Орнідазол

Орнідазол – це хімічно синтезований антипротозойний препарат, який може застосовуватися перорально та парентерально. Хімічна формула – C7-H10-Cl-N3-O3, назва – альфа- (хлорметил) -2-метил-5-нітро-1Н-імідазол-1-етанол, терапевтична категорія – антипротозойний засіб, похідне імідазолу.

Медикамент проводиться такими компаніями, як ПрАТ «Інфузія», «Астрафарм», «Новофарм-Біосинтез», «Верофарм», а також Київським вітамінним заводом.

Інструкція по застосуванню Орнідазолу

Як приймати. Засіб в таблетках або капсулах призначений для перорального застосування. Його слід ковтати цілими, не жуючи та не подрібнюючи, запиваючи водою. Орнідазол п’ють після їжі, бажано, щоб між прийомами проходило однакову кількість часу. Дозування й тривалість терапії залежить від конкретного захворювання, віку та ваги пацієнта.

Наприклад, дорослим й дітям вагою від 35 кілограм, що страждають трихомоніазом, як правило, виписують 0,5 г (500 мг) двічі на день протягом п’яти діб. Можливий одноденний курс лікування з прийомом великого дозування. При амебній дизентерії дорослому та дитині від 35 кг призначають 3 таблетки у вечірній час. Якщо маса тіла перевищує 60 кг, тоді потрібно пити 4 таблетки, розділивши на два прийоми – по дві з ранку й в вечірній час. Дітям у разі недосягнення ваги 35 кг призначають три таблетки за раз, до 25 кг – 2 табл. за раз, до 13 кг – 1 табл. У разі лямбліозу дорослим пацієнтам та неповнолітнім з вагою вище 35 кг виписують одноразовий прийом 3 табл. ввечері, а якщо маса дитини нижче зазначеної оцінки – дозування розраховують за формулою 40 мг на 1 кг ваги в день.

Інфузійна версія препарату вводиться внутрішньовенно протягом від чверті години до півгодинного періоду. Її застосовують в тих ситуаціях, коли інфекція є дуже важкою або пероральне застосування не представляється можливим.

Показання. Препарат застосовують при:

• трихомоніазі;
• амебіазі (в т.ч. амебної дизинтерію);
• лямбліозі;
• інших захворюваннях (див. інформацію в кінці статті);
• з метою профілактування інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями в постопераційному періоді (після операцій на товстому кишечнику та гінекологічних операцій).

Протипоказання. В анотації до препарату визначено ряд випадків, при яких його застосування заборонено:

• збільшена чутливість до компонентів препарату та похідних нітроімідазолу;
• патологічні ураження крові, серйозні гематологічні патології.

Також не рекомендовано приймати медикамент при епілепсії та інших хворобах, при яких можуть виникати конвульсії.

Засіб в таблетках протипоказаний дітям до досягнення 3-річного віку, а в інфузіях – малюкам з вагою менше 6 кг.

Побічні ефекти. Небажані ефекти засобу є дозозалежними. До їх переліку входять:

• порушення кістково-мозкового кровотворення, лейко- й нейропенія;
• реакції підвищеної чутливості;
• сонливість, головний біль, просторова дезорієнтація, треморні симптоми;
• обкладений язик, відчуття присмаку металу в роті, неприємні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту;
• гепатотоксичность й жовтяниця;
• потемніння кольору сечі;
• збільшення t тіла, відчуття слабкості;
• загострення захворювання при кандидамікозі.

Застосування при вагітності та ГВ. Згідно з інструкцією до орнідазолу, в першому триместрі засіб протипоказано. У другому-третьому триместрах майбутні мами можуть використовувати засіб тільки тоді, коли існують абсолютні показання й потенційні корисні ефекти переважують можливі ризики. Ці ліки не рекомендується для жінок під час грудного вигодовування. Проконсультуйтеся з фахівцем та обговоріть переваги та ризики перед його використанням. Згідно з анотацією, годування слід зупинити при виникненні необхідності у вживанні Орнідазолу.

Взаємодії. Орнідазол й алкоголь несумісні. До чарки та келиху не можна торкатися протягом лікування та ще як мінімум 3 дні після його закінчення. Орнідазол підсилює дію антикоагулянтів-кумаринів (Варфарина, Синкумар, Мракумара, Омефіна, Дикумарин, Тромексана, Діпаксину та ін.) В таблетках й капсулах, тому дозування останніх підлягає коригуванню. Якщо пацієнт приймає векуронію бромід (Vecuronium Bromide), його міорелаксуючу дію може бути посилено. Фермент-індуктори (наприклад, Фенобарб, Люмінал) можуть знизити тривалість циркулювання активного компонента Орнідазолу в крові, а супресори ферментів (наприклад, Тагамет) надають протилежний ефект.

