не тільки люди похилого віку, адже все частіше вона охоплює людей молодих. Хвороба не буває самостійною й виникає при цілковитому серцевому здоров’ю, а проявляється вже на тлі інших патологій серцевого характеру (пороки серця вродженої природи, кардіоміопатії, гіпертонії та ін.). Розпізнавши хоча б один турбуючий симптом, що йде з області серця (хоча б), варто негайно записуватися до лікаря-кардіолога позапланово. Він проведе всі необхідні дослідження (в т. ч. Кардіограму) та призначить терапію. Часто лікарі-кардіологи призначають пацієнтам Дигоксин для нормалізації стану. Самому призначати засіб не варто ні в якому разі, оскільки він має протипоказання.

Інструкція по застосуванню Дигоксину

Цей засіб відноситься до серцевих глікозидів, які мають середню тривалість дії після прийняття. Якщо говорити більш конкретно, то це глікозид з листя наперстянки, який використовують уже десятки років для лікування серцевих проблем. Digoxine, як і будь-який препарат, необхідно застосовувати, згідно з інструкцією. При її прочитанні варто врахувати лікарські рекомендації та поради.

Digoxine має наступні показання до застосування:

• Серцева недостатність застійного типу (congestive cor defectum);
• Мерехтіння передсердь (facies auricularis ossis fibrillation);
• Тріпотіння передсердь (facies auricularis ossis volitantem);
• Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія (paroxysmal Supraventricular tachycardiа).

Digoxine – це субстрат для Р-глікопротеїну, а це значить, що цей кардіологічний препарат не варто застосовувати з рядом ліків, оскільки вони підвищують його концентрацію в крові приблизно на 50%. Це стосується таких засобів, як:

Amiodaron, Dronedaron, Flekainid, Dizopiramid, Hinidin, Hinin, Kaptopril, Prazozin, Nitrendilin, Ranolazin, Tiapamil, Verapamil, Felodipin.

Якщо потрібно застосовувати Дигоксин разом з одним з вищезазначених засобів, то доза Дигоксину повинна бути зменшена на 30-50%. При цьому рівень Дигоксину повинен моніториться в крові на постійній основі. Застосування Digoxine має бути акуратним та контрольованим. Інструкція до серцевого препарату виглядає так:

Таблетки варто ковтати цілими в не розжованому вигляді та запивати їх чистою негарячою питною водою, не шкодуючи її. Для кращої дії Digoxine приймають між прийомами їжі. Дозування відбувається в індивідуальному порядку, однак, є також  стандартні норми.

Дорослим / хлопцям від 10 років призначають 0,5-1 мг засобу (що відповідає 2-4 таблеткам) – мова йде про термінову-швидку дигіталізацію. Після цього опис препарату показує, що його варто застосовувати кожні 6 годин за 0,25-0,75мг наступні 2-3 дні. Якщо потрібна повільно протікаюча дигіталізація, то пацієнту зазначеної вище вікової категорії, необхідно починати з мінімально-підтримуючих доз – 0,125 * 0,5 мг на добу (цю дозу варто прийняти за 1-2 рази). Потрібний й очікуваний терапевтичний ефект настає, як правило, після тижневого лікування за цією схемою. Дорослим за добу можна застосовувати не більше 1,5 мг Digoxine, що відповідає 6 таблеткам.

Digoxine для швидкої дигіталізації можна застосовувати й дітям від 2 років, для чого варто провести розрахунок – 0,03-0,06 мг / кг маси тіла на добу. Якщо мова йде про повільне насичення, то Digoxine в дитячому віці від 2 років приймається в ¼ дозі для швидкої дигіталізації. Особи похилого віку пацієнти, а також ті хворі, які мають малу м’язову масу, повинні починати / продовжувати лікування поступово. Так можна уникнути токсичного негативного впливу препарату Digoxine, а також його побічних дій та передозування. Існує також розчин Digoxine, застосовуваний для термінової стабілізації стану при серцевій недостатності й інших хвороб СС-системи.

Як виглядає рецепт Дигоксину?

З тієї причини, що Digoxine відноситься до серцевих ліків, його продають виключно за рецептом. Такий рецепт латинською має дві варіації:

• Для таблеток: Rp: Tab. Digoxini 0,00025
  Dtd: №50 in tab.
  S: По 1/2 таб. 2 рази в день всередину.
• Для розчину: Rp .: Sol. Dioxydini 1% pro inject 10ml
  Dtd №5 S. Для промивання порожнин.

