Еритроміцин

Серед антибіотиків широкого спектру дії можна виділити такий препарат, як Еритроміцин. Його застосування допоможе впоратися з деякими захворюваннями, що передаються статевим шляхом, інфекціями ЛОР-органів, а також з інфекційними шкірними захворюваннями. Підліткам, які страждають акне, застосування Еритроміцину допоможе позбутися від прищів, тим самим позбувшись комплексів в зв’язку з ними. Нижче ми більш детально поговоримо про різновиди препарату, розповімо про особливості застосування в тих чи інших випадках, а також розглянемо лікарські засоби з аналогічними властивостями.

Інструкція по застосуванню препарату Еритроміцин: склад та фармакологічна дія активних речовин

Антибіотик Еритроміцин входить в групу макролідів, тобто антибіотиків природного походження, які мають складну структуру та надають бактеріостатичну дію.

Препарат представлений в декількох лікарських формах:

• таблетки;
• мазь (гель);
• очна мазь.

Для дітей Еритроміцин випускається в наступних формах:

• Порошок – використовується для приготування розчину, призначається при важких формах інфекційних хвороб;
• Таблетки в кишковорозчинній оболонці по 100, 250 та 500 мг;
• Суспензія Ілозол тільки для прийому перорально, 5 мл суспензії містить 125 та 250 мг Еритроміцину;
• Свічки з Еритроміцином – одна свічка містить 50 та 100 мг активної речовини. Вводяться ректально дітям від року.

До складу медикаменту входить активна речовина – еритроміцин, а також допоміжні компоненти: кальцію стеарат, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600 (+ -) 12700 (повідон), полісорбат-80 (твін-80), картопляний крохмаль.

Фармакологічна дія. Антибіотик має бактеріостатичну дію, а при високій концентрації в організмі надає ще й бактерицидну дію відносно грампозитивних (пневмококи, стафілококи, стрептококи та ін.), грамнегативних (хламідії, уреаплазма та ін) та анаеробних мікроорганізмів.

Фармакокінетика. Активна речовина нерівномірно розподіляється в організмі. Абсорбація висока. Препарат накопичується в нирках, селезінці, але в основному – в печінці.

Біодоступність 30-65%. Після прийому всередину максимальна концентрація активної речовини досягається через 2-4 години в жовчі та сечі. Добре проникає в тканини різних органів, а також через плацентарний бар’єр та в кров плода. Виводиться з організму жовчю 20-30% в незмінному вигляді, з сечею – 2-5%.

Показання до застосування різних лікарських форм Еритроміцину дещо відрізняються, від чого призначається кожна з них, буде розглянуто нижче.

Протипоказання для використання таблеток, очної мазі та гелю однакові:

• Гострі хвороби печінки;
• Важкі захворювання нирок;
• Підвищена чутливість до препаратів групи макролідів.

Також прийом антибіотика заборонений дітям у віці до трьох років.

З обережністю Еритроміцин слід приймати пацієнтам з аритмією (в анамнезі), жовтяницею (в анамнезі).

Під час вагітності та в період грудного вигодовування використання засобу у вигляді гелю та мазі повинно проводитися тільки під наглядом лікаря. Прийняти рішення про лікування даними медикаментом також повинен лікар, переконавшись, що користь для матері перевищує можливі ризики від прийому Еритроміцину для дитини. Таблетки ж приймати заборонено.

У більшості випадків під час лікування ліками не спостерігається побічні ефекти. Однак в окремих випадках можуть проявлятися такі реакції організму на препарат:

• Алергічні симптоми: свербіж, кропив’янка;
• З боку шлунково-кишкового тракту: біль в животі, діарея, нудота, блювання, дисбактеріоз;
• З боку серцево-судинної системи: шлуночкова аритмія, тахікардія, подовження інтервалу QT.
• Зниження слуху.

Зазвичай такі реакції проходять швидко та скасування препарату не потрібно. Але можуть виникнути й важкі побічні ефекти – гепатит з синдромом холестазу, панкреатит. Такі реакції виникають рідко на 10-14 день лікування.

Передозування антибіотиком може призвести до порушення роботи печінки (можливе виникнення важкої печінкової недостатності), а також може призвести до втрати слуху. Для лікування необхідно прийняти активоване вугілля, а також встановити суворий контроль стану системи дихання. При перевищенні в п’ять разів допустимої терапевтичної дози показано промивання шлунка.

Одночасний прийом з астемізолом та терфенадином підвищує ризик розвитку аритмії, з дигідроерготаміном або ж негідрованими алкалоїдами ріжків призводить до звуження до спазму судин, з ловастатином – підсилює рабдоміліоз.

Заборонено поєднувати Еритроміцин з кліндаміцином, лінкоміцином та хлорамфеніколом.

Знижує кліренс мідазоламу та триазоламу, підвищує біодоступність дигоксину, знижує бактерицидний ефект від бета-лактамних антибіотиків, збільшує нефротоксичність циклоспорину.

При одночасному прийомі з медикаментами, які метаболізуються в печінці, підвищується їх концентрація в плазмі.

Напіввиведення Еритроміцину сповільнюється при одночасному прийомі з препаратами-блокаторами канальцевої секреції. Підсилює ефект фелодипіну, метилпреднізолону, антикоагулянтів кумаринового ряду.

Мазь Еритроміцин: показання до застосування та правила використання

Очна мазь та гель має місцеву терапевтичну дію, тобто впливає на інфекцію тільки в місцях нанесення. Лікування препаратом слід проводити півтора-два місяці, на швидкий ефект розраховувати не варто. Застосовується для лікування важких форм захворювання і захворювань середньої тяжкості.