Загальні застереження. Засіб слід використовувати з обережністю у осіб, які страждають порушеннями функції нирок або печінки. Застосування не показано при серйозній формі захворювання. Рекомендуються відповідні коригування дози й більш частий моніторинг стану пацієнта, якщо поразка органу є легкою або помірною. У деяких людей може виникати сонливість на тлі лікування орнідазолом. З цієї причини їм потрібно бути обережними під час водіння або управління різного роду механізмами, як мінімум на стартовому етапі терапії.

Багато пацієнтів цікавляться:

• Орнідазол – це антибіотик чи ні? Відповідаємо: цей засіб не відноситься до даної фармакологічної групи та її підгрупах (таким як макроліди, монобактами та ін.), Воно бореться з найпростішими (Protozoa), такими як Entamoeba histolytica і Giardia lamblia. Однак воно ефективно та проти деяких чутливих бактерій, наприклад, Bacteroides (бактероїди), Fusobacterium (фузобактерии), Peptococcus (пектококкі) і Peptostreptococcus (пептострептококки).

Що таке Орнідазол Веро та як його застосовувати?

Орнідазол Веро (Веро-Орнідазол) – це засіб, який нічим не відрізняється від звичайного Орнідазолу, крім виробника. Препарат випускається російською компанією «Верофарм». Він також містить 500 мг активної речовини. Особливості застосування аналогічні вищеописаному препарату.

Ціна Орнідазолу й умови та термін зберігання

Це цілком дешевий препарат. Ціна Орнідазолу в таблетках зазвичай трохи нижче, ніж в інфузіях. Як таблетована, так й інфузійна форми препарату відпускаються за рецептом, що обумовлено складністю правильного дозування та великою кількістю потенційних побічних ефектів. Інша справа, що продавці-фармацевти не завжди запитують рецепт.

Аналоги Орнідазолу та зарубіжні найменування

У вітчизняних аптеках присутні наступні аналоги Орнідазолу з тим же активним компонентом:

• Мерадазол;
• Мератин;
• Орнигіл;
• Орнідазол-КВ;
• Орнідазол-Астрафарм;
• Орнісид;
• Протозал;
• Тіберал;
• Орніджил;
• Орзол;
• Оргіл.

Перелік аналогів з іншою (тобто ідентичним) активною речовиною включає Наксоджин (німоразол), Самітол та Секнідокс (секнідазол), Тініба (тинидазол), Прапори (метронідазол).

Що стосується інших юрисдикцій, то там препарат можна купити під дженеричним (власне Орнідазол) та рядом інших найменувань:

• Ornid (Орнід) від Drug International (Драг Інтернешнл);
• Ornidone (Орнідон) від Tripharma (Тріпфарма);
• Orniject (Орніжект) від Tüm Ekip (Тум Екіп);
• Pusili (Пусілі) від Pude (Пуд);
• Tiberal (Тіберал) від SERB Laboratoires (Сербія Лабораторіс);
• Tibersid (Тіберсід) від Keymen (Кеймен);
• Troniz (Троніз) від Unimed & Unihealth (Юнімед та Юніхелс);
• Invigan (Інвіган) від Bago (Баго);
• Dazolic (Дазолік) від Sun (Сан);
• Ornidaz (Орнідаз) від Chemi ph (Чемі ф).

Дані наукових досліджень

Згідно з дослідженням Palmu A, Renkonen OV, Aromaa U. (1979, The Journal of Infectious Diseases), Орнідазол був приблизно в 10 разів ефективніше, ніж плацебо при застосуванні у пацієнтів з перфорованим апендицитом. Вчені відзначили, що жоден Bacteroides fragilis не виділявся з мазків апендикса або ексудатів рани після профілактики препаратом.

Faruqui AA, Joshi C. (Medley Pharmaceuticals Ltd, Мумбаї) в 2012 році описали дієвість й переносимість фіксованої дози офлоксацину з інфузією орнідазолу при лікуванні дизентерії та діареї. 98,43% осіб повідомили про добру переносимість даної комбінації. Незначні побічні дії у вигляді нудоти, гастриту, металевого присмаку у роті відзначалися у 7,42%, 7,14% та 5,85% випробовуваних пацієнтів. При цьому терапія зробила істотний позитивний ефект.

Згідно Kurt O., Girginkardeşler N., Balcioğlu IC (Університет Селяля Баяра, Маніса, Туреччина, 2008), одноразове застосування препарату може стати важливим альтернативним методом для лікування діентамобіазу, захворювання, викликаного Dientamoeba fragilis, одноклітинними організмами, що живуть в шлунково-кишковому тракті деяких людей, свиней та горил. У деяких осіб Dientamoeba fragilis викликає розлад, тоді як у інших не виявляється ніяких симптомів.