Зазвичай такий рецепт лікар-кардіолог дає разом зі схемою лікування після постановки діагнозу хворому. Не варто лікуватися серцевими глікозидами, в тому числі й Дигоксином, без участі лікаря, оскільки майже завжди потрібен індивідуальний підрахунок дозування пацієнту з урахуванням його ваги, особливостей статури й організму.

Дигоксин в формі таблеток та ціна препарату

Таблетки Digoxine мають в своєму складі дігоксин в кількості 0,25 мг в одній. Вони починають діяти вже протягом півгодини-години після прийняття, а максимальна концентрація дигоксину в крові досягається вже через півтори години після прийняття таблетки. Крім позитивної інотропної дії, Digoxine спричиняє невеликий діуретичний ефект. При неможливості купити Digoxine в аптеках з певних причин можна звернути увагу на аналоги ліків – Целанід, Каптоприл, Дигоксин-Здоров’я.

Вартість Digoxinе помірно-невисока, що дозволяє купувати його різноманітним верствам населення.

Особливості застосування Дигоксину

Лікування із застосуванням Digoxine має спостерігатися кардіологом-фахівцем. Якщо передбачається тривале лікування, то індивідуально-оптимальна доза підбирається протягом 7-10 днів. Паціенту, який вживав раніше (2 тижні) інші гликозидні таблетки, призначають Digoxine в значно менших дозах. Застосування Дигоксину повинно бути обережним, якщо:

• Пацієнт перебуває в літньому (від 65 років) віці. Причина такого застосування криється в тому, що з віком у людей зазвичай знижується функція нирок та м’язова маса, а, отже, ліки можуть показати свої побічні ефекти, а також кумулятивний ефект.
• Пацієнт ослаблений й хворий, а особливо це стосується людей, які страждають від порушень в роботі нирок, люди з імплантованим кардіостимулятором. Якщо на це все не звернути увагу та не знизити дозу, то можуть проявитися токсичні реакції ліків. Таке буває навіть у випадках, коли певні дози ліків добре й без наслідків переносяться іншими пацієнтами. Можливий розвиток глікозидної інтоксикації.
• У хворого спостерігається супутня фібриляція передсердь / серцевої недостатності.
• У людини є невиліковне захворювання щитовидної залози (знижена її функція). Тут встановлена ​​оптимально-підібрана доза повинна бути зменшеною лікарем-кардіологом.
• Наявність гіпертиреозу (підвищена функція щитовидної залози) має навпаки стати причиною підвищення дози Digoxine, що також потрібно робити в умовах стаціонару. Якщо в процесі лікування щитовидна залоза отримує зміни, то чутливість до Digoxine може також змінитися в кращу / гіршу сторону.
• Пацієнт страждає від важко протікаючих респіраторних хвороб, оскільки часто фіксувалися випадки, коли у такої людини виникає чутливість до наперстянки.
• Хворий має виражені / невиражені ураження СС-системи при такій хворобі, як Бери-бери.
• Застосування Digoxine може викликати не цілком адекватну реакцію з боку організму в тому випадку, якщо в той же час не зайнятися лікуванням головного дефіциту тіаміну.
• У хворого є гіпокаліємія / гіпомагніємія / гіпернатріємія / гіперкальциємія / гіпотиреоз / гіпоксія / »легеневе» серце, оскільки при неправильному застосуванні цього серцевого глікозиду можливий прояв таких хвороб, як дигіталісна інтоксикація, аритмія.
• Пацієнт страждає від порушень електролітного балансу. Якщо дозу дигоксину зменшити, то можна постраждати від його токсичної дії. Занадто високі дози ліків при цій хворобі неприпустимі, навіть разово.

В процесі лікування Дигоксином варто проводити дуже частий контроль ЕКГ, а також перевіряти функцію нирок на нормальну роботу. Не менша увага приділяється й перевірці рівня електролітів в крові.

Під час вагітності Digoxine застосовують під пильним оком лікаря-кардіолога та тільки в тому випадку, якщо без нього не обійтися та здоров’ю жінки загрожує небезпека. Під час лактації від засобу варто відмовитися, оскільки він без зайвих перешкод проникає в грудне молоко.

Digoxine має такі протипоказання до застосування:

• Високорівнева чутливість до дигоксину, а також до інших серцевих глікозидів;
• Раніше проявлялися несприятливі симптоми в результаті прийому препаратів наперстянки;
• А-V-блокада 2-3 степені;
• Синдром Адамса-Стокса-Морганьї (Stokes, Morgagni syndrome Adams);
• Аневризм, який захопив грудний аортальний відділ (Haec habuimus);
• Мітральний стеноз ізольованого типу (semel tricuspides stenosis) та інші хвороби.