До складу мазі входить діюча речовина – еритроміцин (1г на 100г), а також натрій серністокислий перо, безводний ланолін, вазелін.

Еритроміцінова зовнішня мазь призначається в таких випадках:

• Опіки 2 та 3 ступеня;
• Юнацькі вугрі та сліди від акне;
• Трофічні виразки, пролежні;
• Посттравматичні та післяопераційні рани;
• Інфекційні патології шкірних покривів та м’яких тканин.

Самостійно приймати рішення про лікування Еритроміцином не варто, мазь повинен призначити лікар після визначення збудника інфекції. Якщо мікроорганізм, що викликав захворювання, нечутливий до активної речовини, лікування буде марним.

Спосіб застосування та дозування різниться при різних захворюваннях:

• При ураженні слизової носової порожнини мазь слід закладати в ходи носа 2-3 рази на добу, тривалість лікування препаратом встановлює лікуючий лікар.
• При гінекологічних захворюваннях слід наносити на уражені тканини не більше 3 разів за 24 години.
• При використанні мазі від юнацьких прищів, її наносять на запалені ділянки 1-3 рази на день тонким шаром. Курс терапії від 10 днів до 16 тижнів.
• При опікових ураженнях шкіри мазь наноситься на пошкоджені ділянки шкіри 2-3 рази на тиждень протягом 1-2 місяців.
• При нанесенні на гнійні рани Еритроміцин добре витягує гній, від чого рани заживають швидше. Лікування займає не більше двох тижнів.

Перед застосуванням слід ретельно очистити шкіру від забруднень та просушити від вологи, після чого наносити ліки. В особливо складних випадках використання еритроміцинової мазі повинно супроводжуватися прийомом даного препарату в таблетках.

Також в офтальмології використовується очна мазь для лікування таких захворювань:

• трахома;
• кон’юнктивіт;
• ячмінь;
• хламідіоз;
• кератит;
• мейбоміт.

А також для позбавлення від бактеріального блефариту та інших інфекційних хвороб слизової очей.

На початковій стадії лікування мазю необхідно закладати за нижню повіку тричі на добу, після того, як з’являться перші поліпшення, дозування потрібно знизити до 1-2 разів на добу. Курс терапії повинен тривати 14 днів.

При трахомі еритроміцинову мазь слід накладати на повіку до 5 разів за добу, а тривалість такої терапії може тривати до трьох місяців.

Таблетки Еритроміцин: особливості застосування при різних захворюваннях

Всередину прийом антибіотика призначають при безлічі різних вірусно-бактеріальних інфекцій. Період застосування та дозування різняться в залежності від органів поразки.

Застосовувати таблетки Еритроміцин слід тільки після консультації лікаря, попередивши його про прийом інших лікарських засобів, щоб уникнути побічних реакцій організму.

Медикамент потрібно приймати перорально, запиваючи невеликою кількістю води за годину до прийому їжі або через дві години після.

• Максимальна добова норма для дорослої людини становить 2 г. В особливо важких випадках можна збільшити до 4 г за 24 години.
• Для дітей від 3 до 14 років максимально допустима доза на добу в залежності від маси тіла та ступеня тяжкості захворювання – по 30-50 мг/кг на доб.
• При легіонельозі – по 0,5-1 г до 4 разів на добу, тривалість прийому – 2 тижні.
• При дифтерії – по 0,25 г двічі на добу.
• При лікуванні первинного сифілісу – до 2,5 г на добу 10-15 днів.
• При гонореї – кожні 6 год по 0,5 г протягом трьох днів, далі дозу знижують до 0,25 г кожні 6 год ще тиждень.
• При кашлюку – 40-50 мг/кг на добу. Протягом 5-14 днів.
• При дитячій пневмонії – чотири рази на добу по 50 мг/кг курсом 3 тижні.
• При амебній дизентерії: доза для дорослої людини – по 0,25 г 4 рази на день, для дітей – по 30-50 мг/кг на добу. Тривалість терапії – 10-14 днів.
• При сечостатевій інфекції в період вагітності – по 0,25-0,5 г чотири рази на добу не менше тижня.
• Для підготовки кишківника до оперативного втручання – по 1 г три рази за 19 годин, 18 годин та 9 годин до операції з метою профілактики інфекційних ускладнень.

Заборонено запивати Еритроміцин молоком.

При тривалій терапії антибіотиком необхідно спостерігати за показниками крові пацієнта.

Зберігати препарат не більше 2 років. Застосування після закінчення терміну придатності забороняється.

Ціна на Еритроміцин та аналоги

Ціна на антибіотик варіюється в залежності від форми випуску, а також від фармацевтичної компанії-виробника. Медичний препарат знаходиться у вільному продажі в аптеках країни, він входить до групи антибіотиків з невисокою вартістю, тому доступний для пацієнтів навіть з самими скромними фінансовими можливостями.

При індивідуальній непереносимості Еритроміцину можуть бути призначені аналоги ліків:

• Азитроміцин.
• Ілозон.
• Ерміцед.

Дані препарати найбільш близькі за складом та фармакологічною дією.

Ціни на ці препарати дещо вищі, ніж на Еритроміцин.

Також існують альтернативні медикаменти, спрямовані тільки на лікування вугрового висипу: Зінеріт, Бензаміцин та ін.

При виборі будь-якого з цих препаратів слід керуватися рекомендаціями лікаря.

Серед іншого слід пам’ятати, що під час лікування Еритроміцином та подібними антибактеріальними антибіотиками спиртні напої, а також продукти, що підвищують кислотність, повинні бути виключені з раціону повністю.